Еволюція власності та організаційно-правових формувань на селі Законом України „Про сільськогосподарську кооперацію” визначено два види кооперативів:

1) сільськогосподарські виробничі кооперативи;

2) обслуговувальні кооперативи.

Сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК) - це організаційно- правова форма, яка створюється шляхом об’єднання майна двох або біль­ше осіб, що мають на меті: ведення виробничої діяльності, забезпечення прибутку його засновникам та забезпечення соціальних гарантій усіх членів кооперативу.

Основні принципи формування кооперативу:

1) добровільність вступу в кооператив;

2) демократичність управління - кожен член кооперативу має один го­лос під час прийняття управлінських рішень;

3) невтручання держави в діяльність СВК;

4) кожен член кооперативу повинен працювати на цьому підприємстві.

До 1993 року в Україні в аграрному секторі функціонували колективні господарства (колгоспи) державної форми власності і все майно було кол­госпним. У період з 1994 по 1999 роки після прийняття Указу Президен­та „Про невідкладні заходи щодо реформування сільського господарства України” колгоспне майно переходить у приватну власність колективу, що створюються у формі колективних сільськогосподарських підприємств чи фермерських господарств шляхом розпаювання земельних часток. Після цього земля перебуває в приватній власності, майно в приватній власності, що дає можливість утворювати різні організаційні формування.

Формування СВК проходить такі етапи:

1) розгляд сучасного стану підприємства (площа землекористування, кількість працівників, вартість основних фондів, фінансові результа­ти діяльності за останні п’ять років);

2) вибір відповідної організаційно-правової форми СВК - створюють­ся на базі підприємств з великою земельною площею. В Україні най­більш сприятлива зона функціонування цієї організаційно-правової форми - південь України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, За­порізька області);

3) підписання установчого договору;

4) затвердження статуту;

5) реєстрація в державних органах влади;

6) вибір чи найом виконавчого директора;

7) вибір ревізійної комісії і керуючого органу.

Обслуговувальні кооперативи - це організаційно-правова форма, яка створена шляхом об’єднання майна, інтелектуальних цінностей, фінан­сових ресурсів двох або більше юридичних осіб з метою надання послуг у різних сферах виробництва.

Найбільш популярні організаційно-правові форми обслуговуваль- них кооперативів:

1) командитне товариство - товариство, в якому один або декілька учасників несуть повну відповідальність перед кредиторами. Таким чином, до його складу належать особи, що несуть необмежену (солі­дарну) відповідальність за зобов’язаннями (як у повному товаристві) і особи, що беруть на себе зобов’язання зробити відповідний внесок у спільне майно (командити). Використання даної організаційно- правової форми доцільне лише у випадках, коли є ініціативна група людей.

2) товариство з обмеженою відповідальністю - створюються внаслідок об'єднання пайових внесків. Відповідно до їх величини розподіляєть­ся прибуток. Члени цього товариства відповідають за зобов'язаннями підприємства лише розміром вкладеного у пай капіталу і не мають права продавати свої паї на відкритому ринку. Такі товариства мо­жуть створювати підприємства, організації, громадяни та інші суб'єкти. Установчі документи цих товариств - статут і установчий договір. Для створення товариства з обмеженою відповідальністю в різних країнах встановлюється неоднакова мінімальна сума статут­ного капіталу. Товариства з обмеженою відповідальністю позначають літерами Ltd або повною назвою limited.

11.3.