Конкуренція та її роль у РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Конкуренція - це змагання між економічними суб'єктами за найбільш вигідні умови реалізації своїх інтересів.

Існують різні класифікації конкуренції. Зокрема, виділяють такі її види.

1. Залежно від сфери суперництва:

- внутрішньогалузева - це конкуренція між виробниками пев­ної галузі; її об'єктами є умови виробництва, ринки збуту, «порт­фелі замовлень» тощо;

- міжгалузева конкуренція - здійснюється між виробниками (підприємствами, підприємцями) цієї галузі й виробниками інших галузей; об'єктом конкуренції в цьому випадку є більш висока норма

Тема 4. Ринок і механізм його функціонування. Попит і пропозиція прибутку (рентабельності) в тій чи іншій галузі, отже, і боротьба за більш вигідне вкладення капіталу.

2. За механізмом суперництва виділяють такі види конкуренції:

- цінову;

- нецінову;

- недобросовісну.

Цінова конкуренція ґрунтується на маніпулюванні ціною з ме­тою отримання максимального прибутку, захоплення ринків збуту тощо. У конкурентній боротьбі використовують різні види цін: монопольно високі, монопольно низькі, дискримінаційні та демпі­нгові. Монопольно високі ціни дозволяють отримати надприбутки за рахунок завищення ціни. Установлення монопольно низьких цін до­зволяє фірмі домінувати на ринку шляхом усунення конкурентів, які не можуть продавати свою продукцію за аналогічно низькими цінами. Останні ціни можуть встановлюватися і за ситуації, яка називається монопсонією. Вона виникає тоді, коли на ринку діє один покупець, який диктує свої ціни продавцям. Щоб усунути конку­рента з ринку, нерідко використовують демпінгові ціни, які є наба­гато нижчими від звичайних цін і не покривають витрат виробни­цтва. У конкурентній боротьбі широко використовуються і дискри­мінаційні ціни, тобто різні ціни на той самий товар для різних по­купців. Прикладом використання дискримінаційних цін є різна ціна одиниці товару залежно від обсягу його закупівлі.

Нецінова конкуренція здійснюється шляхом забезпечення тех­нічної переваги над конкурентом (це дозволяє підвищувати якість товарів і їх асортимент), безкоштовної доставки, післяпродажного сервісу, реклами та різноманітних акцій.

Недобросовісна конкуренція - будь-які дії в конкуренції, що су­перечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підпри­ємницькій діяльності. Недобросовісну конкуренцію можна класи­фікувати, виходячи зі змісту та спрямованості неправомірних дій. Їх можна поділити на такі три великі групи:

1) неправомірні дії, спрямовані на отримання певних переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації (неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів та упаковки, неправомірне використання товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виро­бу, порівняльна реклама);

2) неправомірні дії, пов'язані з дезорганізацією виробничого процесу конкурента, створенням йому перешкод у процесі конку­рентної боротьби та досягненням неправомірних переваг у конку­ренції, як-то: дискредитація господарюючого суб'єкта (підприєм­ця), купівля-продаж товарів, виконання робіт і надання послуг із примусовим асортиментом, схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця), схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника), схилення господарюючого суб'єкта (підпри­ємця) до розірвання договору з конкурентом, підкуп працівника постачальника, підкуп працівника покупця (замовника), досяг­нення неправомірних переваг у конкуренції;

3) дії, пов'язані з неправомірним збиранням, розголошенням і використанням комерційної таємниці (неправомірне збирання комерційної таємниці, розголошення комерційної таємниці, схи­лення до розголошення комерційної таємниці, неправомірне ви­користання комерційної таємниці).

Із недобросовісною конкуренцію тісно пов'язується група кримінальних методів - залякування, побиття й фізичне знищення конкурента, пошкодження або знищення його майна.

3. За умовами здійснення конкуренції виділяють такі її види:

- досконала конкуренція - ринок, на якому численні виробники, що вільно входять на ринок і залишають його, пропонують чис­ленним споживачам однорідний продукт; кожен виробник забез­печує незначний обсяг загального обсягу продукції й не має мож­ливості впливати на ціну, а лише пристосовується до ціни, що встановлюється ринком;

- недосконала конкуренція (монополія, олігополія, монополісти­чна конкуренція).

Монополія - це ринок, на якому один виробник протистоїть численним покупцям, здійснює значний контроль над цінами та встановлює бар'єри входу на нього (установлення монопольно низьких цін, цінова дискримінація тощо).

Залежно від причин виникнення розрізняють такі види моно­полій:

- закрита монополія - монополія, захищена від конкуренції юридичними нормами на основі патентів, авторських прав і торго­вих знаків;

- відкрита монополія - монополія, яка виникає внаслідок вихо­ду фірми на ринок із новою продукцією; при цьому фірма не має захисту від конкуренції;

- природна монополія - ґрунтується на володінні унікальними природними ресурсами (наприклад, рідкі метали, особливі земе­льні ділянки під виноградники, алмази тощо) або виникає у галу­зях, де існування декількох виробників є економічно недоцільним (наприклад, електро-, водо- й газопостачання населенню, залізни­чний транспорт, емісія грошей);

- штучна (економічна) монополія - об'єднання підприємств, що створюються заради отримання монополістичних вигод; ці моно­полії навмисно змінюють структуру ринку: створюють бар'єри для входу на галузевий ринок нових фірм, обмежують аутсайдерам доступ до джерел сировини й ведуть з ними цінові війни.

Виділяють такі види економічної монополії:

- картель - це об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виро­бництва, виготовлений продукт і виробничу та комерційну самос­тійність, але домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни та ринки збуту;

- синдикат - це об'єднання низки підприємств однієї галузі, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт; у синдикатів реалі­зація продукції здійснюється через загальну збутову контору;

- трест - це об'єднання низки підприємств однієї або декіль­кох галузей виробництва, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва й виготовлений продукт, при цьому відбува­ється об'єднання виробництва, збуту, фінансів та управління; вла­сники окремих підприємств, що входять до складу тресту, отри­мують його акції, які надають право брати участь в управлінні та привласнювати відповідну частку прибутку;

- консорціум - тимчасове статутне об'єднання промислового й банківського капіталу для досягнення спільної мети (спільне роз­міщення позики, здійснення спільного інвестиційного проекту);

- конгломерат - юридична особа, до складу якої входять ком­панії, що здійснюють підприємницьку діяльність у різних галузях економіки; як правило, конгломерати утворюються шляхом пог­линання великою компанією кількох десятків малих і середніх фірм різних галузей і сфер діяльності.

Монополія неоднозначно впливає на ефективність і науково- технічний прогрес. З одного боку, порівняно швидко вирішуються організаційні й технологічні проблеми, з іншого - об'єктивні умови максимізації прибутку змушують монополіста виробляти менше продукції та продавати її за більш високою ціною, а відсутність конкурентного тиску позбавляє його стимулів до самовдоскона­лення та зниження витрат.

Олігополія - ринок, що характеризується невеликою кількіс­тю великих за розміром фірм, які виробляють однорідну або різ­норідну продукцію.

Причинами, що обмежують кількість фірм у галузі, є такі:

- ефект масштабу (задана величина ефективного обсягу ви­пуску продукції й обмежений попит визначають ситуацію, коли фірми, що не досягли оптимальних масштабів виробництва, не можуть забезпечити отримання прибутку);

- технології, захищені патентами, й використання унікальної сировини; це робить витрати на вступ у галузь надзвичайно високими;

- діяльність фірм-олігополістів, які використовують страте­гію зменшення кількості конкурентів шляхом злиття та поглинання.

Особливістю олігопольного ринку є те, що фірма під час ви­значення цінової стратегії повинна брати до уваги ціни та можли­ву реакцію конкурентів.

Учасниками олігопольних структур використовуються такі види цінових угод:

- картельні угоди - визначення квоти ринку для кожної фірми та рівня цін (наприклад, ОПЕК - організація країн-експортерів нафти);

- лідерство в цінах - учасники ринку дотримуються цінової політики фірми-лідера.

Монополістична конкуренція - ринок, що передбачає вели­ку кількість продавців, які пропонують численним покупцям різ­норідну (диференційовану) продукцію. Вхід на такий ринок є від­носно нескладним, фірма може впливати на ціну свого товару.

Ознаки монополістичної конкуренції:

- товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами; продукт кожного продавця має унікальні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами; диференціація може бути побудована як на реальних (якість, місце продажу, додаткове післяпродажне обслуговування тощо), так і на удаваних відмінностях, останнє досягається за допомогою активної реклами, використання відо­мих торгових знаків або торгових марок та іміджу фірм;

- на ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє незначну частку ринкового попиту, частка ко­жного з виробників коливається від 1 % до 10 % продажу на ринку;

- продавці, встановлюючи ціни на свої товари або визначаю­чи обсяги продажу, не враховують реакцію своїх конкурентів;

- на ринку є умови для вільного входу й виходу; вхід на ри­нок нових підприємств не заблоковано, але він є більш складним, ніж за умов досконалої конкуренції, оскільки треба мати відповід­ний розмір капіталу, технології та певний термін для визнання покупцями товарів нових торгових марок.

Позитивним наслідком монополістичної конкуренції є те, що вона націлює фірму на постійний пошук варіантів виділення свого продукту серед аналогічних товарів галузі, найповніше враховую­чи при цьому різноманітність потреб споживачів. Це досягається шляхом застосування методів нецінової конкуренції.

Досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополіс­тична конкуренція є типами ринкових структур. Підсумкову порі­вняльну характеристику зазначених базових ринкових структур подано у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Порівняльна характеристика базових ринкових структур

Закінчення табл. 4.1

Через свою суперечливу природу конкуренція має одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, вона висту­пає як зовнішня примусова сила, що спонукає учасників конкуре­нтного процесу, переслідуючи свої власні мікрогосподарські інте­реси, сприяти суспільному прогресу. Виділимо позитивні наслідки конкуренції:

- конкуренція сприяє розвитку науково-технічного прогресу;

- вона примушує економити ресурси, сприяє зниженню цін;

- конкуренція призводить до покращення якості продукції й обслуговування споживачів;

- вона вирівнює норму прибутковості та рівень оплати праці в усіх галузях економіки.

Негативні наслідки загострення конкуренції полягають у тому, що вона може:

- породжувати свою протилежність - монополію;

- призводити до розорення та банкрутства малих і середніх підприємств;

- посилювати зростання рівня безробіття, майнове та соціа­льне розшарування населення;

- породжувати нечесні форми боротьби тощо.

Із метою пом'якшення негативних наслідків конкуренції, зок­рема обмеження монополізації економіки, держава реалізує кон­курентну (антимонопольну) політику.

Конкурентна (антимонопольна) політика держави - це сис­тема заходів, націлених на запобігання підриву або викривленню конкуренції з боку фірм, що володіють ринковою владою.

Конкурентна політика містить два основні напрямки:

1) політику демонополізації, спрямовану на обмеження зрос­тання та зниження ступеня монополізації ринку; інструментами цієї політики є система обмежень на злиття та інші міжфірмові угоди, деконцентрація монополій, що склалися, сприяння конку­ренції в монополізованих галузях шляхом стимулювання ство­рення нових підприємств і розвитку дрібного та середнього бізне­су;

2) коригування поведінки монополістів, сутність якого поля­гає в зменшенні вигоди від використання монопольної влади; воно реалізується в формі регулювання рівня рентабельності, встанов­лення верхньої межі цін для монополістів тощо.

Передумовою реалізації конкурентної політики є ухвалення антимонопольного законодавства, під яким розуміють пакет законів і правових норм, спрямованих на досягнення успішного функціо­нування ринку та регулювання конкуренції.

В Україні у 1992-2002 рр. було ухвалено низку законів і держа­вних програм щодо обмеження монополізації та розвитку конку- реііііії. Органом державної влади, який здійснює контроль за до­триманням антимонопольного законодавства, є Антимонополь- ний комітет України. В антимонопольному законодавстві України визначено:

- кількісні параметри монопольного становища: частка на ринку одного суб'єкта господарювання, яка перевищує 35 %, трьох - 50 %, п'яти - 70 %;

- види зловживання монопольним становищем (нав'язуван­ня умов договорів, навмисне створення дефіциту, створення пе­решкод для входу на ринок, дискримінаційні ціни);

- неправомірні угоди (встановлення монопольно високих цін, поділ ринків);

- методи недобросовісної конкуренції;

- санкції за порушення законодавства (примусовий поділ монопольних утворень, штрафи, відшкодува ння завданої шкоди).

Ключові ТЕРМІНИ

Ринок. Суспільний поділ праці. Економічна свобода. Струк­тура ринку. Інфраструктура ринку. Попит. Закон попиту. Крива попиту. Нецінові детермінанти попиту. Парадокси попиту. Пара­докс Гіффена. Ефект Веблена. Цінова еластичність попиту. Пропо­зиція. Закон пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції. Цінова еластичність пропозиції Ринкова рівновага. Конкуренція. Внутрі­шньогалузева конкуренція. Міжгалузева конкуренція. Цінова кон­куренція. Нецінова конкуренція. Недобросовісна конкуренція. Монополія. Олігополія. Монополістична конкуренція. Монопсо- нія. Закрита монополія. Відкрита монополія. Природна монополія. Штучна (економічна) монополія. Картель. Синдикат. Трест. Кон­сорціум. Конгломерат. Конкурентна (антимонопольна) політика.

Теми рефера тів

1. Національні моделі ринкової економіки.

2. Моделі переходу до ринку.

3. Економічний аналіз функціонування ринку наркотиків.

4. Функціонування інфраструктури національного ринку в Україні.

5. Типи ринкових структур.

6. Недобросовісна конкуренція: сутність та особливості в Ук­раїні.

7. Корупція як метод отримання конкурентних переваг.

8. Монополізація економіки як наслідок загострення конку­ренції.

9. Особливості формування конкурентного середовища в Україні.

10. Антимонопольне регулювання: сутність та історія розвитку.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть необхідні передумови функціонування ринкового механізму.

2. Розкрийте структуру ринку.

3. Які фактори впливають на зміну попиту на товар?

4. Розкрийте механізм формування ринкової рівноваги.

5. Який взаємозв'язок існує між податковою політикою дер­жави та рівнем пропозиції в легальному секторі економіки?

6. Назвіть методи недобросовісної конкуренції та засоби бо­ротьби з ними.

7. Проаналізуйте основні переваги та недоліки досконалої конкуренції.

8. Охарактеризуйте основні типи монопольних об'єднань.

9. Назвіть найбільш поширені в реальній практиці господа­рювання типи ринкових структур.

10. Якою є роль конкуренції для функціонування ринкової економіки?

Тестові завдання

1. Що з переліченого не є умовою функціонування ринку?

а) економічна свобода суб'єктів;

б) вільне ринкове ціноутворення;

в) замкненість економіки;

г) мобільність ресурсів;

ґ) правильна відповідь відсутня.

2. До елементів ринкового механізму не належать:

а) попит;

б) пропозиція;

в) конкуренція;

г) рівноважна ціна;

ґ) разом пункти в, г;

д) правильна відповідь відсутня.

3. Яким чином попит пов'язано з потребами?

а) у попиті відображаються всі потреби економічного суб'єкта;

б) у попиті відображаються найнагальніші потреби;

в) у попиті відображаються потреби, підкріплені можливостями;

г) попит відображає потреби, але в деяких випадках може ви­ходити за їх межі;

ґ) правильна відповідь відсутня.

4. Зростання попиту на маргарин може бути викликане:

а) зниженням ціни вершкового масла;

б) зростанням ціни вершкового масла;

в) зростанням виробництва маргарину;

г) зниженням ціни олії;

ґ) правильна відповідь відсутня.

5. Закон пропозиції за інших рівних умов установлює:

а) залежність між ціною й кількістю запропонованого товару;

б) прямий зв'язок між кількістю та ціною запропонованого товару;

в) прямий зв'язок між пропозицією та попитом на товар;

г) обернений зв'язок між пропозицією та попитом на товар; ґ) правильна відповідь відсутня.

6. Які з перелічених факторів впливають на пропозицію товару?

а) витрати виробника;

б) ціна за одиницю товару;

в) якість товару;

г) разом пункти а, б;

ґ) разом пункти б, в.

7. Якщо зростає попит на певний товар, а пропозиція його за­лишається незмінною, то це спричиняє:

а) зростання рівноважної ціни та зменшення обсягів продажу;

б) зростання рівноважної ціни та зростання обсягів продажу;

в) зменшення рівноважної ціни та зниження обсягів продажу;

г) зменшення рівноважної ціни та збільшення обсягів продажу; ґ) змін не буде.

8. Якщо ціна на товар збільшилась на 1 % і це призвело до скорочення попиту на цей товар на 1 %, то цей попит:

а) жорсткий (нееластичний);

б) абсолютно еластичний;

в) одиничної еластичності;

г) гнучкої еластичності.

9. Конкуренція - це:

а) боротьба виробників за отримання найбільш високого прибутку;

б) боротьба споживачів за право купувати товари за найниж­чими цінам;

в) змагання економічних суб'єктів за найбільш вигідні умови реалізації власних інтересів;

г) ринок, що передбачає велику кількість продавців, які про­понують численним покупцям різнорідну (диференційовану) продукцію;

ґ) ринок, що передбачає велику кількість продавців, які про­понують численним покупцям однорідну продукцію.

10. Реклама є інструментом:

а) цінової конкуренції;

б) нецінової конкуренції;

в) недобросовісної конкуренції.