Земельна рента та її форми в сучасних умовах

За феодалізму рента як економічна форма реалізації власності фео­дала на землю існувала спочатку як панщина, пізніше — оброк, який у період розпаду цього ладу замінила грошова форма.

Рента - це економічна форма реалізації власності на природні ресур­си, тому зі зміною відносин власності з'являються нові форми земельної ренти.

Земельна рента за капіталізму існує у формі орендної плати орендаря землевласникові за тимчасове користування землею.

Земельна рента (з лат. - повертаю, сплачую) - економічна форма ре­алізації власності на землю у вигляді доходу, який створюється найма­ними працівниками, але привласнюється власником землі за її здачу в оренду.

Якщо на цій землі є споруди (склади, іригаційна система тощо), то орендар додатково платить за користування ними. У цьому разі орендна плата більша за ренту.

Основними формами земельної ренти є диференціальна, монопольна і абсолютна.

Диференціальна земельна рента - дохід землевласників або оренда­рів, отриманий за рахунок використання середніх і кращих за родючістю та місце розташуванням земель і застосування найманої праці.

Така рента функціонує у двох формах.

1. Диференціальна рента І виникає внаслідок обмеженості земель кра­щої та середньої якості, що змушує залучати до сільськогосподар­ського обороту гірші за якістю ділянки землі.

Землевласник і орендар втрачають інтерес до ведення сільського госпо­дарства на гірших землях, на них не будуть забезпечені нормальні умови для розширеного відтворення. За цих умов на середніх і кращих землях утворюєть­ся додатковий чистий дохід, який є надлишком над середнім прибутком і набув форми диференціальної ренти І. Отже, умовою виникнення цієї форми ренти є відмінність у родючості та місці розташуванні земель. Джерело диференціальної ренти І - праця сільськогосподарських найманих працівників або фермерів.

Господарства, розташовані на кращих та середніх за якістю землях, витрачають на одиницю продукції менше праці, отримуючи при цьому кращі врожаї.

2. Диференціальна рента II утворюється внаслідок інтенсивного веден­ня господарства, тобто використання кращих сільськогосподарських машин, насіння, поліпшення культури землеробства і тваринництва, за рахунок додаткових капіталовкладень. Це дає змогу підвищувати продуктивність праці й отримувати більше продукції з кожного гек­тара землі. За умов раціонального сільськогосподарського виробни­цтва додаткові капіталовкладення забезпечують не лише окупність цих витрат, а й отримання надлишкового доходу, який набуває форми диференціальної ренти II. Цю ренту привласнює фермер або орендар землі впродовж дії орендного договору. При укладенні нового догово­ру землевласник переважно враховує зроблені в попередні роки орен­дарем додаткові капіталовкладення, вищу родючість землі й збільшує плату за неї. Тому орендар зацікавлений, щоб договір про оренду землі укладався на тривалий термін, а землевласник — навпаки.

У СРСР диференціальну ренту І вилучала держава через механізм най­нижчих закупівельних цін у найсприятливіших для ведення сільського гос­подарства умовах і систему обов'язкових поставок сільськогосподарської продукції за цими цінами. Диференціальна рента II переважно залишалася в господарствах і використовувалася для розвитку виробництва й частково для додаткового стимулювання працівників колгоспів і радгоспів.

На сучасному етапі диференціальна рента в Україні повинна вилуча­тися через механізм рентних платежів, плати за землю, розмір яких зале­жатиме від якості землі. Оцінка якості землі (її родючість, забезпеченість вологою, теплом, а також місце розташування ділянок, їх конфігурація тощо) міститься в Державному земельному кадастрі.

Монопольна рента - форма економічної реалізації власності на уні­кальні за родючістю землі, джерелом якої є праця найманих працівників та частина доходів покупців, що надходить до землевласника через меха­нізм монопольних цін.

Як економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю виникає абсолютна рента.

Абсолютна рента (за капіталізму) - форма земельної ренти, яку сплачують власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родю­чості й місця розташування (звідси назва абсолютна).

Її джерело - надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції та сус­пільною ціною виробництва), що створюється найманими працівниками, а умова виникнення - значно нижча органічна будова капіталу в сіль­ському господарстві. Коли фермер або капіталіст-фермер самі є власни­ками землі, зникає причина існування абсолютної ренти.

З рентними відносинами тісно пов'язана ціна землі. Земля в багатьох країнах є об'єктом купівлі-продажу, оскільки узаконена приватна влас­ність на землю.

Земля - особливий товар. Ця особливість полягає в тому, що вона є продуктом природи і на неї початково не затрачена праця. Згодом витра­ти праці на поліпшення якості землі постійно зростають. Якщо абстрагу­ватися від таких витрат, то ціна землі грунтується не на вартості, а на ве­личині доходу, який вона приносить своєму власникові, - ренті. Власник може продати землю за умови, що отримана сума буде не меншою, ніж дохід у формі відсотка, одержаний від вкладання цієї суми в банк.

Ціна землі - це капіталізована земельна рента. Вона визначається за формулою

Вартість землі визначається множенням отриманої за рік ренти на певну (переважно значну) кількість років. За підрахунками економістів, середня вартість 1 га сільськогосподарських угідь становила в Україні в середині 90-х років 15 - 20 тис. дол. Вартість українських чорноземів - до 5,5 трлн дол. Останнім часом було висловлено чимало аргументів як за перетворення землі на товар, так і за те, що за різкої поляризації суспіль­ства земля в Україні не повинна бути товаром, адже купити 1 га землі більш як за 10 000 дол. нині основна маса народу не може.

На ціну землі впливають також такі фактори, як зростання темпів ін­фляції, зниження доходів фермерських господарств та ін. Ціна землі у великих містах світу дуже висока і продовжує зростати.

Аналіз основних мікроекономічних питань дає змогу дослідити тео­ретичні проблеми макроекономіки.