80. Поняття потреби. Види потреб. Економічні блага, їх класифікація. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність.

Потреба – це об'єктивна необхідність людини в чомусь. В економічній літературі поняття потреби людини включають п’ять основних видів, які розміщенні в порядку ієрархії так:

¨фізіологічні потреби;

¨потреба безпеки, тобто захисту від болю, страху, небезпеки;

¨потреба в соціальних зв’язках і відносинах (тобто в коханні, повазі, причетності до того чи іншого товариства, групи);

¨потреба у самоповазі, тобто признання і схвалення дій при досягненні цілей;

¨потреби в осмисленні цілей життя, в реалізації своїх здібностей, у визнанні своїх справ і думок актуальними і потрібними.

Потреби за своїм характером різноманітні.

Класична економічна наука важливою проблемою вважала поділ благ на матеріальні і нематеріальні.

Сучасна наука найважливішими рахує поділ їх на економічні блага і неекономічні блага. Критерієм цієї класифікації є їхня рідкісність.

Економічне благо – це рідкісне обмежене благо – засіб задоволення потреб, що існує в обмеженій кількості. Економічні блага поділяються на товари і послуги, на споживчі (прямі) та виробничі (непрямі).

Неекономічне благо – загальнодоступне благо, яке є в природі в необмеженій кількості (повітря і сонце – поки що). Вода – необхідне благо коли ви живете біля джерела і обмежене – коли ви живете в пустелі.

Корисність – це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товару чи послуги (хліб для їжі, тепла постіль для сну, книга для читання).

Але зростання загальної корисності уповільнюється із збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.

Гранична корисність – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

Суть теорії граничної корисності зводиться до того, що товар на ринку купують не тому що в ньому вкладені витрати праці, а тому, що даний товар має корисність для споживача, цінність.

Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, та рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

Спрощена функція корисності концентрує увагу на основних чинниках, що впливають на вибір споживача, який здійснюється в межах споживання тільки двох товарів в їх різних кількісних комбінаціях.