Фінансова діяльність підприємців - фізичних осіб

У фінансовій системі країни визначальне місце займають фінанси підприємств, організацій, установ і, в першу чергу, підприємств, які діють на засадах комерційного розрахунку. Комерційний розрахунок знаходиться у тісному зв'язку з підприємництвом, яке діюче законодавство України визначає як безпосередню самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку.

Комерційний розрахунок полягає в:

- отриманні максимального прибутку при мінімальних затратах;

- повній самостійності суб'єктів господарювання;

- відсутності дріб'язкової опіки з боку держави і невтручанні її у внутрішні справи підприємств;

- встановлення реальної і відчутної відповідальності за результати роботи, своєчасне виконання зобов'язань, сплату податків, зборів та інших платежів.

Обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети - це витрати підприємства.

Витрати - це реальні або можливі витрати фінансових ресурсів підприємства. Витрати в буквальному значенні цього слова являють собою сукупність переміщень фінансових засобів і відносяться до активів, які здатні принести дохід у майбутньому, або до пасивів, якщо цього не відбудеться і зменшиться нерозподілений прибуток підприємства за звітний період. Витрати втрачених можливостей виступають як втрати доходу при виборі одного зі способів здійснення господарської діяльності.

Звичайно під витратами розуміють спожиті ресурси або гроші, які потрібно заплатити за послуги (продукцію, товари).

Валові витрати - це будь-які витрати підприємства, пов'язані з його господарською діяльністю, а саме - всі витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією послуг (продукції, робіт) (вони мають найбільшу питому вагу у складі валових витрат), а також заохочувальні виплати працівникам; витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів; витрати на утримання та експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, по операціях з борговими зобов'язаннями, валютними цінностями, суми оплачених (або нарахованих) податків, зборів, обов'язкових платежів та всі інші витрати, крім тих, які у законодавчому порядку до складу валових витрат не входять.

Грошовий потік - це сума чистого прибутку підприємства, тобто прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків з нього, плюс сума амортизаційних відрахувань (на основні засоби, нематеріальні активи), які надходять підприємству у складі виручки від реалізації продукції.

Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують за двома ознаками:

— за економічними елементами;

— за калькуляційними статтями собівартості.

Класифікація за економічними елементами. Групування витрат за економічними елементами передбачає об'єднання окремих витрат за ознакою їхньої однорідності, безвідносно до того, на що і де вони витрачені.

Класифікація за статтями собівартості. Усі витрати підприємства, що підлягають включенню у собівартість готової послуги (продукції, робіт), у кінцевому рахунку цілком розподіляються, тобто включаються у собівартість окремих видів послуг (продукції, робіт) (груп однорідної продукції), виконаних робіт і наданих послуг (продукції, робіт).

У системі управління витратами важливе місце займає обчислення собівартості окремих виробів - калькулювання.

Калькулювання собівартості послуг (продукції, робіт) являє собою визначення розміру видатків у грошовій формі на виробництво одиниці певного виду послуг (продукції, робіт) за окремими видами видатків. За допомогою калькулювання визначаються собівартість одиниці послуги (продукції, робіт), усього їхнього обсягу, собівартість виробництва за окремими структурними підрозділами підприємства, за різними виробничими процесами і в цілому за підприємством.

Собівартість послуг (продукції, робіт) - важливий об'єкт управлінського обліку й якісний показник, який характеризує ефективність діяльності підприємства.

Собівартість - це частина вартості, що включає вартість використаних матеріальних засобів і живої праці на створення відповідного обсягу послуг за визначений період часу.

Собівартість загального обсягу послуг показує, що витрачає дане підприємство на виробництво всього обсягу послуг (отримання доходів) - це експлуатаційні витрати (Е).

Собівартість одиниці послуг показує, що витрачає дане підприємство на виробництво одиниці послуг (1 грн. доходів) і визначається як відношення експлуатаційних витрат до загального обсягу продукції (чи доходів):

— собівартість одиниці послуг:

При здійсненні господарської, фінансової діяльності суб'єкти підприємництва отримують різноманітні доходи.

Доходи - це збільшення економічних вигод у виді надходження активів або зменшення зобов'язань, що приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Доходи відображають у Звіті про фінансові результати в момент надходження активів або погашення зобов'язань, що приводять до збільшення власного капіталу. Як і види діяльності, доходи класифікуються в залежності від джерела їхнього отримання:

- дохід від реалізації продукції (послуг) відбиває загальний дохід від реалізації продукції або послуг, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акциз і т.п.).

- чистий дохід від реалізації продукції (послуг) визначається шляхом відрахування з доходів від реалізації продукції відповідних податків, зборів, знижок та ін.;

— валовий дохід розраховується як різниця між чистим доходом від реалізованої продукції (послуг) і собівартістю реалізованої продукції.

— інші операційні доходи відображають суму інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу від реалізації продукції.

- доходи від участі в капіталі відображають доходи, отримані від інвестицій в асоційоване, дочірнє або спільне підприємство, облік яких ведеться методом участі в капіталі;

- інші фінансові доходи відображають дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів від участі в капіталі);

— інші доходи відображають доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів та інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною діяльністю;

— надзвичайні доходи відображають доходи від подій і операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій (події або операції, що відрізняються від звичайної діяльності і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично).

Визначається виторг від операційної діяльності, від реалізації усіх видів продукції:

1. Доходи основної діяльності: