<<
>>

Предмет політичної економії як складової економічної теорії

Кожна наука має свій предмет дослідження, тобто коло проблем, які вона вивчає. Саме предметом дослідження науки відрізняються одна від одної.

Економіка — складна і багатогранна система, цілісність.

Пізнати її можна, виокремлюючи ті чи ті важливі елементи, вивчаючи їх сутність, місце в системі, зв’язки і взаємозалежності. Проникаючи в саму систему, розкривати її підвалини, властивості, переходити на вищі рівні усвідом­лення. Отже, предмет дослідження — це і перший ступінь у пізнанні еко­номічної системи і ключ до її пізнання.

Як перша теоретична економічна наука, як система знань про сутність еко­номічних явищ і процесів політична економія почала формуватися в XVI-XVII ст. Еволюцію уявлень про предмет політичної економії подано у табл.

Як видно з таблиці, у розумінні предмета політичної економії пред­ставниками різних шкіл і напрямів є певні відмінності. Однак, наведе­ні визначення не можуть претендувати на повне та вичерпне розкриття предмета політичної економії як науки. Кожний напрям у трактуванні цієї проблеми віддзеркалює її певну грань або аспект і в такий спосіб здійснює свій внесок у розвиток економічної науки.

Економіка як надзвичайно складний і багатогранний об’єкт дослі­дження безперервно розвивається, змінюється. Отже, і предмет дослі­дження не може бути сталим, незмінним. У сучасних умовах предметна сфера економічної науки еволюціонує в напрямку розширення та усклад­нення проблематики. Спостерігається поглиблення взаємозв’язку і взає­модії економічних теорій, синтез їх предметів і методів, взаємодоповнен- ня у процесі пізнання економіки і суспільства [1].

Сучасна економічна теорія реалізує дослідження: національного багат­ства — предмета класичної школи; виробничих відносин — предмета марк­систської теорії; ефективне використання обмежених і рідкісних ресурсів — предмета неокласичної школи. Не можна уявити сучасну економічну науку без кейнсіанської і монетаристської теорій, без розкриття економічної ролі держави, без монетарної політики, пов’язаної з використанням грошово-кре­дитних відносин.

Процеси синтезу, інтеграції предметів різних шкіл відпові­дають потребам розвитку економічної теорії, відбивають подальше усуспіль­нення економіки і відкривають можливості для узагальнення досягнень усіх шкіл та їх використання для поглиблення пізнання такого складного і бага­томанітного об’єкта, яким є економіка[2].

Таблиця

Визначення предмета політичної економії основними школами

Автори Визначення предмета політичної економії
Меркантилізм — перша школа економічної теорії Джерело багатства суспільства — у сфері обігу, у ви­гляді грошей (золота).
Фізіократи Джерело суспільного багатства — сільськогосподар­ське виробництво, землеробство. «Гроші — не багат­ство, якого люди потребують для задоволення своїх потреб. Лише блага, необхідні для життя і для щоріч­ного відтворення самих цих благ, є такими, володін­ня якими необхідно прагнути» (Кэне Ф. Избранные экономические произведения. — М., 1960. — С. 378).
Класична школа Матріальне виробництво — основа життя суспіль­ства, джерело національного багатства. Предмет до­слідження — збільшення багатства суспільства.
Марксистська політич­на економія Предмет дослідження — система виробничих від­носин. Щоб збільшувати національне багатство, потрібно розвивати й удосконалювати виробничі відносини (перш за все, форми власності на засоби виробництва), підвищувати освітній і культурний рі­вень працівників, створювати сприятливі умови для реалізації економічних інтересів працюючих, актив­но стимулювати трудову діяльність.
Неокласична (посткла- сична) теорія Ефективне використання обмежених і рідкісних ре­сурсів з метою досягнення максимального задово­лення матеріальних потреб людини.
Інституціональна теорія Предметом є інститути, які мають місце в економіці, соціальній сфері, сфері права, релігії тощо.

Примітки

1.

Інтеграція предметів і змісту різних шкіл виявляється, зокрема, у взаємодії кейнсіанства і монетаризму. Так, кейнсіанство, розкриваючи механізм дії економіч­ної системи, особливу увагу приділяє обгрунтуванню економічної ролі держави. Кейнсіанці фактично виходили з того, що чим більше держави в економіці, тим краще. Однак надмірне зростання державного сектора економіки, зайве втручання держави в економіку неминуче звужують регулювальні можливості ринку, конку­ренції, а значить, і їхню роль у розвитку економіки.

2. Монетаристи розкрили ці хиби кейнсіанства, обгрунтували зростаючі мож­ливості ринкового механізму, грошей і кредиту, монетарних методів в економіч­ному зростанні та регулюванні економіки. Це стало теоретичною основою еконо­мічної політики, оптимального поєднання ринкового і державного регулювання (Чухно А.А. Господарський механізм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапі // Економіка України. — 2007. — №3. — С. 63).

3.2.

<< | >>
Источник: Економічні теорії в системі наукових економічних знань [Текст]: Навчальний посібник / Н.П. Мацелюх, І.А. Максименко, В.В. Мартиненко, М.М. Теліщук та ін. — К.: Видавництво «Центр учбової літератури»,2015. — 226 с.. 2015

Еще по теме Предмет політичної економії як складової економічної теорії:

  1. 2. Предмет політичної економії. Тлумечення предмета політичної економії різними школами.
  2. § 2. Предмет політичної економії
  3. Питання 1. Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної теорії серед наук про суспільство.
  4. ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
  5. 6. Функції політичної економії. Політична економія та обгрунтування економічної політики.
  6. Розділ 7 РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  7. 1. Зародження і розвиток політичної економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії.
  8. 1.1 Предмет економічної теорії
  9. ТЕМА 1. ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
  10. § 1. Визначення предмета економічної теорії
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -