Питання 22. Характеристика видів грошей.

Сучасні платіжні засоби випускаються центральними та комерційними банками і представлені двома видами грошей: символічними та кредитними.

Символічні або декретні гроші — засоби обміну, що є формами боргових зобов’язань держави і не мають власної цінності (готівкові гроші).

Готівкові гроші складаються з металевих (монет) та паперових грошей (банкнот та казначейських білетів). Спочатку металеві гроші були повноцінними, тобто золотими або срібними, мали номінальну вартість, яка відповідала вартості металу, що в них містилася. Для забезпечення роздрібного товарообігу в багатьох країнах практикувалися й практикуються чеканка неповноцінних (білонних) монет з міді, алюмінію, цинку та різноманітних сплавів. Номінальна вартість таких монет перебільшує вартість металу, що в них міститься, та вартість витрат на їх чеканку. Виготовлення монет з державного металу забезпечує державі отримання монетного доходу у вигляді різниці між номінальною вартістю металу та витратами на чеканку та його ринковою ціною. Монопольне право емісії готівкових грошей закріплене за центральним банком і підпорядковане певним вимогам: державна гарантія обігу; здатність підтримувати стабільність їх купівельної спроможності тощо.

Кредитні або депозитні гроші — засоби обміну, які є борговими зобов’язаннями депозитних інститутів (безготівкові гроші). Безготівкові гроші - це кошти на рахунках банків, різноманітні вклади (депозити) в банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери, а також грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів. Вартість депозитних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Депозити — це грошові кошти, вкладені в комерційні банки в готівковій чи безготівковій формі для зберігання за вимогою вкладника. Чекові депозити є засобами обміну, оскільки кошти з них вкладники мають право без попередження банку переказати іншим особам у вигляді платежів.

Широкого розповсюдження в розвинених країнах світу набули кредитні картки, які є розрахунково-платіжним документом, який видає банк своїм вкладникам для оплати необхідних для них товарів і послуг, придбаних у кредит. Банки в цьому випадку беруть на себе ризик термінової оплати, а вкладник, як правило, повертає борг протягом місяця. При недотриманні цієї умови нараховуються відсотки по обігу.