Умова рівноваги на ринку благ в кейнсіанській моделі

Для визначення рівноваги на ринку благ, крім функції сукупного попиту, необхідно знати функцію пропозиції благ. Припустимо, що при фіксованому рівні цін пропозиція цілковито еластична, тобто підприємці при даному рівні цін завжди готові запропонувати стільки вітчизняних благ, скільки їх питають як доповнення до імпортних.

Функція пропозиції вітчизняних (у) та імпортних (Z) благ буде мати вигляд:

В передумовах кейнсіанської концепції, якщо припустити, що ставка відсотку, рівень цін, реальні умови обміну є постійними, то при заданій ефективності капіталу сукупний попит виражаєть­ся функцією:

На ринку благ встановиться рівновага, коли пропозиція віт­чизняних і імпортних благ буде дорівнювати сукупному попи­ту y^s = yD:

Звідси рівноважний обсяг національного доходу дорівнює (рис. 6.4):

Рис. 6.4. Рівновага на ринку благ

Якщо вироблено благ менше, ніж у, то утворюється дефіцит — інфляційний розрив, якщо більше, ніж у, — надлишок — реце- сійний розрив.

Рецесійний розрив — величина, на яку повинен вирости суку­пний попит для того, щоб збільшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Інфляційний розрив — величина, на яку повинен зменшитися сукупний попит для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня зайнятості.

Таким чином, в кейнсіанській концепції навіть при абсолют­ній еластичності пропозиції не будь-який обсяг виробництва є рі­вноважним.

Якщо зняти обмеження: і = const, крім того, врахувати, що до­ход від виробництва направляється домашніми господарствами на споживання, виплату податків і заощадження, тобто:

тоді рівняння (6.10) набуває вигляду:

або в явному вигляді:

де

Рівність (6.14) представляє собою розгорнуту умову рівноваги на ринку благ.

В лівій частині знаходяться всі «відтоки» з потенційного по­питу на ринку благ: оскільки населення частину своїх доходів направляє на заощадження, сплату податків і оплату імпорту, то попит на вітчизняні блага зменшується.

В правій частині зібрані «притоки» на ринок благ на додаток до споживчого попиту домашніх господарств (інвестиційний по­пит, попит держави і закордону).

Таким чином умову рівноваги можна записати:

Графічне зображення рівноважного стану ринку благ при прийнятих допущеннях показано на рис. 6.5.

У квадранті II представлено графік «притоку» як функції ста­вки відсотку:, _v._z -_v.₇_ _ Оскільки інвестиції є спадною

функцією ставки відсотку, G і E є незмінними і тому вертикаль­ними лініями, то функція «притоку» в цілому спадна.

У квадранті III проведено допоміжну лінію під кутом 45° до осей координат.

У квадранті І знаходимо шукану множину рівноважних спо­лучень у та і.

При Уо відтік дорівнює ξo, рівний йому приток γ₀ може бути забезпечений тільки при ставці і₀.

Отже, точка А — один з рівноважних станів.

Якщо ставка відсотку дорівнюватиме i₁, то приток складе γ₁, рівний йому відтік ξ₁ буде забезпечений при y₁.

Отже точка В — також рівноважний стан.

У квадранті І всю множину рівноважних значень і та у показує лінія IS.

Лінія IS характеризує, наскільки повинна змінитися ставка ві­дсотку (рівень національного доходу) при зміні рівня національ­ного доходу (ставки відсотку) для збереження рівноваги на ринку благ.

Точки, розташовані вище лінії IS — це такі сполучення відсо­ткової ставки і реального доходу, при яких на ринку благ пропо­зиція більша за попит. Так при у_с для існування рівноваги на ри­нку благ ставка відсотку повинна дорівнювати z₂, за якої обсяг інвестицій I(i₂). Оскільки z'₂ < z'c, то I(i₂) > 7(z'c) і тоді обсяг сукуп­ного попиту виявиться меншим за свій рівноважний стан. Точка C представляє надлишок на ринку благ.

З (6.14) рівняння IS можна одержати у вигляді двох еквівален­тних виразів:

З виразу (6.18) слідує, що при додатній ставці відсотку рівно­вага на ринку благ можлива лише за умови є мінімально необхідною величиною автономного попиту.

Запишемо рівняння (6.14) у прирощеннях:

Отже, при збільшенні граничної схильності до заощадження, ставки податку або граничної схильності до споживання імпорт­них благ лінія IS стає більш крутою, а при збільшенні граничної схильності до інвестування — більш пологою.

Здійснити зсув лінії IS може кожен з макроекономічних суб’єктів, змінюючи свою поведінку (таблиця 6.2).

Таблиця 6.2

ФАКТОРИ ЗСУВУ ЛІНІЇ IS

Відстань зсуву лінії IS при зміні автономного попиту А визна­чається за формулою:

де— зміна автономного попиту.

Зазначимо, що лінію IS можна побудувати альтернативним методом, як це зображено на рис. 6.6.

Рис. 6.6. Альтернативний варіант побудови лінії IS

4.