Консультації спеціаліста- БУХГАЛТЕРА ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Поряд із документальною ревізією поширеною на практиці непроцесуальною формою використання спеціальних бухгалтер­ських знань є консультації спеціаліста-бухгалтера, які він надає працівникам правоохоронних органів.

Оскільки під час розслідування економічних злочинів дослі­дженню підлягають найрізноманітніші фінансово-господарські операції, без такої допомоги ухвалення правильних рішень з боку оперативних працівників і слідчих є неможливим. Таке викорис­тання спеціальних знань може застосовуватись як до порушення кримінального провадження, так і після ухвалення відповідного процесуального рішення. Головною особливістю цієї форми є те, що вона не грунтується на якихось дослідженнях - для цього вико­ристовуються вже накопичені спеціалістом-бухгалтером знання й досвід.

Використання консультативної допомоги спеціаліста-бухгал- тера (непроцесуальна форма) визначає одержання необхідних свідчень від певної особи стосовно відомих їй специфічних питань, які цікавлять правоохоронні органи. Дуже важливо використову­вати допомогу спеціаліста-бухгалтера у визначеній формі під час попередньої перевірки заяв і повідомлень, одержаних від громадян та організацій, про факти скоєних економічних злочинів.

Спеціаліст-бухгалтер має змогу дати консультацію робітни­кам правоохоронних органів з питань ведення бухгалтерського обліку виробництва й збереження та реалізації продукції. Він може також дати пораду щодо використання комплексу спеціальних прийомів і методів, необхідних для визначення ознак економічних злочинів. Оперативним працівникам, слідчим та суду час від часу необхідно одержувати відповіді на питання довідкового характеру, які не вимагають спеціальних досліджень. Як правило, це питання такого типу: яким є порядок проведення інвентаризації, як повин­ні розподілятися обов'язки між матеріально відповідальними осо­бами, чи є можливість зарахувати пересортуванням суму нестачі, яким є порядок списання грошових коштів, що підлягають вира­хуванню, з винуватої особи для покриття нестачі, яка виникла у матеріально відповідальної особи, а також різні питання щодо ведення бухгалтерського обліку, відображення в бухгалтерських документах господарських операцій тощо.

Консультативна допомога надається в усній або письмовій формі.

Письмова консультація може надаватися як фізичними, так і юридичними особами (експертними закладами, профільними науково-дослідними інститутами, вищими учбовими закладами та іншими установами й закладами) за письмовим поданням органу дізнання або слідчого. За своєю суттю консультація є думкою фахі­вця, яка в кримінальному провадженні має тільки орієнтовне зна­чення. Навіть якщо вона була викладена письмово, то вона не може розглядатися як документ - джерело доказів, оскільки не містить процесуальних гарантій достовірності відомостей. Консультація, як уже зазначалося, може слугувати тільки підставою для ухвалення тих чи інших тактичних або процесуальних рішень, але відповідаль­ність за ці рішення повністю несе та посадова особа, яка їх ухвалила.

Аналіз накопиченого досвіду використання консультаційної допомоги правоохоронним органам з боку спеціалістів-бухгалтерів дозволяє виділити два її різновиди залежно від стадії надання такої допомоги:

1) консультації спеціаліста-бухгалтера на стадії порушення кримінального провадження;

2) консультації спеціаліста-бухгалтера під час проведення до- судового слідства.

Консультація спеціаліста-бухгалтера на стадії порушення криміналь­ного провадження використовується працівником правоохоронного органу, зокрема слідчим, для усвідомлення окремих положень мате­ріалів ревізій та інших методів контролю за фінансово-господарською діяльністю, які містять підстави для порушення кримінального про­вадження про економічний злочин. Особливу складність для слідчо­го становлять чисельні документи, які можуть містити ознаки того чи іншого економічного злочину. Таку консультацію слідчий може отримати як у ревізора, так і в іншого спеціаліста-бухгалтера.

При цьому консультація може полягати у такому:

- повідомлення про прийоми й методи, використані під час проведення документальної ревізії (перевірки), роз'яснення їх сут­ності;

- роз'яснення сутності облікової політики, сформованої на об'єкті перевірки, і відповідальності за неї конкретних службових осіб;

- роз'яснення окремих обставин, виявлених у процесі прове­дення ревізії;

- повідомлення про те, в яких документах знайшли (чи мог­ли знайти) відображення ті чи інші фінансово-господарські опера­ції й де ці документи перебувають чи можуть перебувати;

- повідомленні про умови проведення ревізії, поведінку окре­мих службових і матеріально відповідальних осіб та інші обставини.

Крім роз'яснення окремих положень наданих матеріалів, кон­сультація спеціаліста-бухгалтера має на меті й одержання додатко­вої орієнтовної інформації про:

- загальні правила ведення бухгалтерського обліку, банківсь­ких операцій, їх комп'ютерного забезпечення та вимоги відповід­них відомчих нормативних актів;

- порядок ведення бухгалтерського обліку та інших операцій на цьому підприємстві (організації);

- функціональні обов'язки посадових осіб і службовців цієї комерційної структури;

- недоліки в організації діяльності підприємства, що сприя­ють розкраданню та вчиненню інших економічних злочинів.

Одержані у такий спосіб відомості від спеціаліста-бухгалтера зазвичай не мають доказової сили, однак вони допомагають слід­чому не лише оцінити первинний матеріал про злочин із точки зору його достатності для порушення кримінального проваджен­ня, але й ухвалити обгрунтовані процесуальні й організаційні рі­шення щодо проведення слідчих дій.

Консультації спеціаліста-бухгалтера під час проведення досудового слідства використовуються слідчим, зокрема, для підготовки приз­начення ревізії у кримінальному провадженні. Необхідність кон­сультації обумовлюється тим, що слідчий не завжди має можли­вість правильно визначити завдання документальної ревізії. Якщо він не має у своєму розпорядженні матеріалів, що вказують на кон­кретний спосіб здійснення злочину, йому не знайомі специфіка виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації, він не знає документацію, що відображає рух мате­ріальних цінностей і грошових коштів, то без допомоги фахівця йому не обійтися. Допомога з боку фахівця-бухгалтера надає мож­ливість, з одного боку, чітко й конкретно сформулювати завдання, що вже саме по собі обумовлює певну методику перевірки ревізо­ром, а з іншого боку, у низці випадків указати на спосіб перевірки.

15.3.