Приблизна відповідь на питання 9: Поняття і структура потреб. Тенденції їх розвитку і вдосконалення. Закон зростання потреб.

Вихідним пунктом господарської діяльності людей є потреби.

Потреби — це відчуття браку чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості.

Потреба — будь-який стан незадоволення, що відчувається людиною, з якого вона намагається вийти, або також деякий стан задоволення, який людина бажає подовжити.

Існують різні класифікації потреб. Вони бувають:

- матеріальні, духовні, соціальні;

- абсолютні та відносні (платоспроможні);

- вищі та нижчі;

- невідкладні та ті, що можна відкласти;

- первинні та вторинні;

- еластичні та нееластичні (жорсткі);

- постійні, теперішні та майбутні;

- індивідуальні та колективні;

- приватні та державні.

Потреби бувають: первинні, що витікають з найважливіших потреб у їжі, одежі. Вони не можуть бути замінені одна одною. Також існують вторинні потреби, які можуть бути замінені одна одною. Наприклад, потреба у культурному відпочинку може бути задоволена в театрі, або на стадіоні.

У зв’язку з проблемою заміщення або субституції потреби поділяють на еластичні та жорсткі (нееластичні). Жорсткі — це такі, які не скасовуються протягом тривалого періоду часу, але зазвичай кожен раз швидко задовольняються, коли з’являється для цього можливість (їжа).

Еластичні — це ті, від задоволення яких можна тимчасово відмовитися, відкласти (потреба у розвазі).

Потреб та бажань людей безмежна кількість. Разом з тим, можливості їх задоволення, як правило, обмежені. Потреби людей та суспільства в цілому неперервно зростають та видозмінюються кількісно та якісно.

Процес цей має суб’єктивні та об’єктивні основи. Потреби не виникають з нічого, вони породжуються розвитком виробництва, прогресом науки, техніки, культури, розвитком та вдосконаленням самої людини.

Діалектика розвитку потреб є такою, що задоволення однієї з них є для неї кінцевим пунктом і одночасно стає вихідним пунктом появи другої, нової потреби. Цей процес нескінченний, в чому й виявляється економічний, соціальний і духовний прогрес. Ніколи не настане такий момент, коли всі без виключення потреби людини і суспільства будуть задоволені і не виникнуть інші нові потреби. Постійне зростання потреб за час існування людської цивілізації свідчить про дію всезагального економічного закону зростання потреб.