Передмова

Україна як суверенна, правова і соціальна держава почала самостійно формувати власну економічну політику з часу проголошення своєї Незалежності. Визначення основних напрямів феї політики ба­зується на принципах демократії, свободи підприємництва і відкри­тості для інтеграції у світове економічне співтовариство.

Перед Україною стоять невідкладні завдання вжиття комплексу заходів, спрямованих на завершення переходу від адміністративно-коман­дної системи управління до саморегулюючої ринкової економіки, що функціонує в поєднанні з виваженим державним впливом на основні соціально-економічні процеси. Серед найважливіших із цих завдань є: перехід від монополії державної власності до різноман­ітності форм власності і видів господарювання, що здійснюється шляхом приватизації та роздержавлення; розвиток підприємниць­кої діяльності; стабілізація фінансової та кредитно-грошової си­стем; гнучка цінова політика, спрямована на поступову лібералі­зацію и]н; структурна перебудова економіки і конверсія; розвиток конкурентних ринків і антимонопольні заходи; інвестиційна пе­ребудова в напрямку децентралізації, зменшення питомої ваги державних інвестицій та розширення ринкових джерел капіталов­кладень; регулювання заробітної плати та захист найвразливі- ших верств населення; подальший розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної і валютно-курсової політики тощо.

Важлива роль у розв’язанні цих завдань належить економічній теорії. При її вивченні слід відмовитись від ізоляціонізму, визнати реа­льні досягнення, що мають місце в західних економічних школах, і творчо засвоїти ці досягнення. Безперечно, західна економічна теорія, яка впродовж двох століть розвивалася разом з ринко­вою системою господарювання, потребує ґрунтовної адаптації до специфічних умов України та інших країн, де тривалий період переважала централізовано-планова система.

Багато базових категорій як ринкової, так і планової економічних сис­тем за своєю формою збігаються. Це, зокрема, стосується та­ких понять, як товар, вартість, корисність, гроші, ціна, капітал, кредит, бюджет, банк, економічний закон, праця, робоча сила, інфляція тощо. Однак за своєю суттю більшість із них у цих еко­номічних системах докорінно відрізняються між собою. Наприк­лад, якщо поняття “капітал” трактується марксистсько-ленін­ською політичною економією як самозростаюча вартість або вартість, що приносить додаткову вартість і виступає не як певна річ, а лише як виробничі відносини, то сучасна світова еконо­мічна теорія розглядає його як усю сукупність інвестиційних товарів. І навіть гроші, цінні папери і предмети особистого вжит­ку до капіталу не належать. Це стосується і визнання та трак­тування багатьох економічних законів. Якщо марксистсько-ленін­ська політична економія не лише заперечує, але й критикує з кла­сових позицій, закон спадної віддачі, то сучасна світова економіч­на наука вважає його фундаментальним законом економіки і тех­нології.

Докорінно відрізняється і сам методологічний підхід до трактування соц­іально-економічних процесів.Якщо в умовах адміністративно-коман­дної системи має місце класово-партійний підхід, тобто єдино об’єктивними і науковими вважаються лише погляди, що відобража­ють інтереси робітничого класу, то в умовах соціально-орієнто- ваної ринкової економіки здійснюється науковий аналіз поглядів представників різних економічних шкіл, не претендуючи на абсо­лютну монополію жодної із них.

У семи розділах посібника розглядаються такі проблеми, як сучасні підхо­ди до визначення предмета і методу економічної теорії; управ­ління людськими і матеріальними ресурсами; організація ринко­вої економіки; дія законів попиту/' пропозиції в умовах індивідуаль­ного, ринкового і загальнонаціонального обміну; ринковий механізм регулювання соціально-економічних відносин; економічна роль держави та основні інструменти управління економічними про­цесами. Усі ці теоретичні положення тісно пов’язуються з прак­тичним вирішенням актуальних економічних проблем сучасної Ук­раїни. Це передусім стосується реалізації основних цілей економіч­ної системи, особливостей прояву законів попиту і пропозиції, формування ринкової інфраструктури, співвідношення між функ­ціонуванням ринку як саморегулюючого механізму і мірою свідо­мого впливу суспільства в особі держави та місцевих органів вла­ди на всю сукупність соціально-економічних відносин, основних важелів регулювання економічних процесів, формування економіч­ної моделі, фіскальної, монетарної, цінової, зовнішньоторговель­ної та валютно-курсової політики, політики розподілу тощо.

При підготовці посібника широко використано навчально-методичну і наукову літературу не лише вітчизняних, але й зарубіжних ав­торів. Йдеться передусім про видатного українського економі­ста М. Тугана-Барановського, академіків А. Чухна, Ю. Пахомова, І. Лукінова, професорів С. Злубка, Г. Климка, 3. Ватаманюка, C. Mo- черного, І. Михасюка, В. Черняка та ін., а також П. Семюелсона, В. Hopdxayca, Р. Макконнелла, Л. Брю, Р. Піндайка, П. Хейне, К. Ек- лунда, Г. Манківа, М. Шніцера, P Дорнбуша, С. Фішера та ін.

Добір матеріалу і спосіб його викладення забезпечують засвоєння того реального мінімуму знань, який визначає основи економічної культури і разом з тим забезпечує цілісне, а не фрагментарне сприйняття економіки. Природно, тільки цілісне уявлення про функціонування всіх учасників єдиного економічного процесу дає змогу виробити нові норми економічної поведінки, подолати інерційність мислення, звільнитися від тягаря застарілих знань, набуваючи нові.

Матеріал навчального посібника апробований у курсі лекцій, прочита­них слухачам Української академії державного управління при Пре­зидентові України, слухачам ряду інститутів підвищення ква­ліфікації і студентам кількох вищих навчальних закладів. Це дає підстави вважати, що даний посібник може бути корисний для всіх, хто бажає поглибити свої знання в галузі економічної теорії, а також для студентів, які вивчають економічну науку.