Питання 99. Характеристика фаз економічного циклу.

Суспільство завжди прагне до економічного росту, до повної зайнятості та сталого рівня цін. Проте, як показує дійсність, економічне зростання не буває рівномірним. Періоди швидкого росту економіки змінюються кризами та зупиненням розвитку, причому цей процес періодично хвилеподібно повторюється.

Цикли середньої довжини (7-11 років) прийнято називати малими циклами ділової активності. Виділяють наступні фази малих економічних циклів:

- криза;

- депресія;

- пожвавлення;

- піднесення.

Цикл — це період часу, що відділяє одну кризу від іншої. Криза —

Мал. 8: Фази малого циклу ділової активності.

Криза охоплює, насамперед, найсуттєвіші сфери грошово-кредитних зв’язків, оптової та роздрібної торгівлі. Біржова паніка та масове знецінення капіталу у випадку зниження курсу акцій нерідко є симптомами наближення чергового спаду. Розвиток кризи проявляється в накопиченні товарних мас в оптовій торгівлі, в уповільненні їх руху до споживача, що призводить до зниження загальних показників динаміки промислового виробництва. Для виробників їх товар є умовно реалізованим, проте торгівельні посередники починають відчувати труднощі з продажем товару споживачам. Промисловці вважають свої ринкові проблеми вирішеними та продовжують виробляти товари в незмінних обсягах. Масштаби товарообміну різко скорочуються, що спричиняє спад виробництва, зростання виробництва, зниження реальної заробітної плати, прибутку, збільшення кількості масових банкрутів. Зростає потреба в платіжних коштах, попит на гроші. В зв’язку з цим збільшуються ставки кредитного відсотку.

Скорочення виробництва під час кризи триває до тих пір, доки не буде встановлена ринкова рівновага, тобто відповідність попиту і пропозиції.

Роль кризи двоїста. Наслідки кризи: скорочення виробництва, падіння цін, банкрутство фірм.

Проте економіці, як і будь-якій динамічній системі, притаманна певна інертність плину процесів. Тому криза не забезпечує наступного автоматичного підйому.

Після того, як припиняється кризовий спад, економіка вступає у фазу депресії. Однією з причин депресії є несприятливе значення граничної ефективності інвестицій та високого рівня відсотків по кредитах. Для початку економічного пожвавлення має скоротитися середній рівень відсоткових ставок по кредитах, який став надто високим у період кризи. Проте, якщо "песимізм" підприємців через умови господарювання надто високий, зниження значення відсоткових ставок може бути недостатнім стимулом для активізації їх діяльності, насамперед, у сфері виробництва. В цій фазі йде поступове відновлення перерваних кризою зв’язків, переміщення капіталу в більш перспективні галузі, а головне — закладаються передумови для масового оновлення капіталу.

На тривалість депресії впливає величина терміну експлуатації капітального майна тривалого користування та розміри витрат зберігання товарних запасів, які мають "розійтися" до моменту початку фази "пожвавлення".

Якщо депресія затягується, то це свідчить про існування зовнішніх сильних збурень (політичних, соціальних та ін.), які виводять економічну систему в стан нерівновагі.

Наступна фаза циклу — пожвавлення вирізняється тим, що після скорочення виробництва на етапах кризи та депресії, зростають ціни на зменшену товарну масу. Вперше після кризи зростає попит на засоби виробництва та робочу силу, відновлюється економічне зростання, збільшується прибуток та заробітна платня. Відновлюється докризовий рівень економічного розвитку та готується наступний підйом.

Оскільки за роки кризи матеріальна база виробництва відстала від нагальних потреб, відбувається оновлення основного капіталу, будуються нові підприємства.

На фазі підйому йде прискорене зростання виробництва. На початку підйому ціни на продукцію зростають, проте зростання виробництва перебільшує темпи зростання цін, що в кінцевому рахунку уповільнює та призупиняє їх збільшення. В цій фазі зростають загальні доходи. За інерцією промислове виробництво перевищує максимальний рівень відповідності попиту та пропозиції, що в приводить систему в стан нового витка циклу.