Предмет політичної економії як складової економічної теорії
Кожна наука має свій предмет дослідження, тобто коло проблем, які вона вивчає. Саме предметом дослідження науки відрізняються одна від одної.
Економіка — складна і багатогранна система, цілісність.
Пізнати її можна, виокремлюючи ті чи ті важливі елементи, вивчаючи їх сутність, місце в системі, зв’язки і взаємозалежності. Проникаючи в саму систему, розкривати її підвалини, властивості, переходити на вищі рівні усвідомлення. Отже, предмет дослідження — це і перший ступінь у пізнанні економічної системи і ключ до її пізнання.Як перша теоретична економічна наука, як система знань про сутність економічних явищ і процесів політична економія почала формуватися в XVI-XVII ст. Еволюцію уявлень про предмет політичної економії подано у табл.
Як видно з таблиці, у розумінні предмета політичної економії представниками різних шкіл і напрямів є певні відмінності. Однак, наведені визначення не можуть претендувати на повне та вичерпне розкриття предмета політичної економії як науки. Кожний напрям у трактуванні цієї проблеми віддзеркалює її певну грань або аспект і в такий спосіб здійснює свій внесок у розвиток економічної науки.
Економіка як надзвичайно складний і багатогранний об’єкт дослідження безперервно розвивається, змінюється. Отже, і предмет дослідження не може бути сталим, незмінним. У сучасних умовах предметна сфера економічної науки еволюціонує в напрямку розширення та ускладнення проблематики. Спостерігається поглиблення взаємозв’язку і взаємодії економічних теорій, синтез їх предметів і методів, взаємодоповнен- ня у процесі пізнання економіки і суспільства [1].
Сучасна економічна теорія реалізує дослідження: національного багатства — предмета класичної школи; виробничих відносин — предмета марксистської теорії; ефективне використання обмежених і рідкісних ресурсів — предмета неокласичної школи. Не можна уявити сучасну економічну науку без кейнсіанської і монетаристської теорій, без розкриття економічної ролі держави, без монетарної політики, пов’язаної з використанням грошово-кредитних відносин.
Процеси синтезу, інтеграції предметів різних шкіл відповідають потребам розвитку економічної теорії, відбивають подальше усуспільнення економіки і відкривають можливості для узагальнення досягнень усіх шкіл та їх використання для поглиблення пізнання такого складного і багатоманітного об’єкта, яким є економіка[2].Таблиця
Визначення предмета політичної економії основними школами
| Автори | Визначення предмета політичної економії |
| Меркантилізм — перша школа економічної теорії | Джерело багатства суспільства — у сфері обігу, у вигляді грошей (золота). |
| Фізіократи | Джерело суспільного багатства — сільськогосподарське виробництво, землеробство. «Гроші — не багатство, якого люди потребують для задоволення своїх потреб. Лише блага, необхідні для життя і для щорічного відтворення самих цих благ, є такими, володіння якими необхідно прагнути» (Кэне Ф. Избранные экономические произведения. — М., 1960. — С. 378). |
| Класична школа | Матріальне виробництво — основа життя суспільства, джерело національного багатства. Предмет дослідження — збільшення багатства суспільства. |
| Марксистська політична економія | Предмет дослідження — система виробничих відносин. Щоб збільшувати національне багатство, потрібно розвивати й удосконалювати виробничі відносини (перш за все, форми власності на засоби виробництва), підвищувати освітній і культурний рівень працівників, створювати сприятливі умови для реалізації економічних інтересів працюючих, активно стимулювати трудову діяльність. |
| Неокласична (посткла- сична) теорія | Ефективне використання обмежених і рідкісних ресурсів з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини. |
| Інституціональна теорія | Предметом є інститути, які мають місце в економіці, соціальній сфері, сфері права, релігії тощо. |
Примітки
1.
Інтеграція предметів і змісту різних шкіл виявляється, зокрема, у взаємодії кейнсіанства і монетаризму. Так, кейнсіанство, розкриваючи механізм дії економічної системи, особливу увагу приділяє обгрунтуванню економічної ролі держави. Кейнсіанці фактично виходили з того, що чим більше держави в економіці, тим краще. Однак надмірне зростання державного сектора економіки, зайве втручання держави в економіку неминуче звужують регулювальні можливості ринку, конкуренції, а значить, і їхню роль у розвитку економіки.2. Монетаристи розкрили ці хиби кейнсіанства, обгрунтували зростаючі можливості ринкового механізму, грошей і кредиту, монетарних методів в економічному зростанні та регулюванні економіки. Це стало теоретичною основою економічної політики, оптимального поєднання ринкового і державного регулювання (Чухно А.А. Господарський механізм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапі // Економіка України. — 2007. — №3. — С. 63).
3.2.
Еще по теме Предмет політичної економії як складової економічної теорії:
- 2. Предмет політичної економії. Тлумечення предмета політичної економії різними школами.
- § 2. Предмет політичної економії
- Питання 1. Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної теорії серед наук про суспільство.
- ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
- 6. Функції політичної економії. Політична економія та обгрунтування економічної політики.
- Розділ 7 РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
- 1. Зародження і розвиток політичної економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії.
- 1.1 Предмет економічної теорії
- ТЕМА 1. ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
- § 1. Визначення предмета економічної теорії