Цикли ділової активності: фази циклу та причини коливань. Від­хилення реального ВВП від потенційного рівня

В ідеальній економіці реальний ВВП зростав би швидкими, сталими темпами. Рівень цін, який визначається індексом споживчих цін чи дефля­тором ВВП, залишався б незмінним або ж зростав досить повільно.

Проте досвід наочно свідчить про те, що економічні умови ніколи не залишаються сталими. Економічне піднесення прокладає шлях до спаду. У роки спаду ВВП, зайнятість та реальні доходи населення падають, прибутки зменшуються, люди втрачають роботу. Невдовзі знову починається пожвавлення, яке може бути настільки сильним, що породить новий бум. Цей етап характеризується достатньою кількістю робочих місць та підви­щенням життєвого рівня. Але за піднесенням настає новий спад економіки.

Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процент­них ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.

Отже, економічний цикл (цикл ділової активності) — це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Причинами циклічності можуть

Мал. 3.1. Цикли ділової активності.

бути:

• технічні нововведення (HTP)₁ які впливають на інвестиції та споживчі витрати, а відповідно — на виробництво, зайнятість і рівень цін;

• політичні й випадкові події (наприклад, війни, “перебудова” в CPCP та перехідний період у нових незалежних державах);

• зміни в кредитно-грошовій політиці (коливання обсягів гро­шової маси);

• нестача національних інвестицій;

• зміни цін на нафту, газ та інші види сировини тощо.

В макроекономіці не існує цілісної теорії економічного циклу, і еконо­місти різних напрямків концентрують свою увагу на різних причинах цикліч­ності. Але більшість із них вважають, що рівень сукупних витрат (Y=C+I+G+NX) безпосередньо визначає рівень зайнятості і виробництва.

Окремі економічні цикли суттєво різняться між собою за тривалістю та інтенсивністю (мал. 3.1), проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Фази економічних циклів.

При цьому циклічно змінюються обсяг випуску, рівні зайнятості, безро­біття, інфляції, процентної ставки, обсяг грошової маси і т.п.

• рівень зайнятості,

• рівень безробіття,

• обсяг випуску,

оскільки динаміка рівнів інфляції і процентної ставки може бути різною в залежності від факторів, які спричинили спад.

Фактичний реальний обсяг випуску коливається при цьому навколо по­тенційного рівня ВВП, під яким ми розуміємо обсяг виробництва за умови повної зайнятості ресурсів. Він опускається нижче цієї позначки під час спаду, потім поступово повертається до неї, а інколи навіть перевищує цей рівень під час чергового підйому економіки. Коливання фактичного обсягу ВВП навколо потенційного характеризується показником, який має назву “розрив ВВП”:

де Y - фактичний обсяг виробництва, Y' — потенційний ВВП.

Коли YY"). Це стає можливим найчастіше в екстремаль­них ситуаціях, коли в процес виробництва залучаються додаткові зміни робітників, капітальне обладнання використовується понад встановлені нор­мативи, понаднормова праця і праця за сумісництвом стають звичайним явищем. Проте тривалий час перевищення фактичного ВВП над потенційно можливим зберігатися не може.

Обсяги виробництва і зайнятості найсильніше реагують на зміну фаз економічного циклу в галузях, які виробляють засоби виробництва і спо­живчі товари тривалого вжитку. В галузях, які випускають споживчі товари короткострокового використання, коливання зайнятості і випуску є значно меншими.

2.