Актуальність проблеми

Визначення місця й ролі держави в умовах ринкової економіки є не тільки однією із найважливіших, але й найскладніших та дискус­ійних проблем. З приводу цієї проблеми немає єдиної думки ні серед учених економістів, ні серед урядів окремих країн, ні серед різних пол­ітичних партій і рухів у середині будь-якої країни.

Уряд кожної країни, крім фінансування виробництва, здійснює також низку програм соціального страхування і соціального забезпе­чення, ставлячи собі за мету перерозподіл доходу між різними сфера­ми суспільної діяльності. Чимало регулюючих заходів, призначених для захисту навколишнього середовища, охорони здоров’я і праці робіт­ників, захисту споживачів від шкідливих продуктів, забезпечення рівного доступу до вакантних робочих місць і контролю за практикою ціноут­ворення в певних галузях, залучають уряд практично до всіх сфер еко­номічної діяльності.

Економічні функції уряду надзвичайно різноманітні. Вони на­стільки широкомасштабні, що навіть важко скласти вичерпний їх пе­релік. Деякі із цих функцій спрямовані на підтримку і полегшення функціонування ринкової економіки. До них, зокрема, належать такі важливі види діяльності уряду, як забезпечення правової бази і сусп­ільної атмосфери, які б сприяли ефективному функціонуванню рин­кової економіки, а також створенню умов для конкуренції.

Друга група функцій, покладених на уряд, спрямована на поси­лення і модифікацію дії ринкових відносин. До них передусім належать:

- перерозподіл ВНП і національного багатства;

- коригування розподілу ресурсів з метою вдосконалення струк­тури суспільного виробництва;

- стабілізація економіки через широкий контроль за фінансовою, кредитно-грошовою діяльністю фізичних та юридичних осіб, аналіз еко­номічної кон'юнктури, а також стимулювання виробничої активності.

Усі вказані функції тісно взаємопов’язані і взаємообумовлені. Так, програма перерозподілу доходу на користь малозабезпечених верств населення впливає на розподіл ресурсів, оскільки ці верстви населен­ня купують товари і послуги, які дещо різняться від товарів і послуг, що їх купують багатші верстви суспільства. У свою чергу зниження державних воєнних видатків з метою послаблення інфляційної напру­женості також веде до перерозподілу ресурсів із державного сектора до колективного і приватного.