<<
>>

5.3.1. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінансування: - заходів з раціонального використання й охорони землі, підвищення родючості грунтів; - відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов'язані з веденням господарства на землях гіршої якості; - розвитку інфраструктури населених пунктів.

Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів. Структурно-логічну схему податку на землю зображено на рис. 5.6. Порядок обчислення і сплати податку на землю регулюється Законом України "Про плату за землю" від 19.06.1996 р. та подальшими доповненнями до нього. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду, стягується орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні (у тім числі й на умовах оренди). Платниками є власники землі та землекористувачі (в тому числі орендарі). Стягуючи плату за землю, дотримуються такого розмежування: землі сільськогосподарського призначення (придатні для сільськогосподарського виробництва або призначені для цієї мети); землі населених пунктів (у межах населених пунктів, установлених законодавством). Плата за землю сільськогосподарського призначення. Ставки земельного податку встановлено з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках від грошової оцінки цих угідь. Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного по датку встановлено в розмірі 1% від грошової оцінки землі. Якщо грошової оцінки земельних ділянок не проведено, то використовуються середні ставки земельного податку (за 1 м2). Ці ставки диференційовано залежно від кількості населення в населеному пункті: вони збільшуються зі збільшенням його кількості. Передбачене також застосування підвищувальних коефіцієнтів до встановлених ставок у населених пунктах курортних зон Чорноморського узбережжя, гірських і пригірських районах Карпат, в інших рекреаційних районах. Місцеві ради можуть диференціювати й затверджувати ставки (виходячи із середніх ставок) податку залежно від місцезнаходження земельної ділянки на території населеного пункту та її функціонального використання.
З 1 липня 1997 року ставки податку на землю було підвищено в 1,81 раза проти ставок, передбачених Законом "Про плату за землю". Джерела і порядок сплати земельного податку. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно за станом на 1 січня і до 1 лютого надають відповідні дані податковій адміністрації. Податок нараховується з дня виникнення права власності або права користування землею. Щодо знову відведених земельних ділянок розрахунки податку здійснюються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування ділянкою. Якщо земельна ділянка, що на ній розміщено будівлю, перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб, земельний податок нараховується кожному з них, пропорційно до частки його власності на будівлю. Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою учасників договору оренди - орендодавця (власника) та орендаря. Суб'єкти підприємницької діяльності сплачують земельний податок за рахунок собівартості. Одночасно земельний податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподаткованого прибутку, а відтак і податку на прибуток. За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеня в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається в договорі оренди: однак вона не повинна перевищувати розміру пені за несвоєчасну сплату податку на землю.
<< | >>
Источник: Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ,2000. - 460 с., іл.. 2000

Еще по теме 5.3.1. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ:

  1. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ И ОЦЕНКА ЗЕМЛИ
  2. Вопрос 38. Местные налоги и сборы. Плата за землю и природные ресурсы
  3. 3. Заработная плата как плата за труд
  4. 74. Номінальна і реальна заробітна плата. Продукт праці та заробітна плата.
  5. 22. Рынок труда и его составляющие. Заработная плата, её сущность, формы и системы. Номинальная и реальная заработная плата.
  6. Сельскохозяйственный и несельскохозяйственный спрос на землю
  7. 7.3 Заработная плата. Номинальная и реальная заработная плата. Формы и системы заработной платы.
  8. 7.3 ЗАРАБОТНАЯ ПЛАТА, НОМИНАЛЬНАЯ И РЕАЛЬНАЯ ЗАРАБОТНАЯ ПЛАТА
  9. Платежи за землю
  10. 27. Заработная плата: различие трактовок сущности. Формы и системы заработной платы. Номинальная и реальная заработная плата.
  11. Средняя заработная плата, минимальная заработная плата и прожиточный минимум
  12. 5.4. Виды прав на землю