114. Міжнародні корпорації

80—90-ті роки XX ст. характеризуються значним по­силенням процесу транснаціоналізації світової економіки. ТНК стали головним суб'єктом економічної діяльності у світовому еко­номічному просторі, що модернізується.

Транснаціоналізація являє собою процес посилення світової інтег­рації в результаті глобальних операцій ТНК. Цей об'єктивний про­цес, зумовлений міжнародним одиничним поділом праці, по­роджує транснаціональні форми кооперації. Деякі вчені вважають, що транснаціоналізація — якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транс­національного капіталу. Інші трактують транснаціоналізацію як більш вузьку категорію —лише одну, хоча й найважливішу, форму загального процесу інтернаціоналізації господарського житія.

Транснаціоналізація веде до небувало високого рівня взаємо­залежності між країнами. Як центри координації й рушії світового виробництва та обміну ТНК формують усередині своїх комплексів і між собою мережу відносин, які виходять за межі національних держав. Розвиваючись з одногалузевих елементів національних господарських систем, сучасні ТНК перетворилися на міжгалузеві внутрішньодиверсифіковані комплекси з інтернаціональним мас­штабом операцій, діалектично заперечуючи, таким чином, свою первинну основу.