Сукупний попит, фактори впливу, крива сукупного попиту

Сукупний попит — це реальний обсяг національного вироб­ництва, який споживачі, фірми та уряд готові купити у певний період за будь-які можливі ціни.

Або можна сказати, що це сума всіх індивідуальних попитів на кінцеві товари та послуги, які пропонуються на товарних ринках.

Крива сукупного попиту (AD) має вигляд негативної похилої лінії (рис. 5.1).

Крива сукупного попиту (AD)

Рис. 5.1. Крива сукупного попиту

Крива сукупного попиту (AD) показує залежність між величи­ною реальних витрат за номінального рівня цін, коли інші умови незмінні.

Основною причиною спаду кривої AD є ефект пропозиції грошей: зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші «коштовними» і, відповідно, сукупні витрати низь­кими.

Чим нижчий рівень цін, тим більший реальний обсяг націона­льного виробництва буде куплений (сукупний попит). Розгляда­ючи криву AD, бачимо зміни в обсязі сукупного попиту, викли­каного змінами цін). Крива AD показує величину реальних витрат для кожного рівня цін, якщо інші умови не змінюються.

Структура попиту

Основними покупцями товарів та послуг, вироблених націо­нальною економікою, є домогосподарства, фірми, уряд та зару­біжні покупці. Тому сукупний попит складається з чотирьох ос­новних складових: споживчого попиту, інвестиційного попиту, державного попиту та чистого експорту.

Споживчий попит (С) — сума видатків домогосподарств на різні товари та послуги, він залежить від:

— доходу населення;

— податків, трансфертних платежів;

— величини майна та доходів від нього;

— чисельності населення.

Інвестиційний попит (І) — попит підприємств на засоби виро­бництва: відновлення зношеного капіталу (амортизацію), збіль­шення реального капіталу. Залежить від:

— обсягу виробництва;

— витрат на капітал;

— циклічних коливань економіки;

— сподівань на майбутнє.

Попит держави (G) на товари та послуги (купівля зброї, фі­нансування шкіл, лікарень):

— для виробництва суспільних благ;

— на приріст державних інвестицій.

Попит із закордону або чистий експорт (Ex) — різниця між експортом та імпортом. Залежить від:

— співвідношення цін на вітчизняні та імпортні товари,

— валютного курсу.

Отже, сукупний попит може бути виражений наступним рів­нянням:

AD = С + І + G + Ex. (5.1)

Сукупний попит є сумою внутрішнього попиту (С + І + G) і зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги (Ex). Сукуп­ний попит має грошову форму. Тому зв’язок між рівнем цін та

величиною сукупного попиту обумовлюється насамперед загаль­ними умовами грошового обігу.

Цінові фактори сукупного попиту

Спадний нахил кривої AD у макроекономічній теорії поясня­ється впливом так званих цінових факторів, що впливають на об’єм виробництва.

1. Ефект відсоткової ставки, тобто її змін (ефект Кейнса). Полягає у тому, що при зростанні цін необхідна більша кількість грошей для оплати угод, отже, зростає попит на гроші, що при незмінній масі грошей викликає підвищення їх ціни, тобто відсо­ткової ставки. Підвищення відсоткової ставки скорочує інвести­ції та споживання за рахунок кредиту. Внаслідок цього величина сукупного попиту зменшується.

2. Ефект багатства або касових залишків (ефект А. Пігу). Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді го­тівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів. Роз­мір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимі­рюється величиною реальних касових залишків. При зростанні цін реальна вартість накопичених фінансових активів та фінансо­вих доходів (облігації, строкові депозити) зменшується, тобто їх власники стають біднішими та їх попит скорочується. І навпаки, при зменшені цін попит підвищується.

3. Ефект імпортних закупівель або чистого експорту. Про­являється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внут­рішні ціни підвищаться відносно іноземних, то будуть купувати імпортні товари, імпорт збільшиться, експорт зменшиться, вна­слідок чого скорочується чистий експорт у складі сукупного по­питу, і сукупний попит.

Нецінові фактори сукупного попиту

На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов’язані із зміною рівня товарних цін, так звані нецінові факто­ри. Вони впливають на переміщення кривої вправо або вліво.

1. Зміни у споживчих витратах. Очікування збільшення при­бутку веде до збільшення сукупного попиту, крива сукупного попиту переміщується — вправо — вгору AD₁.

Вкладені інвестиції прогоріли, попит зменшується, крива су­купного попиту переміщується вліво — вниз AD₂.

2. Зміни в економічній політиці держави. Зростання держа­вних закупівель, призводить до зростання сукупного попиту, крива переміщується вправо — вгору ADi. Держава збільшує по­даток на прибуток, попит зменшується, крива переміщується влі­во — вниз AD2.

3. Зміни у світовій економіці. Зростання економічної актив­ності у торговельних партнерів призведе до збільшення експорту, крива переміщується вправо — вгору AD₁. Якщо зростають ціни на товар за кордоном, а наші товари стають дешевшими, то екс­порт збільшується, крива переміщується вправо — вгору AD1

Якщо нецінові фактори вплинули на збільшення сукупного попиту, то крива сукупного попиту AD переміщується вправо — вгору AD₁ (рис. 5.2). І навпаки, якщо нецінові фактори вплинули на зменшення сукупного попиту, крива сукупного попиту AD пе­реміщується вліво — вниз AD₂ (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Переміщення кривої сукупного попиту під впливом нецінових факторів

Сукупна пропозиція, фактори впливу, крива сукупної пропозиції

Сукупна пропозиція AS — реальний об’єм національного ви­робництва, який фірми готові виробити та продати за будь-якого можливого рівня цін за інших сталих умов.

Структура сукупної пропозиції

1. ВВП — втрати (збитки) в економіці.

2. Державні резерви — обладнання для виробництва, резер­ви — витрати (збитки) з них.

3. Товари та послуги системи державного страхування (держ­страх).

4. Імпорт.

Крива AS має вигляд позитивної похилої кривої. Крива відо­бражає взаємозалежність між реально пропонованим на продаж обсягом національного виробництва і загальним рівнем цін.

Форма кривої AS відображає зміну витрат на одиницю проду­кції при збільшенні або зменшенні національного виробництва.

Сучасна макроекономічна наука розглядає три складові кривої сукупної пропозиції (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Крива сукупної пропозиції

І. Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в умовах неповної зайнятості та постійних цін (депресійний стан економіки). Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції показує, що фірми постачатимуть на ринок будь-яку кількість товарів, яка знаходить попит за вже існуючого рівня цін. Ідея кейнсіанської кривої сукупної пропозиції полягає в тому, що внаслідок існування безробіття фірми мають найняти за наявну платню стільки робітників, скільки їм потрібно. Отже, припускається, що середні виробничі витрати фірми не зміню-

ються зі зміною обсягів виробництва і фірми, відповідно, готові випустити на ринок стільки товарів, скільки вимагає попит на них за існуючого рівня цін.

Пряма горизонтальна лінія характерна короткостроковому пе­ріоду.

II. Проміжний (висхідний) — показує зміни в обсягу вироб­ництва в економіці, що наближається до повної зайнятості, зрос­тання реального ВВП на цьому відрізку супроводжується зрос­танням цін.

III. Вертикальний (класичний) — показує зміни в обсязі ви­робництва в умовах повної зайнятості, ВВП збільшується номі­нально, характерне інфляційне зростання цін. Класичний відрізок кривої пропозиції базується на припущені, що ринок робочої си­ли завжди врівноважений за повної зайнятості. Якщо вся робоча сила повністю зайнята, то обсяги виробництва не можуть зроста­ти понад досягнутий рівень, навіть якщо підвищується рівень цін. Більше немає робочої сили, аби виробити над досягнуте. Отже, крива сукупної пропозиції (рис. 5.3) буде вертикальною лінією за рівня ВВП.

Пряма вертикальна лінія притаманна довгостроковому періоду.

Відмінність між класичною і кейнсіанською кривими сукупної пропозиції полягає в тому, що класична крива пропозиції базу­ється на припущенні, що ринок праці функціонує досконало, завжди підтримуючи повну зайнятість робочої сили. Повна за­йнятість підтримується через механізм коливань заробітної пла­ти. Кейнсіанська ж крива сукупної пропозиції базується на при­пущені, що рівень заробітної плати не дуже змінюється, або й взагалі не змінюється за безробіття, яке може тривати певний час.

Нецінові фактори

Нецінові фактори впливають на переміщення кривої сукупної пропозиції AS вправо — вниз або вліво — вгору.

1. Зміна цін на ресурси (ціна на робочу силу — зарплата, ма­теріальні ресурси). Якщо ціна на паливо підвищилася, то сукупна пропозиція зменшиться, крива сукупної пропозиції AS переміщу­ється вліво — вгору AS₁.

2. Зміна продуктивності ресурсів. Виробити більший обсяг національного продукту тими самими ресурсами. Якщо продук­тивність праці збільшиться, то сукупна пропозиція теж збіль­шиться, крива сукупної пропозиції AS зміститься вправо — вниз AS2.

3. Зміни у державній політиці — податки, субсидії, державне регулювання. Якщо податки збільшаться, сукупна пропозиція — зменшиться, крива сукупної пропозиції AS переміщується влі­во — вгору AS_i.

Якщо нецінові фактори вплинули на збільшення сукупної пропозиції, то крива сукупної пропозиції AS переміщується впра­во — вниз AS₂ (рис. 5.4). І навпаки, якщо нецінові фактори впли­нули на зменшення сукупної пропозиції, крива сукупної пропо­зиції AS переміщується вліво — вгору AS_i (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Переміщення кривої сукупної пропозиції під впливом нецінових факторів

Рівновага сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS)

Важливою властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до рівноваги.

Точка перетину (Е) кривої скупного попиту AD та кривої сукупної пропозиції AS є точкою рівноваги (рис. 5.5), яка ви­значає:

— рівноважний рівень цін (P_e) — рівень цін на кінцеву проду­кцію, який встановився на основі рівноваги AD - AS;

— рівноважний об’єм національного виробництва (Q_e) — реа­льний об’єм національного виробництва, що встановився на ос­нові рівноваги AD - AS.

Р

Рис. 5.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Існує три варіанта рівноваги:

— на кейнсіанському відрізку (рис. 5.6. а) — якщо сукупний попит AD зміщується, то це призводить до зростання об’єму на­ціонального виробництва Q і зайнятості при сталих цінах Р.

— на проміжному відрізку (рис. 5.6. б) — зростає Q, зростає зайнятість, зростають ціни.

— на класичному відрізку (рис. 5.6. в) — зростають ціни Р та виникає інфляція, ВВП номінальний зростає, але ВВП реаль­ний — незмінний.

Рис. 5.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції: а) на кейнсіанському відрізку;

б) на проміжному відрізку;

в) на класичному відрізку

ADi — початкова крива сукупного попиту.

ASi — початкова крива сукупної пропозиції.

AS — довгострокова крива сукупної пропозиції, яка бере свій початок у точці потенціального ВВП - Q₁.

E₁ — точка перетину трьох кривих, тобто точка подвійної рів­новаги, короткострокової та довгострокової, вона може забезпе­чуватися за умов повної зайнятості.

Якщо сукупний попит падає, крива зміщується вліво — AD₂, це приведе до зменшення обсягу виробництва (Q₂) і зменшення цін (P₂), однак безробіття збільшується (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції при зміні сукупного попиту

Короткострокова рівновага означає, що кількість товарів, які покупці бажають придбати, дорівнює кількості товару, яку виробники мають намір виробити.

Довгострокова рівновага означає, що кількість товарів, які покупці бажають придбати, дорівнює потенціальним можливос­тям економіки.