Економічна модель «витрати — випуск» В. Леонтьева

Один з видатних економістів, розробник системи міжгалузевих балансів «витрати — випуск», яка використовується у практиці мо­делювання національних і світових економік, В. Леонтьев (1906— 1999) народився в Петербурзі, вчився в Петроградському універси­теті, працював у Китаї, Германії.

Він задався метою «проанатомувати» систему взаємозв’язків в економіці як єдиного цілого. Інструментом міжгалузевого аналізу служить таблиця балансів, яка ділить господарство на декілька де­сятків галузей. Таблиця представляє собою математичну модель, що дозволяє уяснити, яка кількість ресурсів використовується для виробництва кінцевої продукції.

Взаємозв’язок секторів аналізується крізь систему порівнянь, параметрами яких служать коефіцієнти виробничих витрат. Проду­кція одного сектору, наприклад промисловості, розбивається на ча­стини, одна з яких йде на виробництво товарів інших секторів (проміжної продукції), друга — на випуск кінцевої продукції (кін­цевого споживання). Модель «витрати — випуск» допомагає уяви­ти, як зміни в одному секторі впливають на виробництво продукції в інших секторах.

Теоретична модель «витрати — випуск» стала основою для по­будування багатогалузевої моделі економіки США. Розробка дина­мічних моделей міжгалузевого балансу використовувалась для ана­лізу наслідків різних варіантів економічної політики.

Таблиці, побудовані згідно з методом «витрати — випуск», ви­користовуються для порівняння структурних властивостей двох економік або зіставлення структури економіки однієї країни у різні періоди часу.

Відмінною особливістю робіт В. Леонтьева є тісне поєднання теоретичного аналізу із застосуванням фактичних даних [3].

Контрольні питання

1 Хто є автором теорії економічного зростання?

2 У чому полягає основна заслуга К. Вікселля?

3 У чому сутність концепції множинності моделей соціалізму О. Ланге?

4 Хто є автором економічної моделі «витрати — випуск»?

Проблемно-логічні завдання

1 До якої школи можна віднести теоретичні погляди Й.

2 На чому ґрунтується, за Й. Шумпетером, економічна динамі­ка? Наскільки його ідеї актуальні для розвитку економіки у сучас­ний період?

3 Як ви розумієте вислів: «Виробництво — не технічна, а еко­номічна галузь»? Чи вірно це? Обґрунтуйте.

4 За Й. Шумпетером, прибуток — це винагорода за нововведен­ня. Поясніть цей вислів. Які якості повинен мати підприємець для досягнення таким шляхом прибутку?

5 Що є, на думку Й. Шумпетера, головним імпульсом, який приводить капіталістичний механізм до руху? Поясніть.

6 Що нового вніс в економічну теорію Й. Шумпетер? У чому особливість його економічних поглядів?

7 К. Вікселль вважав, що розвиток ринкової економіки не зали­шається рівноважним. З чим пов’язані ці порушення? Відповідь об­ґрунтуйте. Наведіть приклади.

8 У чому полягає відмінність між ранньою і класичною моделя­ми соціалізму О. Ланге? Наведіть приклади.

9 Що стало причиною відмови О. Ланге від спроб ревізії своєї класичної моделі? Відповідь обґрунтуйте.

10 Як відомо, теоретична модель «витрати — випуск» стала ос­новою для побудування багатогалузевої моделі економіки США. Обґрунтуйте свою думку щодо її застосування у сучасних умовах розвитку національної економіки.

Тестові завдання

1 До представників неординарних економічних шкіл варто віднести таких вчених-економістів, як:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970); є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

2 Автором теорій економічного розвитку й економічної ди­наміки є:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970); є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

3 Видатними представниками шведської школи економічної думки, є:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970); є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

4 Видатним теоретиком шведської школи економічної думки є:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

5 Автором теорії «кумулятивного процесу» є:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

6 Автором концепції множинності моделей соціалізму є:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

7 Автором системи міжгалузевих балансів «витрати — ви­пуск», використовуваних у практиці моделювання національ­них і світових економік, є:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

8 Й. Шумпетер у своїй «теорії економічного розвитку»:

а) пояснює закони й динаміку розвитку товарно-капіталістич­ного господарства;

б) вказує на чітке розходження між статичною рівновагою сис­теми та її динамічним розвитком;

в) доводить, що стимулом підприємницької діяльності служить прибуток, що виникає тільки при впровадженні нових виробничих комбінацій;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) усі відповіді не вірні.

9 У «теорії економічного розвитку» Й. Шумпетера визнача­льну роль відіграє:

а) конкуренція цін;

б) конкуренція якості;

в) конкуренція нововведень;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді а) і в);

ж) вірні відповіді б) і в);

з) усі відповіді не вірні.

10 Відповідно до твердження Й. Шумпетера, підприємниць­ка функція нерозривно пов’язана із:

а) ціною нововведення;

б) якістю нововведення;

в) здатністю нововведень задовольняти потреби людей;

г) здійсненням нових комбінацій;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і б);

ж) вірні відповіді а) і в);

з) усі відповіді не вірні.

11 Стимулом для підприємницької діяльності відповідно до теорії економічного розвитку Й. Шумпетера є:

а) ефективна конкуренція;

б) упровадження нових виробничих комбінацій;

в) прибуток, що виникає тільки при впровадженні інновацій;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) усі відповіді не вірні.

12 Й. Шумпетер визначає поняття «інновації» як:

а) нововведення в області технології або організації управління;

б) отримання додаткового доходу в результаті впровадження новинок;

в) увесь спектр видів діяльності — від дослідження й розробок до маркетингу;

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

13 Й. Шумпетерпо циклічний розвиток капіталізму із:

а) рівнем процентних ставок;

б) рівнем заощаджень та інвестицій;

в) інноваціями;

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

14 В основі теорії економічної динаміки Й. Шумпетера лежить:

а) циклічний характер інноваційного процесу;

б) лінійний характер інноваційного процесу;

в) комбінований характер інноваційного процесу;

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

15 Відправною точкою для наступного формування різних теорій про трансформації капіталістичної системи та її перехо­ду на більш високі ступіні розвитку «індустріального» й «пост- індустріального» суспільства послужили:

а) ідеї Й. Шумпетера про внутрішню, стимулюючу роль іннова­цій, технічного прогресу;

б) «метод послідовностей» представників шведської школи еко­номічної думки;

в) теорія «кумулятивного процесу» К. Вікселля;

г) теорія сукупного попиту й циклу М. Калецького;

д) концепція множинності моделей соціалізму О. Ланге;

є) усі відповіді вірні;

ж) вірні відповіді б) і в);

з) вірні відповіді а) і г);

і) вірні відповіді г) і д);

к) усі відповіді не вірні.

16 Й. Шумпетер рисує картину трансформації капіталізму у результаті дії:

а) власних внутрішніх сил;

б) зовнішніх ефектів розвитку економіки;

в) комбінованих факторів розвитку економічних процесів;

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

17 Особливості трансформації капіталізму відповідно до те­орії Й. Шумпетера полягають у тому, що:

а) винахідницька функція підприємництва відмирає;

б) руйнується соціальна база;

в) змінюється характер конкурентної боротьби;

г) підсилюються позиції корпоративного бізнесу;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а), б) і в);

ж) вірні відповіді а), б) і г);

з) усі відповіді не вірні.

18 На основі «методу послідовностей» (шведська школа еко­номічної думки):

а) аналізуються розриви в очікуваннях (розрахунках) учасників виробництва;

б) улаштовується політика стабілізації економіки;

в) аналізуються кумулятивні зміни процентних ставок;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді б) і в);

ж) вірні відповіді а) і в);

з) усі відповіді не вірні.

19 Хто з представлених вчених першим ввів аналіз кредит­ного ринку у загальну теорію економічної динаміки?

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

20 Відповідно до теорії «кумулятивного процесу» К. Вікселля:

а) розвиток ринкової економіки завжди знаходиться у рівновазі;

б) розвиток ринкової економіки терпить зрушення;

в) кумулятивний процес розвертається під впливом іманентних сил;

г) кумулятивний процес відбувається при збільшенні розмірів грошової маси, кількості грошей в обігу;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і г);

ж) вірні відповіді б) і в);

з) усі відповіді не вірні.

21 Відповідно до теорії «кумулятивного процесу» К. Віксел­ля ринкова (грошова) процентна ставка:

а) залежить від попиту та пропозиції позичкового капіталу;

б) це очікуваний доход на знову створений капітал;

в) це гранична ефективність капіталу;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді б) і в);

є) усі відповіді не вірні.

22 Відповідно до теорії «кумулятивного процесу» К. Віксел­ля природна (реальна) процентна ставка:

а) залежить від попиту та пропозиції позичкового капіталу;

б) це очікуваний доход на знову створений капітал;

в) це гранична ефективність капіталу;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді б) і в);

є) усі відповіді не вірні.

23 Який економічний процес отримав згодом назву «ефект Вікселля»?

а) процес «поглинання» заробітною платою заощаджень і на­громаджень;

б) процес врегулювання рівня процентних ставок;

в) процес впровадження інновацій;

г) усі відповіді вірні;

д) усі відповіді не вірні.

24 Що, на думку К. Вікселля, є визначальним чинником, що регулює співвідношення між ринком споживчих і ринком інве­стиційних товарів?

а) рівень процентних ставок;

б) рівень заощаджень;

в) рівень інвестицій;

г) рівень інноваційних розробок;

д) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді б) і в);

ж) вірні відповіді в) і г);

з) усі відповіді не вірні.

25 Першим ввів у науковий оборот поняття «очікування»:

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

26 Хто з представлених вчених-економістів обґрунтував тезу про можливості створення й функціонування «планово-ринко­вої» моделі соціалістичної економіки?

а) Й. Шумпетер (1883—1950);

б) Е. Ліндаль (1891—1960);

в) Е. Лундберг (1907—1987);

г) К. Вікселль (1851—1926);

д) М. Калецьки (1899—1970);

є) О. Ланге (1904—1965);

ж) В. Леонтьев (1906—1999);

з) усі відповіді вірні;

і) вірні відповіді б) і в);

к) вірні відповіді д) і г);

л) усі відповіді не вірні.

27 О. Ланге у своїй концепції множинності моделей соціалізму:

а) обґрунтував значення гнучкості цін і заробітної плати як фак­торів економічної рівноваги;

б) розглянув варіанти співвідношення кількості грошей і рівня цін;

в) показав, що передумовою раціонального розподілу ресурсів служить формування цін відповідно до граничних витрат;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і в);

є) вірні відповіді б) і в);

ж) усі відповіді не вірні.

28 Інструментом міжгалузевого аналізу в економічній моде­лі В. Леонтьева «витрати — випуск» служить:

а) таблиця балансів, що поділяє господарство на кілька десятків галузей;

б) математична модель, що дозволяє усвідомити, яка кількість ресурсів використовується для виробництва кінцевої продукції;

в) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

29 На думку В. Леонтьева, теорія загальної економічної рів­новаги — це:

а) теорія «кумулятивного процесу»;

б) теорія економічного розвитку;

в) теорія сукупного попиту й циклу;

г) стрижень сучасної економічної теорії;

д) усі відповіді вірні;

є) усі відповіді не вірні.