81. Грошово-кредитне регулювання економіки

За сучасних умов грошово-кредитне регулювання є невід'ємною складовою макроекономічної політики переважної більшості країн. Особливо великий досвід впливу на грошово-кредитні відносини накопичили країни з розвинутою ринковою економікою.

Продуктивною є організація монетарної політики, за якої передбачається добровільне обмеження поведінці монетарної влади, дотримання певного правила, незважаючи на тенденції розвитку грошового ринку та економіки загалом.

Таргетування грошової маси спиралося на монетаристську модельмакроекономічного регулювання та боротьби з інфляцією. В основу цього способу регулювання покладено відоме правило, згідно з яким без надмірного збільшення грошової маси в економіці можна не боятися загального довгострокового зростання рівня цін.

Грошово-кредитне регулювання спрямоване на підтримку економічної активності та бажаної кон'юнктури на національному ринку без прискорення зростання цін понад прогнозований рівень.

Загалом "грошове правило" монетаристів у жодній з країн не використовувалося в повному обсязі. Водночас практика монетарного таргетуваннявикликала різку критику багатьох відомих економістів, які підкреслювали суперечливість її впливу на економіку та можливі негативні наслідки. Характерною в цьому плані є оцінка англійського економіста –кейнсіанця Н. Калдора, який називає застосування західними урядами суворих монетарних приписів одним з найуразливіших епізодів в історії, які можна порівняти хібащо з періодичними спалахами масової істерії.

В процесі грошово-кредитного регулювання необхідно враховувати такі моменти: 1) те, що приріст грошової маси розподіляється серед суб'єктів господарювання в іншій пропорції, ніж грошові активи; 2) це, своєю чергою, спричиняє зміну в структурі доходів і нерівномірність у зростанніцін; 3) відповідно схильність до заощаджень та інвестиції у різних груп отримувачів доходів змінюється; 4) пристосування економіки до зміни маси грошей відбувається нерівномірно та вимагає часу.

Ще одна важлива проблема, пов'язана з регулюванням грошової маси, полягає в часовому відставанні реакції економічної системи на зміни в грошово-економічній політиці.