Коливання рівноважного обсягу випуску навколо потенційного рівня. Мультиплікатор автономних витрат. Рецесійний та інфляційний розриви

Рівноважний рівень випуску Y може коливатися у відповідності із зміною величини будь-якого компонента сукупних витрат: споживання, інвестицій, державних витрат (а у випадку відкритої економіки — і показника чистого експорту).

Збільшення будь-якого компонента автономних витрат, а саме автономного споживання, державних витрат, інвестиційних витрат, а у ви­падку відкритої економіки — і показника чистого експорту —

призводить до значно більшого зростання сукупного доходу У завдяки ефекту мультиплікатора.

Мультиплікатор автономних витрат визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст (ско­рочення) сукупного доходу AY перевищує початковий приріст (скорочен­ня) автономних витрат AA.

Важливим є те, що одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазову зміну ВВП. Якщо, наприклад, автономне споживання зростає на якусь величину АС, то це призводить до збільшення сукупних витрат і доходу Y на таку ж величину, що, в свою чергу, викликає повторне зростання споживання (оскільки збільшився доход), але вже на величину MPCAC. Далі сукупні витрати і доход знову зростають на величи­ну MPCAC, потім знову, за схемою кругообігу “доходи — витрати”.

Отже, мультиплікатор витрат можна показати через граничну схиль­ність до споживання як:

Оскільки гранична схильність до заощадження MPS=1-MPC, отриму­ємо:

Якщо ж планові витрати будуть враховувати вплив прибуткових по­датків (тобто T=tY), мультиплікатор витрат визначатиметься за такою формулою:

де t — гранична ставка оподаткування.

Ці формули дають змогу визначити мультиплікатор витрат у закритій економіці. Але відкрита економіка, яка продає за кордон та купує за кордоном, перебуває під впливом змін у чистому експорті, які також призводять до зміни кута нахилу лінії планових витрат. Ці зміни пов’язані з граничною схильністю до імпортування (MPM) — величиною, яка показує, на скільки одиниць зміняться імпортні витрати (AM) при зміні доходу (А У) на одну одиницю:

Тому мультиплікатор витрат у відкритій економіці має такий вигляд:

Розглянемо тепер на конкретних прикладах, як змінюється доход Y під впливом екзогенних змінних бюджетно-податкової політики (державних витрат та податкових надходжень), використавши для цього модель кейнсіанського хреста.

Приклад 1. Припустімо, що державні витрати зростають на величину Крива планових витрат при цьому пересунеться вгору на(мал. 5.6). Рівновага в економіці переміститься із точки А в точку В.

Цей графік наочно демонструє, що зростання державних витрат призво­дить до більшого зростання доходу у порівнянні з попереднім імпульсом,

тобто АУ є більшим у порівнянні з AG. Співвідношення АУ/AG нази­вається мультиплікатором дер­жавних витрат; воно показує, у скільки разів зростає доход при збільшенні державних витрат на одну одиницю. Із моделі кейн- сіанського хреста чітко видно, що мультиплікатор державних витрат — величина, більша за одиницю.

Мал. 5.6. Зростання державних витрат

у моделі кейнсіанського хрес-

Чому бюджетно-податкова по­літика створює мультиплікативний ефект на доход? Причина полягає в тому, що, у відповідності із функцією споживання, вищий рівень доходу призводить до

Мал.

Цей вираз є податковим мультиплікатором', він показує, на скільки одиниць зміниться сукупний доход у відповідь на зміну податків на одну одиницю. Наприклад, якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, то податковий мультиплікатор дорівнюватиме:

Це свідчить про те, що зменшення податків на 1 гри. збільшить рівно­важний рівень доходу на 3 грн.

Приклад 3. Економіка, в якій важливе місце займають прибуткові по­датки, а також зовнішньоекономічні зв’язки, набагато меншою мірою “реаґує” на зміни в автономних витратах. Так, скажімо, якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, гранична схильність до імпортування — 0,15, а гранична ставка оподаткування — 0,20, то мультиплікатор з урахуванням імпорту і прибуткових податків скорочується з 4 до 1,82:

Отже, зростання автономних витрат на 1 грн. призведе до збільшення планових витрат на 1.82 грн. На цю ж суму зросте й національний доход.

Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного призво­дять до виникнення так званих рецесійних та інфляційних розривів.

Рецесійний розрив — величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y менший за потенційний

У* (мал. 5.8), то це означає, що сукупний попит неефективний, тобто су­купні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага AD=AS досягнута.

Для того щоб подолати рецесійний розрив і забезпечити повну зайнятість ресурсів, потрібно простимулювати сукупний попит і перемістити рівно­вагу з точки А в точку В. При цьому приріст сукупного рівноважного доходу

Інфляційний розрив — величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску Y перевищує потенційний У*, це свідчить про те, що сукупні витрати надто високі (мал. 5.9). Надлишок сукупного попиту призводить до інфляційного буму в економіці: рівень цін зростає, тому що фірми не можуть розширити виробництво адекватно до зростаючого сукупного попиту, оскільки всі ресурси вже зайняті.

Подолання інфляційного розриву можливе за рахунок стримування су­купного попиту і “переміщення” рівноваги з точки А в точку В (повна зайнятість ресурсів). При цьому скорочення рівноважного сукупного доходу

Використовуючи модель кейнсіанського хреста, варто пам’ятати:

• якщо державні витрати і податкові надходження зростають на одну й ту ж величину, то й рівноважний рівень виробництва зростає на ту саму величину. В цьому випадку кажуть про мультиплікатор збалансованого бюджету, який завжди дорівнює одиниці:

• мультиплікативний ефект від скорочення податків слабший, ніж при збільшенні державних витрат, що доводиться алгебраїчно:

Таким є наслідок сильнішого впливу державних витрат на величину доходу і споживання у порівнянні із зміною податків. Ця різниця визначальна при виборі інструментів бюджетно-податкової політики (див. тему 6).

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Функція споживання

Автономне споживання

Функція заощадження

Гранична схильність до споживання Середня схильність до споживання Гранична схильність до заощадження Функція інвестицій

Автономні інвестиції

Приватні заощадження

Державні заощадження

Національні заощадження

Графік планових витрат

Інвестиції в товарно-матеріальні запаси Кейнсіанський хрест

Мультиплікатор автономних витрат

Мультиплікатор державних витрат

Податковий мультиплікатор Рецесійний розрив

Інфляційний розрив

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

1. Гранична схильність до споживання не може дорівнювати граничній схильності до за­ощадження.

2. Динаміка і обсяг заощаджень та інвестицій визначаються дією одних і тих самих факторів.

3. Якщо відома функція споживання, то завжди можна побудувати графік функції заощад­ження.

4. Якщо гранична схильність до споживання незмінна, то при зростанні доходу в моделі Кейнса середня схильність до споживання скорочується.

5. “Процентні ставки під час підйому економіки звичайно є вищими, ніж у період спаду. Але те ж саме можна сказати і про інвестиційні витрати. Цс означає, що високий рівень процентної ставки сприяє інвестиціям, а низький - перешкоджає їм”. Відхиліть це тверд­ження.

6. Економіка, яка перебуває у етапі повної зайнятості ресурсів, вступає в період високої очікуваної інфляції. Яке з наведених тверджень найточніше описує ймовірний результат:

а) більшість людей накопичує заощадження для того, щоб якнайкраще підготуватися до підвищення ціп, стимулюючи таким чином інвестиції та економічне зростання і підтриму­ючи па нижчому рівні процентні ставки;

б) більшість людей накопичує заощадження з метою збільшення поточного споживання та інвестицій, стимулюючи таким чином економічне зростання і підтримуючи па низькому рівпі процентні ставки;

в) більшість людей збільшує заощадження для того, щоб краще підготуватися до зростан­ня ціп, скорочуючи таким чином інвестиції, пригнічуючи економічне зростання і підтриму-

ючи на низькому рівні процентні ставки;

г) більшість людей скорочує заощадження з метою збільшення поточного споживання, скорочуючи таким чином інвестиції, пригнічуючи економічне зростання і підтримуючи на вищому рівні процентні ставки.

Питання множинного вибору

I. За інших рівних умов, підвищення процентної ставки призведе до:

а) скорочення попиту на інвестиційні товари;

б) підвищення попиту па інвестиційні товари;

в) залишить цей попит без змін;

г) іноді це викликає підвищення, а іноді скорочення попиту на інвестиційні товари.

8. У рівноважному стані загальні інвестиції дорівнюють:

а) приватним заощадженням;

б) державним заощадженням;

в) національним заощадженням;

г) все перераховане є невірним.

9. При зрівноваженому рівні доходу в кейнсіапському хресті:

а) пезаплаповапі інвестиції дорівнюють нулеві;

б) планові витрати дорівнюють дійсним;

в) тенденції до зміни доходу не спостерігається;

г) все перераховане є правильним.

10. Уряд, прагнучи подолати рецесійиий, розрив, повинен:

а) збільшити витрати та податки;

б) збільшити витрати та скоротити податки;

в) зменшити витрати та збільшити податки;

г) скоротити як податки, так і витрати.,

Задачі

II. Якщо функція споживання має вигляд C=150+0,85 (Y-T) і податки збільшаться на одну одиницю, тоді заощадження:

а) скоротяться на 0,85 одиниці;

б) скоротяться на 0,15 одиниці;

в) зростуть па 0,85 одиниці;

г) зростуть на 0,15 одиниці..

12. Якщо особистий доход після сплати податків — 4000, споживання — 3500, урядові вит­рати — 1000, а податкові надходження — 80, чому дорівнюють національні заощадження:

а) 300; б) 500; в) 700; г) 1000?

13. Якщо функція споживання має вигляд С==100+0,8 (У-Г), де T - податки, що задаються функцією Т=0,2∙ Y, якою буде величина мультиплікатора державних витрат:

а) 0,8; б) 0,64; в) 5; г) 2,78?

14. Якщо припустити, що графік функції споживання має такий же нахил, що й крива сукупних витрат, то на якому із графіків:

1) доход при повній зайнятості дорівнює зрівноваженому доходові?

2) існує рецесійний розрив?

3) існує інфляційний розрив?

4) найнижча гранична схильність до споживання?

5) найнижчий рівень витрат у випадку відсутності доходів?

6) найнижчий мультиплікатор?

Можлива не одна правильна відповідь.

15. Нехай економіка описується такою системою рівнянь:

1) Якою є гранична схильність до споживання в такій моделі?

2) Яким є зрівноважений рівень доходу?

3) Розрахуйте, наскільки зростуть небажані інвестиції в запаси, якщо Γ=3000.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Маккоинелл K. P., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — M.: Республи­ка, 1992. — Т. 1. — Гл. 12, 13. (Пер. с англ.)

2. Мэнкыо Н. Г. Макроэкономика. — M.: Изд-во МГУ, 1994. — Гл. 9. (Пер. с англ.)

3. Сакс Дж. Д., Ларреи Ф. Б. Макроэкономика. Глобальный подход. — M.: Дело, 1996. — Гл. 4, 5. (Пер. с англ.).

4. Семюелсоп П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи, 1995. — Розд. 7, 9. (Пер. з англ.)

5. Фишер C., Дорнбуш P., Шмалепзи Р. Экономика. — M.: Дело, 1993. — Гл. 25. (Пер. с англ.)