4. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період

Розвиток економічної теорії в Україні загалом не відрізнявся від відповідного процесу в Росії, але на окремих етапах мав і свої особливості. У 20—30-ті рр. українськими вченими було зроблено значний внесок у дослідження економічних проблем.

Особливо своєрідними були постановка й спроби розв’язання українськими економістами аграрного питання. Це зумовлювалось історичними особливостями організації в Україні селянського господарства.

1918 р. було створено Українську Академію наук, де М. Ту­ган-Барановський очолив соціально-економічний відділ. З його ініціативи того самого року було створено Інститут економічної кон’юнктури, який мав на меті проведення економічних досліджень закономірностей суспільного розвитку. Рекомендації цього інституту базувались на досягненнях світової економічної думки і спочатку були спрямовані проти економічної програми більшовизму, на розроблення плану самостійного розвитку України.

1920 р. було засноване Товариство економістів, до якого входили такі видатні вчені, як Є. Слуцький, К. Воблий, Р. Орженць­кий, М. Птуха, Ф. Задорожний та ін., що займались теоретико-економічним та прикладним аналізом народного господарства.

Слід зробити наголос на тому, що в теоретичних розробках тієї доби обстоювалась думка про регулювальну роль ринку та ринкових цін, критикувалась ідея централізованого соціалістичного планування і ліквідації загальних ціннісних орієнтирів, через що ціна перетворюється з категорії ринкових факторів на суто облікову категорію. Замість цього пропонувалась ідея плану-прогресу.

Особливу увагу слід звернути на ті праці українських економістів (Є. Слуцького, К. Воблого, М. Туган-Барановського, Р. Ор­женцького, М. Птухи, Л. Яснопольського, О. Чаянова, М. Левитсь­кого), які увійшли в скарбницю світової економічної думки.

Орієнтація владних структур на тоталітаризм поклала край розвитку економічної думки в країні, перетворила її на складову радянської економічної теорії. Було закрито щойно створені інститути та кафедри, припинено економічні дослідження (особливо у сфері кооперації), багатьох учених вислано з України або заарештовано.

Вивчаючи дальший розвиток економічної думки в Україні слід звернути увагу на певну двоїстість у дослідженнях економістів. З одного боку, починає формуватись «офіційна» економічна наука, з другого — у працях економістів з’являються формулювання, що суперечили офіційним поглядам і навіть антимарксистські концепції. Так, М. Волобуєва, який виступив у пресі з пропагандою переваг самостійного економічного розвитку України, було оголошено «ворогом народу», а його концепцію («волобуєв­щину») — «виявом націоналістичних настроїв» в економічній думці. «Ворожими» було визнано також ідеї О. Чаянова, О. Че­лінцева, а згодом М. Туган-Барановського.

Відтоді економічна думка в Україні розвивається так само, як і в Росії, згідно із соціальним замовленням, в ізоляції від світової економічної думки.

План семінарського заняття

1. Формування радянської економічної думки в перехідний період. Методологічні дискусії 20—30-х років.

2. Розвиток радянської економічної думки в повоєнний період.

3. Внесок українських економістів у розвиток політичної економії.

4. Криза марксистської політичної економії як відображення кризи соціалізму.

Теми рефератів

1. Методологічні дискусії 20—30 років.

2. Концепція розвитку сільськогосподарської кооперації в працях видатних учених-аграрників О. Чаянова, М. Вавилова, О. Челінцева.

3. Теорія циклів М. Кондратьєва.

4. Внесок українських економістів у розвиток політичної економії.

5. Криза марксистської політичної економії як відображення кризи соціалізму.

Література

1. Бухарин Н. И. Политическая экономия рантье: Теории ценности и прибыли австрийской школы.

2. Бухарин Н. И. Проблемы теории и практики социализма. — М., 1989.

3. Валовой Д. В., Лапшина Г. Е. Социализм и товарные отношения: проблемно-исторические очерки политической экономии социализма. — М., 1972.

4. Васильєва Р. Х. Суперечливість у розвитку економічної науки на Україні в 30—50-х роках ХХ ст. // Питання політичної економії. — 1992. — № 218.

5. Верижников А. В. Парадоксы экономического мышления Е. А. Преобра­женского [Об экономической дискуссии 20-х годов] // Экономика и организация промышленного производства. — 1991. — № 7.

6. Вознесенский А. А. Избранные экономические сочинения (1923—1941). — М., 1985.

7. Горкіна Л. П., Дерев’янкін Т. І. Економічна наука України // Вісник АН України. — 1990. — № 11.

8. Длинные волны: Научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / Ответ. ред. С.В.Казанцев, П.Н.Тес­ля. — Новосибирск, 1991.

9. Ефимкин А. П. Дважды реабилитированные: Н. Д. Конд­ратьев, Л. Н. Юровский. — М., 1991.

10. Кондратьев Н. Д. Основные проблемы экономической статики и динамики: Предварительный эскиз. — М., 1991.

11. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. — М., 1989.

12. Кондратьев Н. Спорные вопросы мирового хозяйства и кризиса (Ответ нашим критикам) // МЭ и МО. — 1988. — № 9.

13. Лебедева Е. Н. Как исчез хозрасчет в 30-е годы // Полити­ческая экономия. — 1990. — Вып. 18.

14. Леонтьев В. В. Избранные статьи. — СПб., 1994.

15. Лившин Л. Развитие представлений об экономической системе социализма в учебниках политической экономии // Эконо­мические науки. — 1989. — № 10.

16. Лортикян Е. Академічна економічна наука та науково-дослідні кафедри України у 20-х роках // Економіка України. — 1995. — № 6.

17. Макашева Н. А. Н. Д. Кондратьев — краткий биографический очерк // МЭ и МО. — 1988. — № 9.

18. Маневич В. История развития советской экономической мысли в 20-х годах // Вопросы экономики. — 1989. — № 10.

19. Маневич В. Е. Экономические дискуссии 20-х годов.

20. Мау В. А. В поисках планомерности: из истории развития советской экономической мысли конца 30-х — начала 60-х годов / Отв. ред. В. В. Орешкин. — М., 1990.

21. Меншиков С. М., Клименко Л. А. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу. — М., 1989.

22. Пахомов Ю. М. Перебудова економічного механізму і проблеми розвитку політико-економічних досліджень // Економіка Рад. України. — 1988. — № 3.

23. Роговин В. Л. Д. Троцкий о НЭПе // Экономические науки. — 1990. — № 1.

24. Сергеев А. Проблемы обновления экономической теории социализма и капитальные варианты радикальной перестройки // Экономические науки. — 1989. — № 3.

25. Система социалистического хозяйствования: концепция советских экономистов 20-х годов / Учеб. пособие. — М., 1990.

26. Сталин И. В. Экономические проблемы социализма в СССР. — М., 1952.

27. Струмилин С. Г. Проблемы социализма в СССР. — М., 1961.

28. Тагаров Ж. О применимости Марксовой теории общественного воспроизводства к анализу социалистической экономики (экономическая литература 20—60-х годов) // Экономические науки. — 1987. — № 12.

29. Шухов Н. С. Политическая экономия социализма в 20-е годы. — М., 1991.

30. Чаянов А. В. Избранные произведения. — М., 1989.

Навчальні завдання

1. Складіть короткий перелік авторів — представників радянської економічної школи та теорій, що їм належать.

2. Спробуйте оцінити, як теоретичні відкриття представників радянської політичної економії сприяли розв’язанню проблем, що постали перед світовою економічною думкою. Покажіть це на прикладі окремих авторів

3. Проаналізуйте теорії представників радянської політекономії та доведіть, що вони за певними ознаками належать до альтернативних (інституціоналістських).

4. Випишіть ті положення з теорій радянських економістів, які підлягають запереченню як науково недостовірні.

5. Сформулюйте ознаки того, що представники радянської політичної економії вели дослідження в галузі макро- та мікроекономіки.

6. Назвіть причини кризи радянської політичної економії.

Питання для перевірки знань

1. Чи існували об’єктивні причини для перегляду основ політичної економії в радянський період?

2. За якими ознаками можна класифікувати радянську політичну економію — як ідеологізовану науку чи як теоретичну базу моделювання економічного розвитку?

3. Теорії яких радянських учених здобули світове визнання?

4. Чому з розвитком соціалізму економічна наука ставала дедалі більше заідеологізованою?

5. У чому полягають розбіжності між теоріями перехідного періоду та теоріями, сформульованими у 30—90-х роках, які їхні причини?

6. Яка, на ваш погляд, причина завадила впровадженню економічних реформ 60-х років?

7. Що стало причиною кризи радянської політичної економії?

Тести

1. Виберіть терміни, поняття і визначення, які характеризують учення представників радянської школи політекономії:

а) суспільні фонди споживання;

б) саморегулювання економіки;

в) три фактори виробництва;

г) індивідуалізм та конкуренція;

д) об’єкт дослідження, що обмежується матеріальною сферою виробництва;

є) метод національних рахунків, що базується на міновій концепції;

ж) балансовий метод, що базується на концепції трудових витрат;

з) об’єктивна природа економічних законів;

і) основною умовою економічної рівноваги є планування народногосподарського розвитку;

к) основною умовою становлення соціалізму є встановлення суспільної власності на засоби виробництва;

л) вимірювання вартості через показники витрат факторів виробництва;

м) невтручання держави як запорука ефективної дії механізмів саморегулювання.

2. Назвіть проблеми теоретичних дискусій 20—30-х рр.: