<<
>>

Глобалізація світогосподарських зв’язків та загально -цивілізаційні проблеми людства

Хоча перед людством стоїть безліч завдань різного масштабу і харак­теру, з них можна виділити групу глобальних проблем, на що ще в 60-і роки XX ст. звернули увагу такі визначні економісти, як О.

Тоффлер, Д. Медоуз, П. Кеннеді та ін.: обмеженість ресурсів, перенаселення планети, порушення екологічної рівноваги, інтернаціоналізація господарського життя, політики, науки, культури, розвиток науково-технічного прогресу, глобальна комп’ютеризація тощо. Галузь економічної науки, яка займа­ється ключовими планетарними проблемами сучасності і майбутнього людської цивілізації, одержала назву «глобалістика». До сфери інтересів цієї галузі науки входять проблеми світового характеру, які або зачіпають інтереси широкого кола держав чи навіть усього світового співтовари­ства, або ж ті, що потребують рішучих дій на основі колективних зусиль з метою усунення загальної загрози або запобігання регресу в умовах життя людей. Глобальні проблеми торкаються всього людства, зачіпаючи інтереси і долі всіх країн, народів і соціальних прошарків, вони призво­дять до значних економічних і соціальних втрат, а у випадку загострення можуть загрожувати самому існуванню людської цивілізації; вони потре­бують для свого рішення співпраці в загально-планетарному масштабі, спільних дій усіх країн і народів. Серед глобальних проблем частіше за все фігурують проблеми світу і роззброєння, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, використання ресурсів Світового океану, освоєння космічного простору і деякі інші. Уважний погляд на них дозволяє помітити, що глобальні проблеми тісно взаємопов’язані, зо­крема енергетична і сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, екологічна з демографічною, демографічна з продовольчою і т. д. Тому аналіз цих проблем, не кажучи вже про пошуки шляхів їх вирішення, яв­ляє собою складне наукове завдання. Підходи до аналізу причин виник­нення самого кола цих проблем, наслідків і шляхів їх дозволу постійно видозмінюються.
У 90-і роки склалася приблизно така класифікація гло­бальних проблем:

1) політичні і соціально-економічні (збереження світу і запобігання ядер­ній війні, обмеження гонки озброєнь і роззброєння, стійкість розви­тку світової спільноти);

2) проблеми, пов’язані з природно-економічним розвитком (екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, проблема збереження клімату, проблеми Світового океану і т. д.);

3) соціальні (міжнаціональні конфлікти, проблеми демографії, питання культури, освіти і охорони здоров’я);

4) змішані проблеми, виникнення і невирішеність приховує загрозу ма­сової загибелі людей (військові і регіональні конфлікти, злочинність, техногенні катастрофи, стихійне лихо);

5) наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування в різних галузях та ін.).

Варто ще раз зазначити, що в розумінні, класифікації та ієрархії прі­оритетних глобальних проблем відбуваються істотні зміни. Деякі автори вважають, що на першому місці серед глобальних проблем, як і раніше, залишається питання запобігання ядерній війні, інші на перше місце ставлять екологічну проблему, треті - демографічну, продовольчу або проблему подолання відсталості розвитку ряду країн світу. Очевидно, що всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки всі глобальні проблеми стосуються виживання людства. Вони породжені різними чин­никами, поява яких пов’язана передусім з інтернаціоналізацією господар­ського життя. Тому глобальні проблеми є об’єктом досліджень у сфері світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології, океано­логії та ін. Почала розвиватися геоглобалістика, яка пропонує вивчення проблем на трьох послідовних рівнях - глобальному, регіональному, на рівні країни. Загострення загальних для всього людства глобальних проблем посилює необхідність узгоджених дій для їхнього вирішення, необхідність спільного вироблення оптимальних варіантів розвитку. Глобальні проблеми не можна вирішити швидко і на рівні окремих країн. Необхідний єдиний міжнародний механізм їх вирішення і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії в розв’язанні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, СОТ, регіональні і галузеві організації, які мають великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних відносин.

<< | >>
Источник: Костюк В.С., Андрющенко А.М., Борейко І.П.. Економічна теорія: : Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 282 с.. 2009

Еще по теме Глобалізація світогосподарських зв’язків та загально -цивілізаційні проблеми людства:

  1. Глобалізація економіки та загально цивілізаційні проблеми людства
  2. Глобалізація сучасного світу
  3. 120. Глобалізація світового господарства.
  4. 4.1. Форми економічних зв\'язків і суспільного господарства
  5. 21.6. Сучасні форми і основні тенденції розвитку міжнародних науково-технічних зв\'язків
  6. Комбінація політичної й економічної свободи дозволяє людству творити чудеса
  7. 23.2. Глобалізація виробництва
  8. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
  9. 23.1. Економічна глобалізація світу
  10. 23.4. Глобалізація торгівлі та фінансів
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -