Питання 13. Межа виробничих можливостей та тенденції її зміни.

Щоб чіткіше уявити значення альтернативних можливостей, використовується графік (межа) виробничих можливостей (див.мал.).

Для розгляду зробимо наступні припущення:

1) економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва;

2) незмінність ресурсів (за кількістю і якістю);

3) незмінна технологія;

4) два продукти (наша економіка випускає лише два продукти — Х та Y).

Мал. 1: Крива виробничих можливостей.

Ми можемо уявити, що продукт Х — це предмети споживання (або споживчі товари); а продукт Y — це засоби виробництва, або інвестиційні товари. Всі існуючі в країні ресурси використовуються для виробництва товарів X та Y. Площа між осями Y та X, окреслена кривою ΛD, являє собою "площу виробничих можливостей", а сама крива ABCD називається межею виробничих можливостей, оскільки представляє максимум ймовірних (можливих) розмірів виробництва засобів виробництва та предметів споживання за умов використання всіх наявних на той час ресурсів. Кожна точка на цій кривій характеризує певне сполучення випуску продукції цих двох видів. Так, у точці С виробництво представлене на рівні Хс кількості споживчих товарів та У_с кількості інвестиційних товарів. Якщо ж ми перейдемо в точку В, то це буде позначати, що ми надаємо перевагу збільшенню виробництва інвестиційних товарів з Y_с до Y_b, і одночасно зменшуємо виробництво споживчих товарів з Х_с до X_b. Отже, як результат ми отримаємо приріст ∆Y = 0Y_b-0Y_с одиниць інвестиційних товарів, знехтувавши при цьому ∆X = 0Х_с-0Х_ь одиниць споживчих товарів, які є альтернативними витратами, або витратами втрачених можливостей.

Лінія ΛBCD має форму кривої, що є опуклою вправо-вгору.

Якщо обсяги виробництва інвестиційних та споживчих товарів будуть зведені до точки М, то вони будуть значно менші того, що можна було б отримати за умови повного використання всіх існуючих ресурсів. Тобто, наявні ресурси недовикористовуються: недостатня зайнятість трудових ресурсів, бездіяльність або недозавантаження частини виробничого апарату, втрата робочого часу та матеріальних цінностей, слабка ефективність витрат.

Іншу картину являє собою точка L поза площею виробничих можливостей. Вона відображує такий випуск продукції, який поки що не може бути досягнений за умов сьогоденного розвитку техніки, технології, наявного обсягу ресурсів, навіть за умов повного їх використання.

Але це не передбачає того, що лінія АВСВ має залишатися статичною та незмінною. Вдосконалюючи техніку та технологію, залучаючи в господарський обіг нові економічні ресурси, підвищуючи ефективність їх використання, можна просуватися вперед, перейти до кривої А’Э", або A"D, або AD".