<<
>>

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Ключові слова: державні фінанси, державні доходи, державні видатки, кошторисне фінансування, фінансові ресурси держави, державні дотації, державні субсидії

План заняття:

1.

Сутність та призначення фінансів держави.

2. Державні доходи й державні витрати - основоположні категорії державних фінансів.

3. Функціонування фінансових органів та інститутів.

4. Особливості сучасного стану державних фінансів України.

Державні фінанси - важлива сфера фінансової системи країни, що повинна забезпечити державу грошовим коштами, необхідними для виконання економічних, соціальних та політичних функцій.

За економічною сутністю державні фінанси - грошові відносини відносно розподілу й перерозподілу вартості ВВП і НД, зв’язані формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і її інститутів та використанні державних коштів на витрати розширення виробництва, задоволення соціально- культурних потреб суспільства, на потреби оборони й управління, тобто на виконання функцій держави.

Суб ’єктами грошових відносин у даній сфері є держава в особі відповідних владних структур, підприємств, організацій, населення.

На відміну від фінансових ресурсів держави державні доходи є власністю держави без будь-яких умов і зобов’язань щодо її суб’єктів.

Державні фінанси включають:

- бюджети різних рівнів. Консолідований бюджет країни включає всі ланки фінансової системи, а зведений бюджет України включає і місцеві бюджети;

- централізовані й децентралізовані фонди будь-якого цільового призначення. До їх складу входить Пенсійний фонд, фонд соціального страхування, Фонд з втрати працездатності, Фонд соціального захисту з безробіття. У певній мірі вони доповнюють державний бюджет. Їх специфіка в тому, що вони мають виключно цільове призначення і на інші цілі не використовуються;

- державний кредит - показує залежність держави перед громадянами й господарюючими сторонами.

Він використовується для фінансування дефіциту бюджету. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави, регулюється законодавством і є тягарем для витратної частини бюджету, бо на його обслуговування потрібні певні витрати,

- фінанси підприємств і підприємств комунальної форми власності,

- державне страхування.

Державні фінанси мають власну сферу і ланки (схема 5.1), що тісно пов’язані між собою. Рівень взаємозв’язку визначається рівнем демократичних основ країни.

Головне призначення державних фінансів: за допомогою різних закладів і інституцій сприяти економічному і соціальному розвиткові держави, забезпеченню прав і свобод людини. Це досягається завдяки формам і методам (фінансовому механізму) мобілізації фінансових ресурсів в управління державою та використання їх на різні потреби. Важливе значення має кількісна величина фінансових ресурсів, що надходить від суспільства і акумулюється державою та цілі, на які ці ресурси використовуються.

Через загальнодержавні фінанси здійснюються перерозподіл ВВП з метою збалансованого розвитку окремих регіонів, а також структурна політика держави, покликана забезпечити оптимальний галузевий розвиток держави.

Функціонування державних фінансів створює виникнення двох взаємозалежних процесів: мобілізацію державних фінансів і використання коштів на державні потреби. Перший пов’язаний з поняттям доходів, другий - з поняттям витрат.

Державні доходи - це кошти, мобілізовані державою для забезпечення своєї діяльності. Політична, економічна і соціальна діяльність держави передбачає державні доходи як об'єктивну необхідність і закономірну реальність.

Державні доходи зазнають значних змін під впливом розвитку товарно- грошових відносин і форм власності. Від залучення економічних ресурсів суспільства в натуральній і частково грошовій формі, як це було характерно для нерозвиненого ринкового господарства, з розвитком останнього держава перейшла до залучення ресурсів лише в грошовій формі.

Сучасна система державних доходів утворюється з доходів у грошовій формі і тільки в деяких виняткових випадках вони доповнюються натуральними. Створення системи державних доходів у грошовій формі значно вплинуло на розвиток товарно- грошових відносин, зокрема ринкової економіки.

Існують різні методи мобілізації державою внутрішніх джерел. Податки, державний кредит і емісійні доходи - це головні фінансові форми одержавлення частини вартості ВВП у грошовій формі. Серед них найважливішим методом акумуляції державою ВВП є податки, оскільки вони забезпечують основну частину державних доходів.

Податки - це економічні відносини, що виникають між державою і юридичними й фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини знову створеної вартості в грошовій формі, її мобілізацію і перерозподіл для фінансування державних витрат. Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливішою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Податки є основним доходом державної скарбниці, вони складають від 80 до 97 % доходної частини державного бюджету. Усе, що пов'язано зі споживанням держави, закладено в податках.

Державні ресурси залучаються державою також кредитним методом. Державний кредит - це сукупність економічних відносин, що виникають між державою як позичальником і кредиторами - фізичними чи юридичними особами (приватними особами, фінансово-кредитними установами, корпораціями, урядами іноземних держав, міжнародними фінансовими організаціями) у процесі формування загальнодержавного фонду грошових ресурсів. На відміну від податкового методу, держава переважно в добровільній формі залучає частину вартості - позиковий капітал, тобто частину суспільного капіталу, що відокремилася. Кредитний метод також дозволяє залучати ресурси іноземних держав і організацій.

Емісійний доход є грошовими відносинами між державою і фізичними і юридичними особами, у процесі функціонування яких держава одержує доход від емісії в оборот надлишок грошей, що приводить до їх наступного знецінювання і скорочення реальних доходів населення.

Класифікація державних доходів подана на рис.

5.1.

Рис. 5.1 - Класифікація державних доходів

Державні витрати (видатки) - кошти, що використовуються у процесі проведення фінансової діяльності держави, зумовлені використанням централізованих і децентралізованих доходів держави.

Специфіка державних витрат полягає у забезпеченні потреб державної сфери діяльності, безпосередньо пов’язаної з функціями держави: економічною, соціальною, управлінською, оборонною.

Державні витрати складаються з прямих витрат держави, здійснюваних через систему бюджетних, позабюджетних фондів, а також витрат державних підприємств.

Цілі державних витрат:

- розширення виробництва шляхом фінансування капітальних

вкладень і оборотних засобів;

- створення і розширення фондів соціального призначення;

- задоволення потреб державної оборони та управління.

Державні витрати в області економіки мають велике значення, оскільки

сприяють:

- перебудові структури виробництва;

- модернізації та технічному переоснащенню галузей народного

господарства, впровадженню нових технологій;

- проведенню природоохоронних заходів.

При фінансуванні основна маса бюджетних коштів направляється до державного сектора економіки, а також на видачу різноманітних дотацій (на компенсації у цінах, перекриття планових збитків, надання фінансової допомоги низькорентабельним господарствам).

Державні витрати на соціальні потреби в основному покриваються за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів.

Зростає роль місцевих бюджетів у покритті витрат на розширення соціально-побутової інфраструктури, освіти, охорону здоров’я, муніципальне будівництво. Основне призначення місцевих фінансів - забезпечення відносної фінансової незалежності регіональних адміністративних формувань (областей, районів, міст, селищ і сіл).

Виконуючи державні функції, держава несе витрати на управління, тобто утримання державного апарату.

Виконуючи оборонну функцію, держава несе витрати на оборону, які включають:

- закупку озброєння і техніки;

- утримання армії і флоту;

- фінансування наукових досліджень;

- воєнне будівництво;

- пенсії військовослужбовців та ін.

Об’єктом державних витрат виступають мобілізовані державою і її інститутами доходи, що свідчить про тісну взаємодію державних доходів і витрат.

Організація побудови державних витрат базується на певних принципах, установлених державою. Найважливіші з них:

- цільове направлення коштів (відповідно до планів);

- безповоротні витрати державних ресурсів;

- дотримання принципу режиму економії: поступова мінімізація витрат відносно одержуваного результату.

Фінансування державних витрат здійснюється у наступних формах:

- самофінансування (витрат держпідприємств);

- бюджетне фінансування (витрат загальнодержавного характеру);

- кредитне забезпечення (для держпідприємств - банківські позики, для держструктур різних рівнів управління - позики фінансового ринку).

За формою фінансування розрізняють такі витрати, як кошторисне фінансування, державне фінансування інвесторів, бюджетні кредити, державні дотації, субсидії і виплати.

Сучасний стан економіки України характеризується процесом переходу до ринкових відносин та інтенсивного їх розвитку. Відповідно фінансові відносини, являючи собою одну з основних рушійних сил цього переходу. повинні відповідати характеру трансформаційних відносин.

Сучасний стан фінансів України можна охарактеризувати здійсненням наступних заходів:

- лібералізацією цін на товари й послуги;

- лібералізацією ринку робочої сили, офіційним визнанням існування реальних обсягів безробіття;

- лібералізацією експортної діяльності;

- реформуванням системи оподаткування;

- здійсненням процесу приватизації;

- формуванням ринку капіталів;

- здійсненням обмежувальної грошово-кредитно політики;

- проведенням заходів щодо скорочення дефіциту бюджету.

Таким чином, фінанси забезпечують збалансованість економіки держави на основі досягнення відповідності між матеріальними і грошовими ресурсами, а також надають можливість державі формувати цільові фонди грошових ресурсів суспільного призначення, необхідних для виконання всіх її функцій.

Управління державними фінансами - це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу на формування і використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні органів управління держави. Об’єктом управління є процес створення і використання державних фондів, фондів підприємницьких структур державної форми власності, а суб’єктом управління - фінансові органи держави.

Організаційну й методичну роботу з управління фінансами проводить Міністерство фінансів України, повноваження якого визначені положенням «Про Міністерство фінансів України», яке затверджує Кабінет Міністрів [29]. Питання до теми:

1. Охарактеризуйте сутність і призначення державних фінансів.

2. Охарактеризуйте склад і структуру державних фінансів, дайте характеристику їх грошових потоків.

3. Характеристика державних доходів і джерел їх формування.

4. Державні витрати, їх класифікація.

5. Охарактеризуйте державні фінанси як інструмент регулювання економіки країни.

6. Проблеми державних фінансів у період ринкової трансформації економіки й забезпечення фінансової стабілізації.

Література: 13,15,18,22,29..

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 5 ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Схема 5.1 - Система державних фінансів

Схема 5.2 - Система державних доходів

Схема 5.3 - Система державних видатків

Схема 5.4 - Грошові потоки сфери державних фінансів

<< | >>
Источник: З.М. Мочаліна, Н.І. Склярук, І.А. Федоренко. ФІНАНСИ. Навчальний посібник. - Харків: ХНАМГ,2008. - 392 с.. 2008

Еще по теме ТЕМА 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ:

  1. 115. Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
  2. Молдован О.О.. Державні фінанси України: досвід та перспективи реформ : монографія / О. О. Молдован. - К. : НІСД,2011. - 380 с., 2011
  3. ТЕМА 10. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ
  4. Тараненко В.Є.. Державні цільові фонди: - навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 “Економіка і підприємництво” за напрямом підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит” – Дніпропетровськ. – Дніпропетровська державна фінансова академія:2009. – 58 с., 2009
  5. Тема 1. Державні цільові фонди як складова частина державних фінансів
  6. Тема 10. Фінанси населення
  7. Тема 1. Місцеві фінанси в економічній системі держави
  8. Тема 9. Фінанси суб'єктів господарювання та неприбуткових організацій
  9. Державні витрати (видатки)
  10. Державні доходи
  11. А.Ю. Чубак, К.М. Свізінська. Місцеві фінанси: Навчально-методичний посібник для студентів, які навчаються за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»/ Укл. А.Ю. Чубак, К.М. Свізінська – Дніпропетровськ, Дніпропетровська державна фінансова академія,2010.- 131 с., 2010
  12. Державні потреби
  13. 7.2. Державні позики та їх класифікація
  14. 2.9. Державні і місцеві цільові фонди