Завдання курсу Історії економічної думки

Менш академічно цей заголовок можна було б назвати “Для чого ми вивчаємо історію економічних вчень?” На це питання є декілька відповідей.

1. Знання історії сприяє нарощенню і укріпленню інтелектуального і загальнокультурного потенціалу майбутнього економіста, зокрема його теоретичного і логічного мислення.

2. Без розуміння головних тенденцій та магістрального шляху розвитку економічної теорії неможливо повно і творчо оволодіти вірною методологією дослідження в сфері конкретних, галузевих і спеціальних економічних наук.

3. Без знання ідей і теорій економістів минулого не можна цілковито зрозуміти і плідно розвинути сучасні економічні теорії. Вивчення чужих старих уявлень нерідко дає підказки для розробки нових власних ідей. Іноді теорії можуть загубитися в минулому, хоча багато з них заслуговують на відродження і розвиток в сучасних умовах. Так, концепцію спадної віддачі і ренти було розроблено приблизно в 1815 р. Майже до 1890 р. її застосовували лише відносно такого економічного ресурсу, як земля, і тільки в кінці ХІХ ст. цей підхід отримав друге життя – його реанімували і стали успішно застосовувати відносно всіх інших факторів виробництва. Бувають також випадки, коли слушні ідеї невиправдано викидалися на “звалище історії” з політичних чи ідеологічних причин, тобто тільки тому, що вони в свій час з‘являлись у складі (в контексті) теорій, що були визнані цілковитими банкрутами. Наприклад, західна ортодоксальна економічна теорія майже повністю ігнорувала марксизм до того моменту, як на Заході розігралася економічна криза 1930-х років. Ця Велика депресія примусила економістів шукати в попередній історії економічної думки пояснення, чому при капіталізмі час від часу трапляються депресії і рецесії. У певній мірі ці відповіді вони знайшли в роботах середини ХІХ ст. – у Маркса.

4. Вивчення історії економічних вчень озброює нас такою можливістю сучасного мислення, як альтернативність, самокритичність. Коли ми бачимо, як великі вчені минулого припускались серйозних теоретичних помилок, не могли побачить тих закономірностей і зв‘язків між економічними процесами і явищами, які сьогоднішньому студенту-третьокурснику економічного факультету вважаються очевидними і банальними, - це змушує нас обережніше, менш категорично заявляти про досконалість наших поглядів, концепцій та теорій.

Нові терміни і поняття

Природне (натуральне, домашнє) господарство; грошове (міське) господарство; «кредитне» (народне) господарство; до індустріальна, індустріальна, постіндустріальна епоха; економічна ортодоксія; економічна гетеродоксія; маржинальні засади аналізу; “нормальна наука”; парадигма.

Проблеми для творчого обговорення

1. Різність підходів до періодизації історії господарства.

2. Поняття “боротьби” в сфері економічної теорії.

3. Співвідношення понять “Історія економічних вчень”, “Історія економічної думки”, “Історія економічної науки”, “Історія економічної теорії”, “Історія політичної економії”, “Економічна історія”.

4. Наукова революція в економічній теорії (крізь призму конкретних прикладів з історії економічних вчень).

Теми рефератів

1. Спільні риси та відмінності економічної історії та історії економічної думки.

2. Тристадійна модель історії господарства Гільденбранта-Бюхера.

3. Соціальне (ринкове) господарство.

4. Співвідношення між економічними теоріями та ідеологією.

5. Значення термінологічних визначень в економічній теорії.