2.2.1 Сутність попиту і фактори, що його визначають

Розуміння механізму самоорганізації, саморозвитку і саморегулювання економічної системи ґрунтується насамперед на розумінні взаємодії конкуренції, ціни, попиту й пропозиції (рис.

Рис. 2.2 - Елементи ринкового механізму

Попит (D) - це не тільки готовність, але і платоспроможна можливість споживача заплатити за товар певну ціну.

Ціною попиту називають максимальну ціну, яку споживач готовий запропонувати за певну кількість товару (Pd).

Кількість товару, яку згодні купити домогосподарство, населення, група людей за даною ціною - це об'єм або величина попиту (Qd). На попит впливають цінові і безліч нецінових чинників. Залежність об'єму попиту від визначальних чинників є функцією попиту, яка виглядає таким чином:

де Х - кількість споживачів;

Y - переваги споживачів;

I - доходи населення;

Pz - ціни на сполученні блага і так далі.

Для того, щоб досліджувати дану функцію необхідно розглянути залежність величини попиту від одного чинника, за інших рівних умов, тобто коли решта чинників залишиться постійними. Одним з основних чинників є ціна, тому цінова функція попиту прийме наступний вигляд:

де а і b - прості числа;

Р - ціна.

Крива попиту представлена у вигляді прямої лінії на рис. 2.3,а.

Зміна ціни товару впливає тільки на зміну величини попиту. При цьому точка (Q1, P1) переміщується в (Q2, P2) при скороченні ціни, об'єм попиту збільшується (рис. 2.3,а). На зміну самого попиту впливають нецінові чинники, що призводить до зрушення лінії попиту: при збільшенні - в положення D2 (праворуч вгору), при скороченні попиту - в Di (ліворуч вниз) (рис.

Нецінові чинники, що визначають динаміку попиту:

1) чисельність і склад населення;

2) величина доходів населення;

3) ціни на зв'язані блага (взаємозамінні і взаємодоповнювані);

4) привабливість товару, його реклама, гарантії і післяпродажне обслуговування, мода і переваги споживача та інші;

5) очікування споживачів майбутнього коливання цін.

Рис. 2.3 - Графік попиту (а). Зміна попиту і його величини під впливом нецінових факторів (б)

Графічна інтерпретація даної залежності може бути різною. Але, як правило, для звичайних товарів нормальної якості, якщо ціна росте, споживач, відмовляючись від товару знижує об'єм попиту. Тому залежність величини попиту від ціни - зворотня. Таку залежність називають законом попиту. Діє даний закон внаслідок двох ефектів: ефекту доходу й ефекту заміщення.

Ефект доходу вказує на те, що зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, тому він має змогу купити більшу кількість даного продукту, ніж раніше.

Ефект заміщення виражається в тому, що при нижчій ціні у людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічних товарів, які тепер відносно дорожчі. Споживачі схильні замінювати дорогі продукти дешевшими. Ефект доходу і заміщення поєднуються і призводять до того, що у споживача виникає здатність і бажання купувати більшу кількість продукту за нижчою ціною.

Англійський економіст Р. Гіффен (1837-1910 рр.) в середині XIX століття в Ірландії, досліджуючи попит на картоплю, виявив, що з підвищенням ціни картоплі, яка вважалася основним продуктом споживання, бідні версти населення відмовлялися від споживання інших благ, збільшуючи споживання картоплі. Гіффен виділив групу товарів, попит на який росте при підвищенні ціни, яка була названа товарами Гіффена. Ці товари є виключенням із загального закону попиту.

Крім того, існує ряд ситуацій, коли наприклад, споживачі приймають ціну товару як показник якості, вважаючи, що висока ціна говорить про високу якість товару, і навпаки. По суті, при збільшенні ціни зростає не величина попиту, а споживач збільшує сам попит, зрушуючи лінію попиту вгору. Такі ситуації служать помилковим прикладом спростування закону попиту. До них можна віднести:

Ефект приєднання до більшості - ситуація, коли окремі споживачі купують те, що купують усі.

Ефект сноба - ситуація, коли при покупці споживчих товарів домінує прагнення виділитися з натовпу.

Ефект Веблена (1857-1929 рр.) - це престижне або демонстративне споживання, метою якого є, на думку покупця, створення іміджу, що свідчить про високий соціальний статус.

2.2.2