10.5 Доходи від власності

Власник промислового, тобто зайнятого у сфері суспільного виробництва, та торгового капіталу одержує прибуток, власник землі - ренту, власник позичкового капіталу - процент.

Розглянемо доходи від власності працівників підприємств як допоміжної форми до їхнього основного доходу у формі заробітної плати, а також доходи тих, хто живе від власності за рахунок дивідендів на акції, процентів на цінні папери та ренти, тобто так званих рантьє, які не беруть участі в організації функціонування капіталів.

Доходи від власності в розвинутих країнах ринкової економіки відіграють значну роль у мотиваційному механізмі трудової діяльності. “Демократизація капіталу” поставила робітників ближче до власності, ніж це робила командно-адміністративна система управління, що найбільш яскраво позначилось на результатах виробництва.

Сьогодні у новому механізмі розподілу життєвих засобів в Україні одержали визнання доходи від власності. До них слід віднести: дивіденди від акцій, проорендного підприємства, на основі якого утворюється проценти на вклади працівників у майно державного або колективне підприємство, а також процент на вклад працівника у приріст майна цього підприємства після його створення. Крім того, існують проценти від грошових вкладів в Ощадний банк України (або інші) і доходи від акцій.

Виникає цілком закономірне запитання: чому наша країна погодилась на третю форму розподілу - від власності? Причин багато, але серед них головна - необхідність усунення відчуження працівника від засобів виробництва. Зрозуміло, розподіл від власності не єдиний спосіб розв'язання цього складного завдання, проте він найбільш доступний для розуміння працівника, оскільки органічно пов'язує особистий інтерес з колективним.

Крім того, розподіл від власності сприятиме відродженню малорентабельних і збиткових підприємств, активізації соціальної і трудової активності населення.

Доходи від власності створюють ряд проблем, і за умов відсутності контролю можливі зловживання і порушення принципів соціальної справедливості.

Можна окреслити гранично припустимі межі дотримання соціальної справедливості у процесі розподілу від власності.

Слід насамперед зберегти принцип, згідно з яким доходи від власності у формі дивідендів, процентів, ренти мають лише допоміжний характер. Основну частку доходу працездатне населення повинно одержувати за суспільно корисну працю.

Американські економісти Кемпбелл Р. Макконнелл і Стенлі Л. Брю звертають увагу на те, що нетрудові доходи можуть послабити ініціативу і стимули до трудової діяльності. Отже, небажано, щоб серед населення з'явився такий соціальний прошарок, який би існував тільки за рахунок ренти, дивідендів або процентів. Така несправедливість посилювала б соціальну відокремленість між тими, хто працює, і тими, хто живе тільки за рахунок таких доходів.

Для забезпечення соціальної справедливості має важливе значення, за які кошти можна придбати акції. Згідно з існуючим законодавством у деяких країнах, що утворилися на території колишнього СРСР, акції трудового колективу і акції акціонерних товариств можуть придбати громадяни за рахунок особистих коштів, причому всі ці акції - іменні. Продаж, відчуження таких акцій підлягає обов'язковій реєстрації у встановленому законодавством порядку. Все це створює необхідні умови для здійснення певного контролю за такою формою доходів населення. Ігнорування цього правила може призвести до “відмивання” нечесних доходів, до створення особливого прошарку - рантьє, до посилення майнової нерівності.

Акції можна придбати також за рахунок приватизаційних паперів, що засвідчують право власника на безоплатне одержання частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Кожен громадянин України має право (причому рівне) на одержання приватизаційних паперів однакової номінальної вартості. Згідно з законодавством України приватизаційні папери можуть бути лише іменними.

В Україні приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а продаж або відчуження їх іншим способом є недійсним. Приватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів або процентів. Але вони надають право їх власнику придбати акції і одержати на них дивіденд.