Визначення рівня сукупного попиту. Чинники сукупного попиту

Сукупний попит - це сума запланованих видатків всіх макроеконо- мічних суб'єктів на придбання кінцевої продукції. У закритій економіці він представляє собою сукупну кількість товарів і послуг у даній країні, які пла­нують купити вітчизняні резиденти за кожного конкретного рівня цін.

Визначити конкретний рівень попиту у відкритій економіці досить важко, тому що на нього впливає система обмінних курсів, тип товарів у міжнарод­ній торгівлі, ступінь відкритості економіки для міжнародного переливу капі­талу та інші чинники.

Основним ендогенним чинником сукупного попиту є рівень цін. Так само, як індивідуальний або ринковий попит на конкретну продукцію, сукупний попит узагальнює множину співвідношень цін і кількостей товарів, причому криві попиту в усіх випадках відображають існування оберненої залежності між ціновими і кількісними змінними (ціна зростає - обсяг попиту скорочу­ється), тобто крива сукупного попиту також має спадний характер. Проте від'ємний нахил кривої попиту на окремий товар і кривої сукупного попиту пояснюється різними ефектами, які виникають при коливанні ціни.

Спадний характер кривої попиту на окремий товар пояснюється, як відо­мо з курсу мікроекономіки, двома ефектами: ефектом заміни і ефектом дохо­ду. Нагадаємо, що в аналізі кривої індивідуального попиту на певне благо виходять з двох припущень: незмінності цін інших товарів і незмінного до­ходу споживача. Змінюється лише ціна даного блага. Коли ціна одного това­ру підвищується, споживач може перейти на ринок іншого і купити товар- замінник, який став відносно дешевшим, - це ефект заміни, котрий спричи­няє скорочення обсягу попиту на дане благо за умови підвищення його ціни.

Для побудови кривої сукупного попиту обидва ці припущення не дійсні. По-перше, у макроекономічному аналізі береться до уваги зміна рівня цін - це означає, що всі ціни у короткостроковому періоді або підвищуються, або

Рис. 19.1. Ефект багатства. Вплив зміни рівня цін на обсяг споживчого попиту

знижуються, що вловлюється індексом споживчих цін або дефлятором ВВП. Коли змінюється середній рівень цін, то ефекту заміни не існує. По-друге, в ситуації підвищення рівня цін підвищуються також і номінальні доходи всіх суб’єктів: зростають прибутки підприємців, зарплата і доходи інших власни­ків факторів виробництва, тому що ціни зростають не тільки на ринках гото­вої продукції, але і на ринках ресурсів.

Щоб правильно пояснити від’ємний нахил кривої сукупного попиту, по­трібно проаналізувати, як впливає зміна рівня цін на кожну з його складових.

Спочатку розглянемо, як діє підвищення середнього рівня цін на реальний споживчий попит. Коли рівень цін підвищується, фірми отримують більше прибутків від реалізації товарів і послуг пропорційно до зростання цін. У тій же пропорції зростають і номінальні доходи домогосподарств. Однак оскіль­ки суми доходів переглядаються періодично і певний час залишаються фік­сованими, а інфляція розвивається що­дня, то з підвищенням рівня цін їх купі­вельна спроможність падає. Реально на отримані фіксовані доходи домогоспо- дарства можуть купити менше товарів і послуг, ніж раніше. Суми грошей, які пе­ребувають на банківських рахунках, де­що захищені від інфляції нарахуванням процентів, але не повністю.

Отже, можемо зробити висновок, що обсяг реального споживчого попиту є обернено залежним від зміни середнього рівня цін. Крива споживчого попи­ту (CD), як складової сукупного попиту, є спадною (рис. 19.1). Вплив під­вищення рівня цін на обсяг попиту графічно виглядає як рух точки по кривій попиту вгору. Цей зв’язок отримав назву ефекту багатства, або ефекту ре­альних грошових залишків, або ефекту Пігу\

Тепер розглянемо вплив зміни рівня цін на інвестиційний попит. Ми до-

¹ Багато уваги дослідженню цього ефекту приділяв англійський економіст Артур Пігу (1877-1959).

слідили у попередніх розділах, що його обсяг є обернено залежним від ставки банківського проценту, а ставки, як правило, зростають з підвищенням рівня цін, тому що заощадження домогосподарств зменшуються і у банків виникає дефіцит кредитних коштів. Вищі ставки проценту збільшують вартість кре­дитних ресурсів і стримують попит фірм на кредити. Крім того, високі про­центні ставки роблять невигідним зберігання запасів готової продукції і си­ровини. Таким чином, фірми реагують на підвищення процентних ставок, ви­кликане зростанням середнього рівня цін, зменшенням запасів готової проду­кції і сировини та абсолютним зменшенням реального обсягу планових інвес­тицій. За умови зниження середнього рівня цін процентні ставки також зни­жуються, внаслідок чого фірми збільшують абсолютні обсяги реальних пла­нових інвестицій.

Отже, обсяг інвестиційного попиту є також обернено залежним від рівня цін. Коливання в обсягах інвестиційного попиту, які спричиняються зміною рівня цін, називають ефектом процентної ставки, або ефектом Кейнса¹.

На державні закупівлі зміна рівня цін впливає неоднозначно.

Реакція чистого експорту на коливання цін подібна до реакції попере­дніх складових сукупного попиту. Зміна цін в одній країні може ніяк не впли­вати на ціни в іншій. Але якщо в одній країні ціни на товарних ринках зрос­тають, а в іншій не змінюються, то за незмінного обмінного курсу валют то­вари країни, де ціни зросли, стануть відносно дорожчими. Відтак іноземці скоротять їх купівлю, що призведе до скорочення експорту даної країни, а ві­тчизняні споживачі переключаться на відносно дешевші імпортні товари, що відповідно збільшить обсяги імпорту даної країни. Реальний обсяг її чистого експорту в цілому зменшиться. Протилежний результат дає зниження рівня цін: чистий експорт збільшується.

Як правило, зміна середнього рівня цін вимагає зміни валютного курсу. Якщо рівень цін знизиться, процентні ставки також впадуть, - в результаті активи переміщуються за кордон, збільшується пропонування національної

² Дж. М. Кейнс надавав оберненому зв'язку інвестиційного попиту і процентної став­ки особливого значення.

валюти, вона знецінюється, реальний обмінний курс національної валюти знижується. Знецінення валюти викликає збільшення експорту і зменшення імпорту, відповідно чистий експорт збільшується.

Отже, обсяг чистого експорту також є обернено залежним від зміни рівня цін. Цей зв'язок можна виразити формально через зміну умов торгівлі (τ) :

де P_d - рівень цін в країні; Pf - рівень цін за кордоном;

ε - номінальний обмінний курс.

Чим більший показник τ, тим більш сприятливими стають умови для імпор­тування і менш сприятливими для експорту через відносне подорожчання ві­тчизняних товарів. Національна економіка втрачає свою конкурентоспромо­жність. Ці наслідки, викликані зміною рівня внутрішніх цін, називають ефе­ктом імпортних закупівель, або ефектом обмінного курсу, або ефектом Манделла- Флемінгса¹.

Аналіз реакції кожного з компонентів сукупного попиту підводить до ви­сновку, що обсяг сукупного попиту є обернено залежним від рівня цін завдя­ки трьом ефектам: ефекту реальних грошових залишків, ефекту процентної ставки і ефекту обмінного курсу. Одночасною дією цих ефектів і пояснюєть­ся від'ємний нахил кривої сукупного попиту.

Виникає питання відносно цінової еластичності сукупного попиту, - на­скільки макроекономічні суб'єкти чутливі до коливання рівня цін. Виходячи з досліджень Дж. М. Кейнса і нових теорій поведінки споживачів та інвесто­рів, детально викладених у попередніх розділах, можна припустити, що су­купний попит нееластичний за ціною Домогосподарства орієнту­

ються на свої перманентні доходи протягом життєвого циклу і можуть жити в борг для підтримки деякого традиційного рівня споживання сім'ї. Інвестори планують свої реальні інвестиції на перспективу, тому слабо реагують на зміну і рівня цін, і ставки проценту, тим більше, що їхні доходи коливаються також.

Дж. М. Кейнс не будував графічних моделей попиту, але у „Загальній те­орії зайнятості, проценту і грошей“ висловлював думку, що сукупний попит занадто нееластичний, тому що діють сили, які не дозволяють знизити рівень номінальної зарплати. Послідовники Кейнса, узгоджуючи графічні моделі ADAS з його аргументами, зображають криву АD або дуже стрімкою, або

³ Ефект названий на честь вчених Роберта Манделла і Маркуса Флемінга, які перши­ми дослідили обернений зв'язок між коливаннями внутрішніх цін і зміною чистого експорту.

навіть вертикальною лінією, вважаючи сукупний попит абсолютно нееласти- чним відносно цін. Випадок абсолютно нееластичного попиту добре пояс­нює, чому під час кризи обсяг попиту, перебуваючи на дуже низькому рівні, не реагує на зниження цін і не збільшується, через що економічна система не може вийти із затяжної депресії, аж доки якісь екзогенні чинники (втручання держа­ви) не зрушать його.

Якщо сукупний попит відносно неелас- тичний, то деяке процентне підвищення рі­вня цін призведе до меншого процентного скорочення обсягу реального попиту, в ре­зультаті чого обсяг сукупного номінального попиту зросте. Обсяг номінального сукуп­ного попиту визначимо, перемноживши ре­альний обсяг виробництва (Y) і рівень цін (P): AD_n = Y ∙ P.

Рис. 19.2. Цінова нееластичність Рис. 19.2 показує, ЩО у ТОЧЦІ а рівень

сукупного попиту

цін P становить 0,5; обсяг реального ВВП, купленого всіма суб’єктами Y= 20 млрд. грн. Номінальний обсяг сукупного попиту дорівнює 20?0,5=10 млрд. грн. У разі підвищення рівня цін до 1,5 у точці b реальний обсяг сукупного попиту скоротиться до 10 млрд. грн., але номінальний зросте до 10?1,5=15 млрд. грн.

На сукупний попит, так само як і на ринковий, можуть впливати зовнішні си­ли, так звані екзогенні змінні, не пов’язані зі зміною рівня ринкових цін. Їх ще нази­вають неціновими чинниками. Дія неці- нових чинників спричиняє зміни у суку­пному попиті, тобто змінює всю множи­ну співвідношень „рівень цін - обсяг ви­пуску”, що графічно відповідає зміщенню кривої AD праворуч або ліворуч (рис. 19.3).

Існує багато позаринкових причин, які спричиняють зміни у сукупному попиті. Їх ми розглядали детально у розділах, які характеризували поведінку кожної скла­дової сукупного попиту - попиту споживачів, інвесторів, держави та інозем­них покупців. При побудові початкової кривої сукупного попиту екзогенні змінні приймались як незмінні величини. Тепер приймемо за постійну вели­чину рівень цін ( Р1 на рис. 19.3) і узагальнено розглянемо, як впливають ек­зогенні змінні, серед яких виділимо найголовніші: очікування, зміни урядової політики, зміни у світовій економіці.

Очікування - суб’єктивна причина, якій особливого значення надавав Дж.М. Кейнс. Настрої споживачів та інвесторів можуть змінюватись від без­лічі чинників. Коли у суспільстві поширюється песимістичний настрій щодо майбутнього стану економіки чи сімейних доходів, сукупний попит скорочу­ється за будь-якого рівня цін, крива сукупного попиту зміститься ліворуч (_AD0 → AD1).

І навпаки - оптимістичні очікування вдалої кон’юнктури у майбутньому змістять криву сукупного попиту праворуч (AD₀ → AD₂ ).

Зміни в економічній політиці - дуже важливий зовнішній чинник сукуп­ного попиту. Так, зростання державних закупівель та соціальних трансфертів за інших рівних умов призведе до зміщення кривої сукупного попиту право­руч (AD₀ → AD₂), а підвищення податкового навантаження на споживачів чи підприємців зрушить її ліворуч (AD₀ → AD₁). Заходи уряду в сфері мо­нетарної політики, спрямовані на збільшення чи зменшення грошової маси в економіці, як правило, позначаються на змінах у попиті і дають відповідне зміщення кривої сукупного попиту.

Зміни у світовій економіці впливають на сукупний попит через експорт­ну складову. Коли в іноземній країні, яка є основним партнером даної країни у зовнішній торгівлі, настане період піднесення, доходи її населення збіль­шаться, тоді воно стане купувати більше різних товарів, у тому числі і закор­донних. Для країни-експортера це означає збільшення попиту на експортова­ні товари, відповідно зросте величина її чистого експорту, крива сукупного попиту зміститься праворуч (AD₀ → AD₂ ).

Серед інших чинників, котрі зміщують криву AD, можна ще відзначити демографічний чинник: збільшення чисельності населення змінить величину сукупного попиту, крива зміститься праворуч. Впливає також ступінь забор­гованості населення, надмірна диференціація доходів та ін.

Тепер звернемось до другої складової моделі ADAS - сукупного пропо­нування і розглянемо, як формується його величина.

19.2.