Питання 31. Конкуренція та її значення в економіці, методи та види.

Конкуренція, як і підприємництво, є важливим і необхідним атрибутом ринку. Без неї не може бути розвинутого ринку, як без ринку не буває економічної конкуренції.

Спонукальною причиною конкуренції виступає комплекс обов'язкових умов вільного розвитку ринку:

а) основні параметри стану ринку;

б) повна господарська відокремленість кожного власника певного виду товарів;

в) залежність продавців та покупців від ринкової ціни, яка сформувалася внаслідок взаємодії попиту і пропозиції.

Наслідком цього є опора на власні сили та ринкова боротьба за місце на ринковому просторі, за економічне виживання та процвітання, тобто конкуренція є важливим економічним законом ринку.

Найголовнішими напрямами дії закону конкуренції є:

а) встановлення рівноважної ціни;

б) підтримання суспільно нормальних умов виробництва та реалізації продукції;

в) стимулювання НТП та підвищення ефективності виробництва;

г) посилення соціально-економічної диференційованості;

д) просування ринкового господарства до монополії як наслідок об'єктивної логіки розвитку вільного ринку.

Конкуренція — антагоністична форма економічного змагання, суперництва, боротьби між відокремленими виробниками за свої інтереси та ринки збуту з метою одержання вищих доходів.

Зовні конкуренція є хаотичною боротьбою всіх проти всіх. Насправді конкуренцію визначають певні закономірності. Основою її є витрати виробництва. Жоден товаровиробник не зможе розвивати своє виробництво, якщо продаватиме товари за ціною, нижчою від витрат виробництва.

Найважливішим засобом конкуренції є низькі ціни на товари. Прибутковий продаж товарів за низькими цінами заснований на різниці між їхньою вартістю та індивідуальними витратами виробництва. Конкуренція є зовнішньою силою, яка спонукає товаровиробників підвищувати продуктивність праці, збільшувати нагромадження, розширювати виробництво, що в результаті посилює монополістичні процеси в економіці.

Вирізняють два види конкурентної боротьби: внутрігалузеву та міжгалузеву.

Внутрігалузева конкуренція — суперництво між виробниками однієї галузі, які виробляють однорідну продукцію, за найвигідніший збут та отримання вищого прибутку.

Вона є початковою, первинною в загальному механізмі ринкової конкуренції. Конкуренція між товарами на ринку врівноважує індивідуальні витрати, спричинені відмінностями щодо технічної і технологічної оснащеності, до рівня суспільної або ринкової вартості. Внаслідок цього одні виробники розоряються, інші отримують додатковий прибуток. Внутрігалузева конкуренція є спонукальною силою здійснення однієї з функцій закону вартості, а саме: стимулювання науково- технічного прогресу та розвитку продуктивних сил.

Міжгалузева конкуренція — конкуренція між виробниками різних галузей за найприбутковіше використання капіталу.

За такої конкуренції діє закон: рівновеликий капітал повинен отримувати рівновеликий прибуток, незалежно від того, в якій галузі він використовується. Механізм дії цього закону полягає в переливанні капіталу з менш прибуткових галузей у більш прибуткові. Рух капіталу продовжується доти, поки норма прибутку в усіх галузях не вирівняється в середню для всієї економіки. Масове переливання капіталу зумовлює зміну співвідношення між попитом і пропозицією товарів та відхилення цін від вартості, а це призводить до того, що товари на ринку продаються не за вартістю, а за цінами виробництва.

Кожна фірма зацікавлена у збереженні та розширенні ринку збуту, тому постійно веде конкурентну боротьбу за споживача. Існують два методи цієї боротьби: цінова та нецінова конкуренція. Головним засобом цінової конкуренції є зниження цін на товари з метою охоплення більшості покупців, навіть за рахунок тимчасової втрати частини прибутку. Для цього використовують такі форми конкуренції:

• зниження прейскуранту цін (тіньові ціни);

• сезонний розпродаж товарів;

• демпінгові ціни;

• збільшення терміну кредиту тощо.

Головним чинником нецінової конкуренції є підвищення якості товару, сервісного обслуговування споживача.

Використання конкретних методів конкурентної боротьби залежить від умов, за яких відбувається конкуренція, тобто від певних параметрів (показників) стану ринку, основними з яких є:

кількість продавців певного товару;

свобода виходу товаровласників на ринок;

незалежність (залежність) суб'єктів ринку один від одного;

можливість (неможливість) встановлення ринкової ціни окремими товаровиробниками.

У сферах діяльності, де діє багато дрібних продавців і покупців ідентичного товару (тому жоден не спроможний впливати на ціну товару), конкуренція визначається грою попиту та пропозиції відповідно до ринкових законів. Такі умови породжують ринок досконалої (вільної) конкуренції.

Конкуренція для виробників є стимулом до постійного урізноманітнення товарів та послуг. Розширення асортименту відбувається за рахунок створення принципово нових товарів і послуг та диференціації окремого продукту.

Виробники постійно борються за споживача. Наслідком такої боротьби є політика стимулювання збуту, яка всебічно вивчає попит, створює нові форми та методи реалізації товару. Це збільшує прибутки фірми та одночасно задовольняє бажання і потреби покупця, отже виграють і споживач, і суспільство загалом.