Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

У загальному розумінні дефіцит державного бюджету — це сума пе­ревищення видатків бюджету над його доходами. За перевищення доходів бюджету над його видатками утворюється профіцит бюджету.

Показник дефіциту (профіциту) бюджету дозволяє оцінити фінансову позицію держави і вплив бюджетно-податкової політики на обсяги вну­трішнього попиту, стан грошово-кредитної системи, платіжного балансу тощо.

Дефіцит бюджету зумовлюється також дією як постійних фундамен­тальних чинників — активна участь держави в економіці, прийняття над­мірних соціальних зобов’язань за неможливості мобілізувати достатній рі­вень надходжень до бюджету, — так і тимчасових.

До тимчасових чинників бюджетного дефіциту слід віднести:

- циклічний спад виробництва і звуження на цій основі податкової бази;

- збільшення державних видатків у передвиборний період (вплив стадії політичного циклу на розмір бюджетного дефіциту);

- трансформація соціально-економічної системи і зменшення бюджет­них доходів в умовах суттєвого спаду виробництва;

- збільшення видатків на оборону в мілітаризованій економіці чи в пе­ріод проведення військових дій;

- упровадження податкової реформи, націленої на зниження податково­го навантаження й активізацію економічної діяльності.

Поряд із традиційним показником дефіциту бюджету в теорії та прак­тиці макроекономічного регулювання оперують показниками:

- поточного дефіциту;

- циклічного дефіциту;

- первинного дефіциту тощо.

Основними джерелами фінансування дефіциту бюджету є:

- кредити центрального банку уряду;

- внутрішні запозичення у банківських установ і небанківського сектора;

- зовнішні запозичення;

- ліквідні активи уряду.

5.10.