Сутність та функції фінансів підприємства.

Фінанси підприємства - це сукупність економічних відносин з формування, розподілу та використання різноманітних фондів підприємства для забезпечення його сталого і безперебійного процесу виробництва та досягнення максимуму прибутку [2, с.11].

Функції фінансів підприємств - це певні взаємопов'язані групи, що об'єднують фінансові трансакції, які виконуються підприємствами. В більшості літературних джерел функції фінансів підприємств поділяють на чотири: формування, розподіл, використання, контролю. О. Д. Данілов та Т. В. Паєнтко виокремлюють такі функції:

- акумулююча - мобілізація та накопичення фінансових ресурсів у процесі виробничо-фінансової діяльності;

- розподільча - розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення виробничої, інвестиційної діяльності та соціально-економічного розвитку підприємства;

- контрольна - проявляється у здійсненні постійного моніторингу за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення [22].

В свою чергу С. В. Ковальчук та І. В. Форкун наводять такі функції:

J формування грошових надходжень та фондів(проявляється при

формуванні статутного капіталу, залученні коштів із зовнішніх джерел, акумуляції коштів зі складу виручки від реалізації, формуванні

нерозподіленого прибутку, залученні спеціальних цільових коштів);

J розподілу та використання грошових фондів (проявляється при забезпеченні податкових та неподаткових платежів до бюджету та інших централізованих фондів, використання грошових коштів з метою виробничого та соціального розвитку, вкладення вільних грошових коштів в найбільш прибуткові операції);

J регулювання та контролю грошових потоків і фондів (проявляється при виборі найбільш раціональних способів формування статутного капіталу і залучення додаткових коштів в оборот підприємства, формування

організаційної структури управління фінансами, яка забезпечить

оптимізацію грошових потоків, визначення умов господарських договорів, що пов'язані із способами та строками розрахунків, виплатою штрафних санкцій, впровадженні системи фінансового планування для відображення руху грошових потоків; при здійсненні обліку та контролю грошових потоків і фондів [22].

Раціональніше функції фінансів підприємств варто розподіляти залежно від об'єкта та суб'єкта фінансових відносин. Залежно від об’єкта виділяють відтворювальну та розподільчу функцію. А залежно від суб’єкта - функції планування, формування, організації, регулювання та контролюючу функцію

Відтворювальна функція - збалансування матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу в процесі простого і розширеного відтворення.

Розподільча функція - використання грошових фондів, підтримання ефективної структури капіталу підприємства.

Функція планування - визначення обсягу і джерел фінансових ресурсів по всіх централізованих і децентралізованих фондах, їх розподіл між матеріальною і нематеріальною сферами на перспективу.

Функція формування - формування статутного фонду, у процесі розподілу грошових надходжень до основних та оборотних коштів.

Функція організації - створення підрозділів фінансової служби, визначення їх повноважень, встановлення вертикальних і горизонтальних зв'язків між ними.

Контролююча функція - виявлення відхилень від плану та своєчасне внесення коректив.

Функція регулювання - регламентування розподільчих процесів як на макроекономічному середовищі так і на рівні підприємства [22].

Основною метою фінансово-господарської діяльності підприємства є задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Фінансова робота на підприємстві - це специфічна діяльність, направлена на своєчасне і повне забезпечення підприємства фінансовими ресурсами для самозадоволення його відтворювальних потреб, активної інвестиційної діяльності і виконання всіх його фінансових зобов’язань перед бюджетом, податковою службою, банками, іншими підприємствами і власними працівниками. Предметом фінансової роботи на підприємстві є його фінансові відносини і фінансові потоки. Організація фінансових відносин зводиться до побудови раціональних схем відносин підприємства з партнерами по бізнесу і з усіма фінансовими інститутами держави. Метою організації фінансових потоків є забезпечення їх достатності, своєчасності і синхронізації як обов’язкових передумов фінансової рівноваги підприємства і його фінансового благополуччя. Основними напрямами фінансової роботи на підприємствах є:

- фінансове планування;

- оперативна фінансова робота;

- контрольно-аналітична робота [2, с.19].

Фінансові ресурси підприємства — це грошові нагромадження та доходи, які знаходяться в розпорядженні підприємства, створюються у процесі розподілу і перерозподілу виручки та прибутку і зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення й задоволення інших суспільних потреб.

Фінансові ресурси підприємств, переважаючою формою виявлення яких є фонди грошових коштів, мають такі характерні ознаки:

• фінансові ресурси як у статичному плані, так і під час руху завжди виражають відношення власності, тобто вони належать або державі, або підприємствам, або приватному сектору економіки, або населенню;

• фінансові ресурси завжди мають певне джерело створення і певне цільове призначення;

• формування й використання фінансових ресурсів завжди має свою правову сторону і регламентується законодавчими та нормативними актами [1].

Джерелами формування фінансових ресурсів у такому випадку є власний і залучений капітал.

1. Власний капітал:

- уставний капітал;

- амортизаційний фонд;

- прибуток.

2. Залучений капітал:

- отримані кредити;

- пайові та інші внески;

- отримані інвестиції;

- кошти, мобілізовані на фінансовому ринку [2, с.23].

Фінансова політика підприємства це сукупність заходів в області організації фінансових відносин з метою здійснення своїх функцій і задач, відображених у стратегії і тактиці розвитку з урахуванням зовнішніх і внутрішніх умов функціонування підприємства. Розрізняють політику доходів і політику витрат:

- політика доходів направлена на максимізацію фінансових надходжень;

- політика витрат на оптимізацію використовування мобілізованих фінансових ресурсів з метою задоволення потреб підприємства [2, с.23].

В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок, який базується на принципах:

• саморегулювання;

• самоокупності;

• самофінансування.

При розробці фінансової стратегії підприємства вчені та практики рекомендують враховувати такі стратегічні цілі:

• максимізація прибутку підприємства;

• оптимізація структури капіталу;

• досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємства;

• забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

• створення ефективного фінансового механізму;

• використання ринкових способів залучення додаткових фінансових ресурсів [1].

Фінансовими методами є фінансове планування, фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове регулювання і фінансовий контроль.

Під фінансовими інструментами розуміють будь-який контракт, з якого виникає фінансовий актив для одного підприємства або фінансове зобов’язання, або інструмент капітального характеру (тобто пов’язаний з участю в капіталі) для іншого. Фінансові інструменти включають як первинні інструменти (дебіторську і кредиторську заборгованість, акції), так і похідні (фінансові опціони, ф’ючерси і форварди, процентні і валютні свопи). Операції з фінансовими інструментами супроводжуються ризиками: ціновим, валютним, процентним, ринковим, кредитним, ліквідності, грошового потоку й ін.

Правове забезпечення функціонування фінансового механізму включає законодавчі акти, ухвали, накази, циркулярні листи й інші правові документи органів управління. Нормативне забезпечення функціонування фінансового механізму утворюють інструкції, нормативи, норми, тарифні ставки, методичні вказівки і роз’яснення і т.п. Інформаційне забезпечення функціонування фінансового механізму складається з різного роду і виду економічної, комерційної, фінансової та іншої інформації.

До фінансової інформації відносяться: інформування про фінансову стійкість і платоспроможність своїх партнерів і конкурентів, ціни, курси, дивіденди, відсотки на товарному, фондовому і валютному ринках і т.п.; повідомлення про положення справ на біржовому, позабіржовому ринках, про фінансову і комерційну діяльність будь-яких гідних уваги господарюючих суб’єктів; різні інші відомості [2, с.25].

2.