<<
>>

Міжнародні економічні відносини

Будь-яка національна економіка є складовою частиною світового господарства (табл. 14.1) і її ефективність залежить не лише від результатів внутрішньої діяльності, а й від участі в між­народних економічних відносинах (MEB).

Таблиця 14.1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ за 1996—2005 рр. (2003—2005 рр. — прогноз)

Показники Роки
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Світовий ВВП, рвз 4,0 4,2 2,8 3,6 4,8 2,4 3,0 2,8 3,8 4,2
ВВП групи тор­говельних пар­тнерів (2/3 екс­порту), рвз 1,2 3,1 0,9 2,7 5,7 2,4 3,8 3,8 3,9 3,8

Об ’єктом MEB є світове господарство як сукупність націона­льних господарств і їх економічних відносин між собою.

Суб ’єкти MEB — це їх учасники, здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Ta- кими є: фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні ор­ганізації.

Специфічними суб’єктами MEB виступають міжнародні підп­риємства — багатонаціональні корпорації (міжнародні по капіта­лу та управлінню і міжнародні по сфері діяльності), транснаціо­нальні корпорації (національні по капіталу та управлінню і між­народні по сфері діяльності).

Держави беруть участь у міжнародних відносинах як безпосе­редньо, так і через регулювання діяльності інших суб’єктів. Наді­лена суверенністю держава або забезпечує можливість реалізації переваг від активної участі в міжнародному поділі праці, прово­дячи активну ліберальну зовнішньоекономічну політику, або звужує діапазон ефективного функціонування національної еко­номіки, проводячи політику протекціонізму.

Україна, як самостійний суб’єкт MEB, виступає з 1991 р., піс­ля проголошення і юридичного та політичного закріплення дер­жавного суверенітету. Це положення розкрито у Законі України про зовнішньоекономічну діяльність, у якому також закріплені інші важливі положення стосовно суб’єктності MEB. Зокрема, принципове значення має рівне право фізичних осіб (поряд з ін­шими суб’єктами) здійснювати зовнішньоекономічну діяльність всіх видів.

Міжнародні організації беруть участь у MEB в залежності від мети створення, завдань і напрямків діяльності.

Основними формами MEB є: міжнародна торгівля, міжнарод­ний рух капіталу та міжнародна міграція робочої сили. Форми сучасних MEB реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка сприяє більш вільному обігу ва­лют і забезпечує систему міжнародних розрахунків.

Міжнародна торгівля являє собою обмін товарами та послуга­ми між державно оформленими національними господарствами.

Міжнародний рух капіталу — це його переміщення між краї­нами світу у пошуках більш вигідної сфери застосування (рис. 14.1).

Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездат­ного населення з країни в країну, викликане причинами переваж­но економічного характеру (рис. 14.2).

Міжнародні економічні відносини здійснюються і розвива­ються на різних рівнях:

• контактів (найпростіших економічних зв’язків, які мають епізодичний характер і регулюються, переважно, одиничними угодами);

• взаємодії (стійких економічних зв’язків на основі міжнарод­них угод і домовленостей, укладених на тривалий час);

• співробітництва (міцних економічних зв’язків на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, закріп­лених довгостроковими угодами і домовленостями);

• інтеграції, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або декількох країн і проведені ними узгодженої торговельно- економічної політики.

Таким чином, міжнародні економічні відносини являють со­бою систему економічних зв’язків різного рівня, що вийшли за межі національних господарств і здійснюються у різних формах між фізичними особами, юридичними особами, державними і міжнародними організаціями.

Сучасним MEB притаманні такі істотні особливості:

• всеохоплююча суб’єктність, активна участь і міжнародна взаємодія фізичних та юридичних осіб, різних типів об’єднань, держав і міжнародних організацій;

• взаємозв’язок форм — міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталу і робочої сили. Форми сучасних MEB реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка сприяє вільнішому обігу валют і забезпечує систему міжнарод­них розрахунків;

• різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контак­тів між країнами до їх економічної інтеграції.

Отже йдеться про структуровану систему міжнародних еко­номічних відносин.

Рис. 14.2. Види міграції населення

Сучасні MEB розвиваються у відповідності з певними прин­ципами. Найбільш важливими загальними принципами міжнаро­дних економічних відносин є:

• еволюційний розвиток у відповідності з об’єктивними еко­номічними законами;

• системність;

• еквівалентність обміну.

Крім того, на національному рівні, на дво- і багатосторонній основі, міжнародними організаціями або в рамках міжнародних інтеграційних угруповань виявляються і погоджуються принципи MEB, що мають специфічний характер як по суті, так і по сфері розповсюдження і застосування.

Універсальний характер мають принципи (основи) міжнародних економічних відносин Організації Об’єднаних Націй (ООН): 1) суве­ренітет; 2) територіальна цілісність і політична незалежність дер­жав; 3) суверенна рівність всіх держав; 4) ненапад і невтручання; 5) взаємна і справедлива вигода; 6) мирне врегулювання суперечок; 7) рівноправ’я і самовизначення народів; 8) усунення несправедли­вості, що виникла внаслідок застосування сили і позбавляє націю можливостей для її нормального розвитку; 9) добросовісне вико­нання міжнародних зобов’язань; 10) поважання прав людини і ос­новних свобод; 11) відсутність прагнення і гегемонії до сфер впли­ву; 12) сприяння міжнародній соціальній справедливості; 13) міжна­родне співробітництво з метою розвитку; 14) вільний доступ до мо­ря і від нього для поморських країн.

Україна проголосила, юридично закріпила та додержується на­ступних основних принципів у міжнародних економічних відносинах:

• суверенітету народу України;

• свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

• юридичної рівності і недискримінації;

• верховенства закону;

• рівного захисту інтересів українських та іноземних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності як в Україні, так і за її межами;

• еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вве­зенні та вивезенні товарів.

2.

<< | >>
Источник: Базілінська О. Я.. Макроекономіка: Навч. пос./2-ге видання, випр. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 442 с.. 2009

Еще по теме Міжнародні економічні відносини:

  1. Сутність валюти та її конвертованість
  2. Шпаргалки.com. Відповіді на екзамен з Політекономії, 2016
  3. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
  4. Світовий фінансовий ринок та його структура
  5. ПЛЮРАЛІЗМ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
  6. Диференціація та інтеграція.
  7. Етапи становлення економічної теорії права
  8. Фінансова наука: предмет і методи. Фінансові відносини
  9. ести та завдання
  10. ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ