ЦІЛІ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Шість основних пунктів постійно називаються керівництвом Федеральної резервної системи, коли воно обговорює цілі монетарної політики: 1) висока зайнятість; 2) економічне зростання; 3) стабільність цін; 4) стабільність процентних ставок; 5) стабільність на фінансових ринках; 6) стабільність на валютних ринках.

Висока зайнятість

Закон про зайнятість 1946 р. та Закон про повну зайнятість і збалансоване зростання 1978 р. (звичайно називають законом Гемфрі — Гокінса) доручає уряду США забезпечення високої зайнятості відповідно до стабільного рівня цін. Високий рівень зайнятості — достойна мета з двох основних причин: (1) протилежна до високої зайнятості ситуація викликає багато людських страждань, сім’ї терплять фінансові труднощі, втрачається особиста самоповага, збільшується кількість злочинів (хоча цей останній висновок дуже суперечливий); (2) коли рівень безробіття високий, то в економіці наявні не лише не залучені у виробництво працівники, але також і невикористовувані ресурси (закриті фабрики і бездіяльне устаткування), що призводить до втрат в обсягах продукції (нижчого ВНП).

Хоч відомо, що високий рівень зайнятості дуже бажаний, наскільки високим він повинен бути? За якого рівня можна сказати, що економіка

працює за повної зайнятості? Початково може здаватися, що повна зайнятість має місце за того рівня, коли жодний із робітників не позбавлений робочого місця, тобто безробіття дорівнює нулеві. Проте таке визначення залишає поза увагою той факт, що певна частина безробіття, що називається фрикційним, є вигідною для економіки. Наприклад, коли працівник вирішує шукати кращого робочого місця, він, можливо, буде безробітним протягом певного періоду під час пошуку роботи. Робітники часто вирішують добровільно залишити роботу, щоб тимчасово займатися іншими видами діяльності (виховувати дітей, подорожувати, повернутися до школи), і коли вони вирішують повернутися на ринок праці, то знову для них потрібен певний час, щоб знайти придатну роботу.

Вигода від існування певного безробіття нагадує вигоду від ненульового відсотка не зданих квартир на ринку житла по найму. Багато з вас, хто шукав житло по найму, виявляв, що коли відсоток не зданих по найму квартир на ринку дуже низький, то вам нелегко буде знайти придатне житло.

Отже, метою високого рівня зайнятості повинен бути не нульовий рівень безробіття, а радше рівень, що перевищує нуль, але відповідає повній зайнятості, за якої попит на працю дорівнює пропозиції праці. Економісти називають цей рівень зайнятості природним рівнем безробіття.

Хоча це визначення звучить чітко і авторитетно, але воно залишає без відповіді складне питання: яка норма безробіття відповідає повній зайнятості? В окремих випадках само собою зрозуміло, що норма безробіття надвисока. Наприклад, норма безробіття понад 20 % у роки «великої депресії», як відомо, була надвисокою. На початку 1960-х років, з іншого боку, економісти вважали, що прийнятним був рівень безробіття у 4 %. Цей рівень, можливо, був надто низьким, бо вів до прискорення інфляції. Поточні оцінки природного рівня безробіття визначають його в межах 6 %, але навіть ця оцінка є об’єктом для сумнівів та незгод. Крім того, цілком можливо, що відповідна урядова політика, така, як забезпечення кращою інформацією про вільні робочі місця або програми перепідготовки, зменшить природний рівень безробіття.

Економічне зростання

Мета усталеного економічного зростання тісно пов’язана із метою високого рівня зайнятості, бо підприємства більше інвестують у капітальне устаткування задля підвищення продуктивності: економічне зростання має місце тоді, коли безробіття низьке. Навпаки, якщо рівень безробіття високий і фабрики бездіяльні, то фірма не відшкодовує коштів, вкладених у додаткове устаткування та машини. Хоча ці дві цілі тісно пов’язані, політика може конкретно орієнтуватися на стимулювання економічного зростання через пряме заохочення фірм інвестувати або заохочення людей заощаджувати, що забезпечує фірмам більші кошти для вкладень.

По суті, мету політики Р. Рейгана було сформульовано з позиції концепції економіки пропозиції, яка б сприяла прискоренню економічного зростання шляхом створення сприятливого податкового клімату для підприємств, які інвестують у машини та устаткування, і для середнього платника податків, щоб він міг більше заощаджувати.

Стабільність цін

Протягом двох минулих десятиліть американська громадськість і професійні економісти більше дізналися про соціальні та економічні втрати від інфляцї. Вони почали більше цікавитися стабільним рівнем цін як метою економічної політики. Цінова стабільність бажана, бо зростаючий рівень цін (інфляція) створює стан невизначеності в економіці. Наприклад, інформацію, що вміщена у цінах товарів і послуг, важче тлумачити, коли загальний рівень цін змінюється, і тоді прийняття рішень споживачами, фірмами та урядом може стати складною справою. Крайнім випадком нестабільних цін є гіперінфляція, зокрема та, що мала місце в Німеччині в 1921 — 1923 рр. В останні два роки гіперінфляції ділова активність у Німеччині (виміряна за допомогою ВНП) різко впала внаслідок втрат, викликаних зростаючим рівнем цін. Інфляція також утруднює планування на майбутнє. Значно важче вирішити, скільки коштів слід відкласти, щоб оплатити навчання ваших дітей у коледжі, в інфляційному середовищі. Насамкінець, інфляція може загострювати соціальну напруженість у суспільстві: може виникати конфлікт, бо кожна група в суспільстві конкуруватиме з іншою групою, щоб упевнитися, що її заробітна плата підтримується в межах зростаючого рівня цін.

Стабільність процентних ставок

Стабільність процентних ставок є бажаною, бо коливання процентних ставок може створювати стан невизначеності в економіці, що зробить планування майбутнього дуже складною справою. Коливання процентних ставок, що впливає на готовність споживачів купувати житлові будинки, наприклад, може не лише зробити складнішим прийняття рішення, коли купити будинок, але й зробити складнішим для будівельних фірм планування, скільки будинків варто збудувати.

ФРС може також захотіти загальмувати тенденцію підвищення процентних ставок з ряду причин, що обговорювалися у розділі 17. Така тенденція в динаміці процентних ставок викликає велику ворожість до ФРС і веде до вимог урізання влади ФРС.

Стабільність фінансових ринків

Певною причиною для створення Федеральної резервної системи було те, що вона мала забезпечити стабільнішу фінансову систему. Одним із шляхів, за допомогою яких ФРС забезпечує стабільність, є запобігання фінансовій паніці (зокрема банківській паніці) через роль кредитора останньої надії. Знайомлячись із змістом підручника, -ми бачили, що ФРС виконувала цю роль неодноразово протягом минулих двадцяти років.

Стабільність фінансових ринків також забезпечується через стабільність процентних ставок, бо коливання цих ставок створює велику невизначеність для фінансових інституцій. Збільшення процентних ставок викликає великі втрати капіталу по довгострокових облігаціях і заставних — втрати, що можуть спричинити банкрутство фінансових закладів, які володіють такими цінними паперами. В останні роки коливання процентних ставок стали особливо складною проблемою для ощадних і позичкових асоціацій і взаємних ощадних банків, багато з яких, як ми бачили, потрапили в скрутне фінансове становище.

Стабільність на валютних ринках

Зі зростанням значення зовнішньої торгівлі в економіці США вартість долара стосовно інших валют стала основним об’єктом уваги для ФРС. Як побачимо в розділах 21 і 22, зростання вартості долара робить американську промисловість менш конкурентоспроможною порівняно із зарубіжною, в той час як падіння вартості долара стимулює інфляцію в США. Крім того, запобігання значним коливанням вартості долара полегшує фірмам та індивідам планувати наперед купівлю або продаж товарів за кордоном. Отже, стабілізація динаміки курсу долара на валютних ринках розглядається як поважна мета монетарної політики.

Конфлікт цілей

Незважаючи на те, що багато із зазначених цілей відповідають одна одній,— висока зайнятість поєднується з економічним зростанням або стабільність процентних ставок зі стабільністю фінансових ринків,— проте не завжди таке поєднання має місце. Мета досягнення стабільності цін часто суперечить таким цілям, як стабільність процентних ставок і висока зайнятість у короткостроковому періоді. Коли, наприклад, економіка перебуває у фазі піднесення і безробіття зменшується, то і інфляція, і процентні ставки можуть почати зростати. Якщо ФРС намагатиметься запобігти зростанню процентних ставок шляхом купівлі облігацій, пропонуючи вищі ціни на них і, отже, примушуючи процентні ставки падати, то наслідком купівлі на відкритому ринку

стане зростання грошової маси і пропозиції грошей, що стимулюватиме інфляцію. З іншого боку, якщо ФРС уповільнить зростання пропозиції грошей, щоб відвернути інфляцію, то в короткостроковому періоді і процентні ставки, і безробіття можуть зрости. Конфлікт цілей, отже, ставить ФРС перед рядом важливих рішень. Ми повернемося до питання про те, як ФРС повинна вибирати між протилежними цілями, в подальших розділах, де досліджуватиметься вплив монетарної політики на економіку.

<< | >>

↑

Источник: Мишкін, Фредерік С.. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин.— K.: Основи, 1998,— 963 с.. 1998

Еще по теме ЦІЛІ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ:

- Биржевая торговля - Биржевое дело - Государственные и муниципальные финансы в России - Государственный и муниципальный заказ - Государственный финансовый контроль - Деньги - Деньги и кредит - Деньги, кредит, банки - Державні і муніципальні фінанси в Україні - Инвестиции - Инвестиционное право - Кредит - Международные финансы - Налоги и налогообложение - Основы финансов - Финансовая терминология - Финансовое право - Финансовое прогнозирование - Финансовые риски - Финансовые рынки - Финансовый анализ - Финансовый контроль - Финансы и кредит - Финансы предприятий - Финансы, денежное обращение и кредит - Фінансова система України -

- Аудит - Банки - Бизнес - Бухгалтерский учет - Макро и Микроэкономика - Маркетинг - Менеджмент - Философия - Финансы - Экономика -