Взаємозв'язок і відмінності між фінансами та іншими економічними категоріями

У розподільчих відносинах фінанси взаємодіють з іншими еконо­мічними категоріями: грошима, ціною, заробітною платою та кредитом.

Гроші — це товар, який виконує роль загального еквівалента.

Важливою ознакою фінансів є їхній грошовий характер. Однак фінанси — це не гроші. Сфери функціонування грошей і фінансів пе­ретинаються лише в певному сегменті. По-перше, фінанси неможливі без грошей, адже інструментом фінансових відносин є саме гроші, а зовнішнім, видимим проявом цих відносин є грошові потоки. По­друге, функціонування грошей без фінансів втрачає сенс і зводить­ся до суто технічних питань обміну. Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух грошових потоків, у якому відображаються і фінансові відносини, і фінансова діяльність. В них завжди чітко відображені відносини двох суб'єктів з яскраво вираженим їх характером:

- обмін (оплата рахунків за товари і послуги);

- розподіл і перерозподіл (сплата податків, виплата дивідендів, отримання субсидій тощо).

Можна мати гроші і не мати ніякого відношення до фінансів, і навпаки, за відсутності грошей, лише володіючи майном, майнови­ми правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їх реаль­ну вартість, можна здійснювати інвестування, бути співзасновником фірми, тобто мати відношення до фінансово-господарської діяльнос­ті підприємства. Таким чином, гроші та грошовий обіг суттєво впли­вають на фінансове становище як фізичних і юридичних осіб, зокре­ма, так і держави в цілому. Не можна досягти стабілізації фінансового становища, не налагодивши нормального грошового обігу. І навпаки, якщо витрати держави перевищують наявні доходи, це призводить до розладу грошового обігу.

Взаємозв'язок фінансів і грошей проявляється в тому, що функціо­нування фінансів базується на наступних функціях грошей:

- засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують пога­шення різних боргових зобов'язань між суб'єктами економіч­них відносин, що виникають у процесі суспільного відтворення;

- засіб нагромадження — це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в про­цесі розширеного відтворення.

- світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вар­тості у міжнародному економічному обороті і забезпечують ре­алізацію взаємовідносин між країнами.

Відмінність фінансів від грошей полягає в тому, що фінансові відносини завжди пов'язані з формуванням грошових доходів і на­громаджень, які набувають специфічної форми фінансових ресурсів. Фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин. Однак фінансові ресурси самі по собі не визначають сут­ності фінансів, не розкривають їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Тому фінансова наука вивчає не фінансові ресурси, а економічні відносини, що виникають у процесі їх формування, роз­поділу і використання.

Соціально-економічна сутність фінансових відносин полягає у дослідженні питання — за рахунок кого держава отримує фінансові ресурси і в чиїх інтересах їх використовує.

Таким чином, гроші є технічним засобом фінансів, на їх основі ви­значаються величини доходів та витрат, що визначає грошовий вимір і характер фінансів.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару. Ціни, як і фінанси, здій­снюють розподіл ВВП на основі того, що вони визначаються на основі попиту і пропозиції при реалізації товару і формуються з урахуванням всіх витрат виробництва та збуту, а також суми прибутку. Ціна висту­пає вихідною базою для подальшого розподільчого процесу і визначає параметри впливу фінансів на всі процеси, пов'язані зі створенням та використанням валового внутрішнього продукту. Але фінанси можуть впливати як на абсолютну величину ціни, так і на її внутрішню струк-

туру (через зміну відрахувань до амортизаційного фонду соціального страхування, введення акцизного податку або ПДВ).

Взаємозв'язок фінансів і ціни полягає в тому, що ціни є основою фінансового розподілу вартості, а фінанси, базуючись на пропорціях розподілу, що склалися під впливом цін, виступають інструментом, що їх реалізує.

До відмінностей між фінансами і ціною слід віднести:

1) ціновий розподіл завжди пов'язаний з обміном, а фінансо­вий — відбувається за межами акту купівлі-продажу товарів;

2) ціновий розподіл передує фінансовому;

3) фінансовий розподіл є більш гнучкий, оскільки ціновий ви­значає лише пропорції майбутнього вартісного розподілу;

4) фінанси мають ширший діапазон розподілу, ніж ціна, оскільки вони здійснюють не лише первинний розподіл ВВП на рівні виробничої структури, а й подальший перерозподіл через бюд­жетну систему; на цьому етапі ціни можна регулювати за допо­могою дотацій і виплат із бюджету різниці в цінах.

За своєю економічною природою заробітна плата є грошовим виразом вартості праці.

Взаємозв'язок фінансів і заробітної плати полягає в тому, що, з одного боку, для виплати зарплати на підприємстві створюється фонд фінансових ресурсів, відділяючи його від інших грошових фон­дів підприємства. З іншого боку, заробітна плата, нарахування якої в часі не збігається з її виплатою, є джерелом формування фінансових ресурсів підприємства у вигляді стійких пасивів.

Окрім того, отримання заробітної плати працівниками свідчить про те, що відбувся процес обміну — робоча сила на товар — гроші. Вод­ночас працівники використовують отримані кошти не лише для обмі­ну на товари першої необхідності, а й для створення фондів грошових коштів на придбання товарів тривалого користування, цінних паперів з метою отримання доходів тощо.

Фінанси і заробітна плата перебувають у постійній взаємодії: дер­жава регулює заробітну плату за допомогою податків, створюючи за­гальнодержавні фонди фінансових ресурсів для стимулювання роз­витку окремих видів діяльності, надаючи субсидії, субвенції та інші форми фінансових дотацій.

Відмінності між фінансами і заробітною платою полягають в на­ступному:

1) за допомогою заробітної плати розподіляється необхідний про­дукт, а за допомогою фінансів — увесь національний продукт;

2) розподільчі відносини, які пов'язані із заробітною платою, ма­теріалізуються у грошових коштах, що надходять у власність окремих громадян для задоволення їхніх особистих потреб, у той час як фінанси мають суспільне призначення;

3) функціонування заробітної плати може розглядатись як про­цес двостороннього руху вартості: заробітна плата має ком­пенсаційний характер і залежить від кількості й якості затра­ченої праці, що визначає отримання від суспільства кожним працівником такої частки вартості, яка відповідає його трудо­вому вкладу.

Кредит — це система економічних відносин з приводу руху по­зичкової вартості на принципах платності, строковості, повернення, цільового використання та забезпеченості.

Взаємозв'язок фінансів і кредиту проявляється у їх комплексно­му використанні в процесі кругообігу коштів та їхньому сприянню підвищенню ефективності виробництва: при нестачі фінансових ре­сурсів підприємство залучає кредитні ресурси, а при надлишку фі­нансових ресурсів підприємство може тимчасово вільні кошти вико­ристовувати як кредитні ресурси.

Відмінності фінансів та кредиту полягають в наступних аспек­тах:

1) кредит надається позичальнику на визначений термін на осно­ві поверненості та платності, у той час як фінанси мають без­поворотний характер;

2) фінанси здійснюють розподіл і перерозподіл ВВП, а кредит обмежується тільки перерозподілом, тому що має справу тіль­ки з тимчасово вільними коштами, акумулює їх і за плату на­дає в користування на умовах повернення;

3) кредитні ресурси виражають розірваний у часі рух вартості від кредитора до позичальника і назад, а фінансові відносини — односторонній процес;

4) кредитні ресурси формуються у процесі перерозподілу за ра­хунок тимчасово вільних коштів підприємств, держави, грома­дян, а фінансові — із доходів і нагромаджень, що утворилися на стадії вартісного розподілу;

5) кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом: за його до­помогою задовольняється потреба в платіжних засобах і здій­снюється регулювання грошової маси.