Індикатори економічної безпеки України як інструменти антикризового управління

Анатолій ДРОБЯЗКО,

провідний науковий співробітник

ДННУ «Академія фінансового управління»

Олександр ЛЮБІЧ,

завідувач відділу ДННУ «Академія фінансового управління»

Основною тенденцією останніх років у світовій економіці є неприкритий прояв державного протекціонізму у національній економіці.

В умовах наближення нових виборчих перегонів, глобальна економічна стратегія розвитку не повинна змінюватися при зміні уряду. Особливо важливо узгодження стратегічних рішень Національного банку України та Міністерства фінансів України на теренах проведення спільної послідовної економічної політики щодо досягнення сталого економічного зростання.

До основних індикаторів стану фінансової безпеки належать показники валютної безпеки, безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, бюджетної та боргової безпеки^[67]. Розглянемо динаміку складових цих індикаторів.

Валютна безпека. У таблиці «Основні індикатори валютної безпеки» наведено прийняті у науковій літературі діапазони значень індикаторів валютної безпеки.

Динаміка індикаторів за два останні роки вказує на поступову стабілізацію. Тим не менше, рівень доларизації знаходиться ближче до максимального рівня, а рівень валових міжнародних резервів на крайньому нижньому рівні.

Обговорення питання валютної безпеки у квітні 2018р. набуло особливої гостроти у зв'язку з поданням до Верховної Ради України Законопроекту «Про валюту» № 8152, який покликаний кардинально лібералізувати рух капіталу в економіці. Досить дискусійна пропозиція, яка може стати поштовхом до неконтрольованого утікання фінансових ресурсів із країни.

Основні індикатори валютної безпеки

Тут і далі: * - прогноз Академії фінансового управління (АФУ) ** - мінімальне, середнє і максимальне значення.

Українці на своєму гаманці за три десятиріччя знають, що кризові явища економіки різко посилюються внаслідок непередбачуваних коливань на валютних ринках та девальвації національної валюти. Кожне значне коливання обмінного курсу національної валюти - відчутний удар по національним суб'єктам господарювання. Задля забезпечення фінансової безпеки країни^[68] органи монетарної влади повинні створювати умови, які забезпечать коливання обмінного курсу національної валюти у діапазоні порогового значення, що не перевищить 10% у річному вимірі, незалежно від вибору режиму курсоутворення.

За 20 років з моменту проведення грошової реформи та введення в обіг гривні, обмінний курс національної валюти знецінився майже на 1400%, у той час, як рекомендоване граничне зниження обмінного курсу мало бути в межах 300%. Наведені дані вказують, що ослаблення обмінного курсу гривні в існуючій неефективній структурі економіки пропорційно впливає на інфляцію споживчого ринку.

Україна має малу (0,12 % від рівня світового ВВП) відкриту економіку, яка є дуже вразлива від зміни кон'юнктури цін на світових ринках. Мало того, що країна має хронічний дефіцит платіжного балансу, продукція, яку Україна експортує на зовнішні ринки, потребує імпорту енергоносіїв, засобів захисту рослин та інше. Тому періодичні валютні шоки, які переживає країна, через короткий проміжок часу зводяться нанівець як конкурентна перевага для експортерів. Неефективна економіка має в своїй основі монополізацію основних внутрішніх і зовнішніх фінансових потоків та ринків. Як наслідок, відсутня послідовна економічна політика, яка створює конкурентне середовище. На діаграмі «Зміна індексів споживчих цін, обмінного курсу гривні та цін товаровиробників»⁶ добре видно непропорційне зростання цін товаровиробників у 2016-2018рр., що закладає наступні ризики економічних шоків.

Зміна індексів споживчих цін, обмінного курсу гривні та цін товаровиробників, 01.01.1997р. = 1

Стабільність обмінного курсу спирається на достатність валових міжнародних резервів.

Економічне зростання 2017р. дозволило країні поліпшити як валові, так і чисті валютні резерви, обсяги яких почали досягати 3,6 місяця імпорту (діаграма «Валові і чисті золотовалютні резерви України»), у І кв. 2018р. - 3,4 місяці імпорту. Ця позитивна тенденція відбулася на тлі погіршення співпраці з МВФ - непослідовного виконання країною прийнятих на себе зобов'язань за Меморандумом^{69 [69] [70]}. За прогнозами НБУ, на 2018р. поточних валютних надходжень вистачить для обслуговування міжнародних зобов'язань, але без тісної співпраці з МВФ у 2019р. країна буде мати значні девальваційні ризики. За прогнозами, в умовах, що склалися, НБУ не очікує значного збільшення золотовалютних резервів у найближчі два роки. Для налагодження співпраці з МВФ Уряду треба робити важкі кроки, які задекларовані у Меморандумі, а саме - розкривати ринок землі сільськогосподарського призначення та приводити ціни на енергоносії для населення до рівня на міжнародних ринках.

Валові і чисті золотовалютні резерви України,

$ млрд.

Безпека грошового ринку. До індикаторів безпеки грошового ринку належать: інфляція споживчого ринку, коефіцієнт монетизації економіки, динаміка відношення чистих активів банківської системи до ВВП та частка іноземної валюти у грошовій масі.

Головною стратегією НБУ після підписання Меморандуму з МВФ у 2014р. є таргетування індексу інфляції. Маяком на 2018р. є рівень 6% (+/-2%) з подальшим зниженням у 2019р. до рівня 5% (+/-1%). Але як у 2016р., так і у 2017р. інфляційні задекларовані маяки були не досяжні внаслідок відсутності координації дій основних регуляторів монетарної політики. Кабінет Міністрів України має багато важелів впливу на внутрішній ринок, який під час застосування монетарних інструментів приводить до зменшення забезпечення економіки обіговими грошима і, як наслідок, гальмує розвиток економіки.

Наприклад, після високих темпів зростання цін на ринках товаровиробників - 43 % у 2016р., очікувати інфляцію на рівні 10% на споживчому ринку у 2017р. було марно. Але в цілому, правління НБУ проводячи політику позитивної відсоткової облікової ставки та стримування темпів зростання грошової маси, забезпечило стабільність обмінного курсу національної валюти. Ці заходи мають вплив на демонетизацію економіки (тобто гальмування розвитку), яку можна дослідити на наступних моделях. Після попередніх фінансових криз, населення не охоче збільшує свої залишки коштів у банківській системі, грошова база зростає повільно.

Негативні тенденції демонетизації економіки позначаються на динаміці відношення грошової маси до ВВП (діаграма «Відношення грошової маси до ВВП») та відношення чистих банківських активів до ВВП (діаграма «Відношення чистих активів банківської системи до ВВП>). Слід відзначити тенденцію: погіршується структура депозитної бази банків - у системі зменшується питома вага строкових депозитів.

З початком імплементації у 2018р. в банківській системі вимог СМФО 9, НБУ створив умови, які суттєво змінили підходи до формування кредитного портфелю. Введення в дію рішень НБУ щодо порядку формування резервів під активні операції і відповідні зміни у бухгалтерському обліку потребували від банків суттєвого збільшення формування резервів, яке призвело до зменшення чистих активів в системі. Ця ж тенденція мала місце у першому кварталі 2018р.

Інша модель, яка розраховується як відношення грошової маси до обмінного курсу, наглядно демонструє, як дестабілізація обмінного курсу у часі позначається на процесах демонетизації економіки (забезпечення економіки грошовими ресурсами). У кризові періоди падає рівень довіри до банківської системи, і депозити юридичних і фізичних осіб зменшуються (діаграма «Динаміка грошового агрегату М2»).

Ця ж тенденція прослідковується у відношенні агрегату монетарної бази до обмінного курсу (діаграма «Динаміка монетарної бази»). Можна констатувати, що ці агрегати у 2017р. стабілізувалися, але не мають зростання. При цьому слід відмітити, що якість монетарної бази не поліпшується. У таблиці «Індикатори безпеки грошового ринку» досліджена динаміка індикаторів безпеки грошового ринку за останні роки, зафіксовані передбачення авторів на 2018р., а також запропонований діапазон порогових значень для показника.

Динаміка монетарної бази,

$ млрд. (екв.)

Індикатори безпеки грошового ринку

* - прогноз АФУ

Індикатори бюджетної безпеки складаються з рівня перерозподілу ВВП через доходи зведеного бюджету (%), рівня перерозподілу ВВП через видатки зведеного бюджету (%), відношення дефіциту зведеного бюджету до ВВП (%), відношення дефіциту Державного бюджету до ВВП (%). У таблиці «Індикатори бюджетної безпеки» досліджена динаміка індикаторів бюджетної безпеки за останні роки, зафіксовані передбачення авторів на 2018 рік, а також запропонований діапазон порогових значень для показника.

Теоретично відомо, що чим більший рівень перерозподілу ВВП через бюджет, тим більший фіскальний тиск на бізнес, тим менше зростання ВВП. В умовах українських реалій додатковий тиск на бізнес призводить до збільшення тінізації економіки. Рівень дефіциту державного бюджету є одним із ключових параметрів, який впливає на всі сфери фінансового ринку^[71].

Індикатори бюджетної безпеки, %

Індикатори боргової безпеки складаються з відношення загального обсягу державного боргу до ВВП (%), відношення загального обсягу державного боргу (прямого та гарантованого) до ВВП (%), відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП (%), відношення обсягу внутрішнього державного боргу до ВВП (%), рівня державної зовнішньої заборгованості на одну особу (дол. США), відношення обсягу платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходу Державного бюджету (%), відношення обсягу платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходів Державного бюджету (%) (таблиця «Індикатори боргової безпеки»}.

Хронічний дефіцит зведеного бюджету за 25 років вивів Україну на максимальні порогові значення. Рівень державного боргу зростав після кожної фінансової кризи, тому обслуговування державного боргу є однією із найбільших статей бюджету.

Аналіз розвитку поточних економічних процесів вказує на те, що боргове навантаження на бюджет буде зростати. Цю тенденцію розуміють як в Міністерстві фінансів України й в Міністерстві економічного розвитку і

торгівлі України, так і фахівці, що взяли участь у складанні консенсус- прогнозу на середньострокову перспективу.

безпеки, %

Прогнозні значення чистого експорту, % ВВП, за консенсус-прогнозом на 2018 - 2021рр.

Особливістю є те, що в Україні і надалі очікується від'ємне торговельне сальдо за товарами та послугами (діаграма «Прогнозні значення чистого експорту») за низьких темпів приросту кінцевих споживчих витрат і валового нагромадження основного капіталу.

Тому, для виходу з орбіти темпів зростання, що нижче, ніж у найближчих сусідів, потрібне рішуче втручання в матрицю економічного розвитку, наприклад, відкриття ринку землі.

За останні двадцять років Україна програла економічні перегони всім сусіднім країнам та майже всім країнам СНД. Країна має один із найбільших середніх рівнів інфляції за мінімальних темпів економічного зростання (діаграма «Рівень середньої інфляції та середнього зростання...»). Кожен інфляційно-девальваційний виток, за яким, як правило, стоїть різке падіння цін на світових ринках сировини, призводить до банкрутства значної кількості національних товаровиробників та відкидає Україну на багато років назад. І різке знецінення обмінного курсу є одним із основних факторів негативних явищ.

Рівень середньої інфляції (вертикальна вісь)

та середнього зростання ВВП (горизонтальна вісь)

країн із транзитивною економікою за 1995-2016pp_l

Висновки. Фінансова стійкість держави має гарантуватися узгодженими діями інститутів, засобами і інструментами державної політики. Цілі і завдання фінансової стійкості в конкретних умовах соціально- економічного розвитку пов'язані з адаптацією національної економіки до жорсткої конкуренції з економічними системами інших країн. Сутність фінансової стійкості держави розкривається в її механізмі, що ґрунтується на врахуванні національних інтересів суспільства і загроз, які витікають із дестабілізації фінансового сектору.