Взаємозв’язок рівноваги та повної зайнятості в моделі Кейнса

Основна теза кейнсіанської моделі полягає в запереченні існу­вання в ринковій економіці автоматичного механізму стабілізації, який би спонукав підприємців виробляти необхідний обсяг продук­ту без інфляції та за повної зайнятості.

Поки чисті заощадження, що відповідають повній зайнятості, не врівноважаться чистими приватними інвестиціями, в економіці бу­де зберігатися повна зайнятість. Тоді виникає дефляційний роз­рив, який вимірюється нестачею інвестицій порівняно із заоща­дженнями, що відповідають повній зайнятості.

За дефляційного розриву нестача витрат (сукупного попиту) зу­мовлює депресивний вплив на економіку, обсяг реального продук­ту скорочується.

Якщо чисті інвестиції виявляють тенденцію до перевищення рі­вня заощаджень, який відповідає повній зайнятості, то попит на то­вари перевищить можливості їх виробництва й ціни почнуть зрос­тати, тобто з’явиться інфляція. У цьому випадку виникає так званий інфляційний розрив.

За інфляційного розриву надлишок витрат (сукупного попиту) веде до зростання номінального продукту, але реальний ЧНП зрос­тати не буде.

Утворення дефляційного та інфляційного розривів в економіці показане на графіку.

Дефляційний розрив позначено на рисунку прямою E₀B, це ве­личина, на яку графік сукупних витрат (сукупного попиту) повинен був би зміститися угору (від AD₁ до AD₀), щоб забезпечити безін- фляційний рівень ЧНП за умов повної зайнятості.

Дефляційний розрив веде до зменшення реального ЧНП (на графіку це показано стрілкою 1). Він свідчить про спад виробницт­ва національного продукту нижче рівноважного рівня, економіка не може забезпечити зайнятість певної кількості працівників і витра­тить безповоротно (згідно закону Оукена) частину національного продукту.

Інфляційний розрив відображає надлишок сукупного попиту, що підвищує ціни внаслідок інфляційного попиту. При цьому зро­стає номінальний ЧНП (показано стрілкою 2), водночас реальний продукт не зростає, адже інфляційний розрив не може підвищити зайнятість, яка й так досягла максимального значення. Рух цін уго­ру триватиме доти, поки існуватиме інфляційний розрив, тобто по­ки не пощастить зменшити попит на інвестиції чи попит на спожи­вчі товари, або поки не буде застосована відповідна державна антиінфляційна політика.

Зростання інфляції попиту може забезпечити повну зайнятість до того часу, поки існуватиме інфляційний розрив.

Взаємозв’язок інфляції, попиту і зайнятості відображається кри­вою Філліпса (див. графік «Крива Філіпса»).

У принципі модель Кейнса відображає взаємозв’язок між суку­пними витратами і реальним національним продуктом при сталому рівні цін. Але наступний розвиток моделі дає змогу уявити, як впливає на економічну рівновагу і мультиплікатор і інфляційний розрив.

На рисунку крива AS відображає зміну сукупної пропозиції. На цій кривій виділено три відрізки: ab — так званий «кейнсіансь- кий» (показує цілком еластичну пропозицію, що характерна для депресивної економіки, яку й досліджував Кейнс); bc — проміж­ний, cd — так званий «класичний» (показує цілком нееластичну пропозицію, що відображає уявлення неокласичної теорії). Під ді­єю різноманітних факторів графік сукупного попиту зміщується вправо (попит зростає) — від AD₁ до AD₃, від Q₁ до Q₃ показують рівноважний обсяг ЧНП за різних значень сукупного попиту.

Зміщення кривої сукупного попиту від AD₁ до AD₂ відбуваєть­ся на кейнсіанському (горизонтальному) відрізку кривої AS, тоб­то передбачається, що економіка є депресивною з недовантажен­ням виробничих потужностей і високим рівнем безробіття (це відповідає ситуації 30-х років, коли розроблялася кейнсіанська мо­дель). Тому підприємці схильні нарощувати випуск продукції на­віть за незмінної ціни P₁. Будь-яка зміна сукупного попиту зумо­вить зміни обсягу рівноважного ЧНП і зайнятості навіть за сталого рівня цін. Отже, на кейнсіанському відрізку кривої суку­пної пропозиції (AS) мультиплікатор інвестицій і зайнятості діє на повну силу.

На проміжному відрізку кривої AS внаслідок інфляційного зростання цін (від P₁ до P₂) частина величини будь-якого первіс­ного приросту сукупного попиту буде анульована інфляцією, а на класичному відрізку інфляція повністю знищить увесь ефект зрос­тання сукупного попиту; тому зростання реального національного продукту і зайнятості не відбувається. На класичному відрізку кривої AS зростає лише номінальний ЧНП. Інфляція спочатку послабила (на проміжному відрізку), а потім повністю нейтралі­зувала (на класичному відрізку) дію мультиплікатора інвести­цій і зайнятості.

Отже, за кожного даного первісного приросту сукупного попиту пов’язане із ним збільшення реального продукту нації і зайнятості буде тим меншим, чим вищим буде рівень інфляції.

Зростання рівня цін послаблює дію мультиплікатора зайнятості.