Товар та його властивості

Товар - це продукт природи і праці, який виготовляється для задо­волення потреб суспільства, обміну на ринку або для продажу. Товар створений, щоб задовольняти певну потребу і здатний обмінюватися на інший товар у певних пропорціях чи за визначену ціну.

Товар має дві властивості споживча вартість і мінова вартість.

1. Споживча вартість товару - це його здатність задовольняти потре­би людини. Корисність товару зумовлена її властивостями. Категорія споживчої вартості дає змогу виявити взаємозв’язок між властивос­тями товару і потребами людини. Така можливість зумовлена дво- сторонністю цієї категорії: з одного боку, споживча вартість - це вся сукупність властивостей товару, а з іншого - це відношення власти­востей товару до потреб людей.

Є два види споживчої вартості: а) споживча вартість виробника - ви­никає в тому випадку, коли блага створюються для споживання самим виробником; б) суспільна споживча вартість - виникає в тому випадку, коли блага створюються для когось іншого.

Послуги також відносять до споживчої вартості, але вони характери­зуються унікальністю, яка полягає у наступному:

1) споживча вартість послуги не має речової форми;

2) оскільки послуги не мають речової форми, то їх не можна накопичу­вати, тобто вони не включаються до національного багатства;

3) споживча вартість послуги - це корисний ефект діяльності живої праці.

2. Мінова вартість - це здатність товару обмінюватись, це пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. В основі мінової вартості лежить суспільний поділ праці та суспільна споживча вартість. Двоїстий характер вартості пояснюється суперечністю між індивіду­альною та суспільною вартостями (внаслідок різниці індивідуальних та суспільно-необхідних витрат часу).

Індивідуальний робочий час - це час, який окремий товаровиробник витрачає на виробництво товару.

Суспільно необхідний робочий час СНРЧ - це час, потрібний для виго­товлення певної споживчої вартості для задоволення потреб суспільства за існуючих суспільно нормальних умов виробництва і за середнього в даному суспільстві рівня вмілості та інтенсивності праці. СНРЧ тяжіє до індивідуального на тих підприємствах де випускається основна маса товару.

Продуктивність праці - це кількість продукції, виробленої за одини­цю часу.

Інтенсивність праці - це витрати праці за одиницю часу.

Величина вартості перебуває в оберненій залежності від продуктив­ності праці і в прямій - від інтенсивності праці.

Розрізняють просту і складну працю.

Проста праця - це праця, при якій продукт виготовляється без по­передньої підготовки працівника, тобто не має потреб у освіті та кваліфі­кації працюючих.

Складна праця - це праця, для виконання якої потрібна спеціальна підготовка, оволодіння певною професією або певною кваліфікацією.

Величина вартості товару - це кількість робочого часу, затраченого на виготовлення одиниці товару.

Карл Маркс стверджував, що праця, яка створює товар, є конкретною працею, при чому конкретна праця створює споживну вартість. Мінова вартість є представником абстрактної праці.

Конкретна праця - це суспільна праця, яка затрачена в певній корис­ній формі з використанням певних засобів і предметів праці, результатом якої є створення певної споживної вартості.

Абстрактна праця - це праця товаровиробника, яка взята як затрати людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми (ви­трати людської робочої сили з фізіологічного погляду, витрати людської енергії).

Між конкретною і абстрактною працею спостерігається відмінність: у першому випадку йдеться про те, як здійснюється праця і що вона виро­бляє, у другому - скільки праці витрачається і скільки часу вона триває.

5.3.