Питання 83. Податки: сутність та класифікації податків.

Податки як економічна категорія означають примусове вилучення (присвоєння) державою у фізичних осіб (громадян та домогосподарств) та юридичних осіб (фірм та підприємств) частини доходу у розмірі, встановленому законом.

Податки можна класифікувати за наступними ознаками:

І. За формою обкладення розрізняють податки прямі та непрямі.

Прямий податок- це збір на користь держави, який стягується з кожного громадянина або господарської організації в залежності від розмірів їхніх доходів або вартості майна. Непрямий податок - це збір на користь держави, який стягується з громадян або господарських організацій тільки якщо вони здійснюють певний дії, наприклад, купують певні види товарів.

Прямі податки - це податки на доходи; механізм їх стягнення неприхований. Непрямі податки “приховані” в ціні товару, механізм їх стягнення неявний; це - податки на споживання, збільшення цих податків веде до збільшення ціни товару.

Прямі (вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів):

- реальні: земельний, домовий, на цінні папери;

- особисті: прибутковий з населення, на прибуток корпорацій, на приріст, капіталу, зі спадщини і дарування, майновий податок.

Непрямі (вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг):

- фіскальні монополії: податок з обігу, податок на додану вартість; пов’язана із державним ціноутворенням, може бути або повною, або частковою:

- повна може існувати лише поза ринковими відносинами, охоплює повністю увесь процес виробництва, ціноутворення, та реалізації всіх товарів та послуг;

- часткова охоплює певне коло товарів та відноситься або до виробництва, або до ціноутворення, або до реалізації;

- акцизи - це податки, що встановлюються у вигляді нарахувань до ціни товару:

- специфічні встановлюються на окремі види товарів (акцизний збір);

- універсальні встановлюються на всю групу товарів (ПДВ);

- мита — виступає у вигляді платні за експорт, імпорт або транзит товарів через митну територію країни.

Чим більш розвинена країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки. Чим бідніша країна, тим більше вона покладається на непрямі податки, особливо, на податки від зовнішньої торгівлі.

II. За економічним змістом податки поділяються на:

- податки на доходи;

- податки на майно;

- податки на споживання та т.ін.

III. За рівнем державних структур, що встановлюють податки:

- загальнодержавні, до яких належать наступні податки та податкові платежі:

- НДВ;

- акцизний збір;

- податок на прибуток;

- прибутковий податок з громадян;

- державне мито;

- податок на майно підприємств;

- податок на нерухоме майно громадян;

- платня за землю;

- платня за забруднення навколишнього середовища;

- внески в фонд здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- внески до Пенсійного фонду України та ін.

- до місцевих податків та зборів відносять:

- готельний збір;

- збір за паркування автомобілів;

- ринковий збір;

- курортний збір;

- податок з реклами;

- комунальний податок;

- збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

IV. За способом стягнення податки поділяються на:

- розкладочні - при розкладочному оподаткуванні спочатку визначається загальна сума податку в цілому по країні, а потім вона розподіляється між платниками податку;

- окладні — при окладному оподаткуванні встановлюються спочатку ставки податку, визначаються його платники та об’єкт оподаткування. Сумарна величина надходжень податку по країні завчасно не встановлюється, а є підсумковою чи прогнозною.

У податковій практиці капіталістичних країн існує три способи стягнення податків:

1. Кадастровий передбачає використання кадастру. Кадастр — реєстр, який вміщує перелік типових об’єктів (землі, доходів), що класифікуються за зовнішніми ознаками, та встановлює середню доходність об’єкта оподаткування. Існують земельний, домовий та промисловий кадастри.

2. Вилучення податку до отримання власником доходу (біля джерела) — податок обчислюється і утримується бухгалтерією тієї юридичної особи, яка сплачує доход суб’єкта податку. Таким чином, стягується прибутковий податок із заробітної платні робітника, службовця.

3. Вилучення податку після отримання доходу власником (за декларацією) — передбачає подання платником податку в податкові органи декларації, тобто офіційної заяви про отримувані ним доходи. Податкові органи, виходячи з вказаного в декларації розміру об’єкта оподаткування та чинних ставок, встановлюють розмір податку.