1. Правова база

Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє право­ва база, яка виступає передумовою ефективного функціонування рин­кової економіки. Необхідна правова база передбачає норми надання законного статусу підприємцям, визначає права фізичних та юридич­них осіб, гарантує дотримання контрактів.

Держава встановлює також закони, які регулюють відносини між підприємствами-постачальниками ресурсів та їх споживачами. На базі законодавства уряди мають можливість виконувати функції арбітра у га­лузі економічних зв’язків, виявляти випадки нечесної практики економіч­них агентів і застосовувати владу для накладання відповідних санкцій.

До компетенції уряду належить застосування правоохоронних сил для підтримання громадського порядку, введення стандартів мір ваги та якості продуктів, створення грошової системи з метою обміну товарів та послуг. Усе це має виняткове значення для молодої Української держави.

Закони та інші законодавчі акти про захист прав споживачів виз­начають загальні правові, економічні і соціальні основи захисту прав громадян - споживачів продукції. Уряд вводить правила поведінки, якими повинні керуватися виробники у своїх відносинах із споживачами.

Держава забороняє продаж фальсифікованих або з підробленою маркою харчових продуктів та ліків, вимагає зазначення на упаковці чистої ваги та інгредієнтів продукту, встановлює стандарти якості, які обов’язково повинні зазначатися на етикетках консервованих продуктів, забороняє фальсифікувати патентовані ліки. Усі ці заходи мають на меті попередити можливі нечесні дії виробників, зміцнити віру спо­живачів у досконалість ринкової системи. Аналогічне законодавство стосується і відносин між робітниками та підприємцями, а також між самими фірмами.

Подібна діяльність уряду сприяє удосконаленню розподілу ре­сурсів. Забезпечення ринку засобами обігу, гарантування якості про­дуктів, визначення всіх форм власності та видів господарювання, а також відповідальність за дотримання умов контрактів - усі ці заходи спрямовані на забезпечення ефективного функціонування економіки.

Виняткове значення для України має підведення правової бази під процес переходу від адміністративно-командної системи управління до ринкової економіки. Тут особливу роль відіграють закони про власність; приватизацію державних підприємств; приватизацію невели­ких державних підприємств; приватизацію житла; приватизаційні па­пери; банки; фінансову та кредитно-грошову систему; впровадження та забезпечення стабільності національної валюти; податки; підприє­мницьку діяльність тощо.

Аналіз правової бази економіки України показує, що тут є ціла низка недоліків. По-перше, правове поле ще далеко не покриває всієї сукупності сучасних соціально-економічних відносин. В Україні до цього часу не прийняті такі важливі законодавчі акти, як податковий Митний, Земельний кодекси тощо. Це створює можливість для зловживань в еко­номічній діяльності, для здійснення дій, що відповідають не настільки загальнодержавним, як особистим інтересам окремих посадових осіб.

По-друге, не всі законодавчі документи адекватні сучасній соці­ально-економічній ситуації України. Чимало законодавчих актів запо­зичені з інших країн, де зовсім інша економічна ситуація. Небезспір­ним, наприклад, є питання щодо відповідності перехідній економіці України Закону “Про податок на додану вартість”.

По-третє, прийняття не всіх законодавчих документів супро­воджується належним економіко-статистичним обгрунтуванням. Це передусім стосується законодавства щодо межі малозабезпеченості, життєвого мінімуму тощо.

По-четверте, нестабільність законодавчої бази. Доповнення, уточ­нення і зміни до окремих законодавчих документів вносяться протя­гом одного року десятки разів (законів на додану вартість, акцизний збір, мита тощо).

По-п’яте, слабка виконавча дисципліна. Порушення існуючого законодавства спостерігається на всіх рівнях управління соціально-еко­номічними процесами, про що, зокрема, свідчить система неплатежів, заборгованості по заробітній платі, пенсіях та ін.

Основними причинами вказаних недоліків передусім називають недостатню підготовленість до законотворчої діяльності вітчизняних кадрів. Адже Україна протягом віків, не маючи своєї державності, не створювала ефективно функціонуючого законодавства. Працівники всіх рівнів державного і господарського управління лише виконували за­кони, що приймались за межами України. Але, крім цієї, безперечно, вагомої причини, на законодавчий процес великий вплив має так зва­ний лобізм. Часто при прийнятті відповідних законодавчих документів беруть гору не загальнонаціональні інтереси, а інтереси певних соці­альних груп.

2.