Фінансова та бюджетна системи

Фінанси в загальному їх трактуванні означають застосування різноманітних способів розподілу ВВП на централізовані та децентралізовані фонди грошових ресурсів. Через розподільчу та контрольну функції фінанси активно впливають на процес суспіль­ного відтворення, опосередковуючи, по-перше, створення фондів нагромадження та споживання і, по-друге, додержання пропорцій обігу натуральних і грошових ресурсів та їх раціональне використання.

Фінансова система кожної країни має свою специфіку. В Україні фінансову систему утворюють: державний і місцеві бюджети, або так званий консолідований бюджет; фінанси підприємств усіх форм власності; централізовані державні та інші фонди; фондовий ринок.

Основною ланкою фінансової системи і найважливішим комплексом засобів державного регулювання економіки є державні фінанси. Через державні фінанси перерозподіляється значна част­ка ВВП: в Японії та Росії — близько 1/3, у Франції та Нідерландах — близько 1/2, у Швеції — понад 2/3. В Україні питома вага видатків зведеного бюджету у ВВП становить менше 30 %.

Правовою основою бюджетного регулювання в Україні є Конституція України, Бюджетний кодекс України (2001 р.), закон про Державний бюджет України на відповідний рік та інші нормативно-правові акти.

Інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з питань ефективного використання фінансових ресурсів є зведений баланс фінансових ресурсів держави. В Україні цей баланс входить до складу ДПЕСР України і його вміщено в розділі «Основні баланси національної економіки». Метою розроблення балансу є визначення обсягів фінансових ресурсів держави на прог­нозний період, можливостей їх використання для фінансування економічних і соціальних програм розвитку, а також встановлення оптимальних напрямів їх розподілу та використання. Зведений баланс фінансових ресурсів України складається щорічно (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Зведений річний баланс фінансових ресурсів України (дані умовні)

У зведеному балансі фінансових ресурсів доходи та видатки бюджетів (перша стаття ресурсної та видаткової частин балансу) включають сумарні показники доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Ресурси підприємств та організацій складаються з прибутку (після сплати податку), амортизаційних та інших відрахувань (наприклад, на шляхові роботи) державних підприємств, установ та організацій.

Основна частка державних доходів і витрат акумулюється та перерозподіляється через бюджетну систему. В Україні бюджет­на система складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань). Організація та принципи побудови бюджетної системи, а також взаємозв’язок між її окремими ланками характеризуються поняттям «бюджетний устрій». Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно-територіального поділу країни.

У загальному розумінні бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій певної організації. Державний бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Взаємозв’язки бюджету з іншими ланками фінансової системи регулюються чинним законодавством. Сукупність показників державного бюджету, зведеного бюджету АР Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя є зведеним бюджетом України. Дані зведеного бюджету використовуються для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку країни.

Бюджетним кодексом України визначено принципи бюджетної системи, на яких саме вона й ґрунтується. Такими є принципи: єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використан­ня бюджетних коштів, справедливості й неупередженості, публічності і прозорості, відповідальності учасників бюджетного процесу.

Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування та інших розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ), а також для аналізу та забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників застосовується бюджетна класифікація, складовими якої є класифікації: доходів, видатків, фінансування бюджету, боргу.