Суть, значення, мета, внутрігосподарського контролю в сучасних умовах господарювання

Зміни в соціально-економічній ситуації і в системі господарського управління економікою в Україні вимагають радикальних перетворень в організації і методології контролю. Повинен бути сформований якісно новий механізм контролю, який базується на економічних методах господарювання.

Сучасна економічна система має використовувати такі економічні важелі, які забезпечили максимальну економічну ефективність і досягнення найбільшого кінцевого результату.

Входження у фінансово-господарську діяльність підприємств законів ринкової економіки спонукає радикально змінити направленість контролю. В таких умовах контроль повинен носити попереджувальний і запобіжний характер і сприяти розвитку товарно-грошових відносин на підприємстві, ринку засобів праці та виробництва. На підприємстві має бути створена надійна і ефективна система контролю, яка здатна захистити інтереси даного підприємства і помогти вистояти в конкурентній боротьбі. Не відповідність існуючої системи на підприємстві запитам системи управління обумовила проведення досліджень пов'язаних з сутністю

контролю(внутрішньогосподарського зокрема) основних форм, завдань та передумов успішного його функціонування.

Під внутрішньогосподарським контролем слід розуміти економічний контроль, який включає контрольні функції, які здійснюються власниками підприємства з метою забезпечення впорядкованої та ефективної діяльності підприємства дотримання політики керівництва ним, збереження власності майна. В сучасних умовах господарювання до завдань внутрішньогосподарського контролю відносять:

1. перевірка господарських операцій у виробничих підрозділах підприємства з метою недопущення перевитрат матеріалів, фінансових ресурсів;

2. забезпечення економічного витрачання сировини і палива, енергетичних ресурсів підприємства;

3. забезпечення випуску продукції високого якості, яка користується попитом на ринку;

4. перевірка впровадження прогресивних технологій і методів праці по цехах та ін. підрозділах;

5. забезпечення збереження власності на підприємстві.

2.2