13.2 Сутність і причини безробіття

Протилежною стороною ринку робочої сили є безробіття.

Безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

За визначенням Міжнародної організації праці, безробітною є особа, яка може і хоче працювати, але немає робочого місця. У законі України „Про зайнятість” безробітними вважаються громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку і трудового доходу, зареєстровані в державні службі зайнятості як особи, що шукають роботу. Вони здатні до праці, готові працювати, але не отримують від служби зайнятості належної роботи, яка відповідає їх професійній підготовці, стажу, досвіду та ін.

Першу спробу пояснити сутність і причини безробіття зробив англійський економіст Т. Мальтус. За теорією Мальтуса безробіття спричинене надто швидким зростанням чисельності населення, яке випереджає збільшення кількості засобів до існування. Причину такого явища він бачив у вічному біологічному законі, властивому всім живим істотам – розмножуватись швидше, ніж збільшується кількість засобів до існування. Засобами усунення безробіття Мальтус вважає війни, епідемії, свідоме обмежування народжуваності та ін.

Технологічна теорія безробіття виникає у середині 50-х років. Згідно з нею причиною є прогрес техніки, технічні зміни у виробництві, особливо раптові. Боротися з безробіттям слід через обмеження технологічного прогресу, його сповільнення.

Кейнсіанська теорія безробіття найпоширеніша в наш час. Згідно з нею його причиною є недостатній попит на товари, що зумовлено схильністю людей до заощадження та недостатніми стимулами до інвестицій. Ліквідувати безробіття можна через стимулювання державного попиту та інвестицій. Особлива роль у зростанні інвестицій відводиться зниженню позичкового відсотка.

Марксистська теорія пояснює безробіття закономірностями розвитку капіталістичного способу виробництва, насамперед законів конкурентної боротьби, які змушують капіталістів збільшувати інвестиції, вдосконалювати техніку.

Розрізняють 2 основних типи безробіття: природне і вимушене. Кожен з тих типів виступають у різних формах. Природне безробіття, зокрема, набуває форми добровільного, фрикційного, інституціонального та ін.

Добровільне безробіття виникає в наслідок того, що деякі робітники не хочуть працювати за пропоновану їм зарплату або за інших причин просто не хочуть працювати.

Фрикційне безробіття. Воно пов’язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій. Для нього є характерним стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому.

Інституціональне безробіття. Цей тип безробіття породжується інститутами, самою будовою ринку робочої сили, факторами, що впливають на попит і пропозицію. Наприклад, населення не можна позбавити соціального захисту. В той же час певна частина працездатного населення, отримуючи відносно великі виплати із соціального бюджету, не дуже прагне влаштовуватися на роботу.

Другий тип - вимушене безробіття, тобто коли людина в працездатному віці не працює з незалежних від неї причин, вона може й хоче працювати , має достатню кваліфікацію, шукає роботу, але не може знайти її, бо не має вільних робочих місць. Серед форм цього безробіття найбільш поширеними є такі форми:

- плинне безробіття – це стан, коли частина промислової резервної армії праці, що внаслідок циклічного характеру розвитку ринкової економіки, основаній на приватній власності на засоби виробництва, то позбувається роботи, то знову знаходить її;

- приховане або аграрне безробіття. Особливість його формування полягає в тому, що розвиток підприємництва в сільському господарстві, як і в промисловості, супроводжується витісненням дрібного виробника великим і розоренням маси дрібних селянських виробників;

- застійне безробіття – це явище, коли частина працездатного населення, що не має регулярної роботи, живе випадковими заробітками;

- сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях;

- технологічне безробіття пов’язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, раціоналізації виробництва, застосування нових технологій;

- конверсійне безробіття виникає внаслідок скорочення галузей військово-промислового комплексу та перепрофілювання цих галузей на виробництво товарів народного споживання.

Технологічне й конверсійне безробіття є проявом структурного безробіття. Воно охоплює тих працівників, чия кваліфікація, навички, вміння не можуть бути використані на нових робочих місцях. Передумовами структурного безробіття є зміни в структурі суспільного попиту на робочу силу внаслідок науково-технічних, технологічних зрушень, а також зміни в структурі споживчого попиту.

Сукупність вимушеного й природного безробіття складає поточне безробіття країни.