Бюджетний процес і державний фінансовий контроль у Японії

Фінансовий рік у Японії починається 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. Підготовка проекту бюджету здійснюється Міністерством фінансів і його департаментами. Інші міністерства і відомства готують пропозиції щодо обсягу і структури своїх бюджетів, а також з деяких інших фінансових питань і не пізніше 31 серпня направляють відповідні документи в бюджетний департамент міністерства фінансів.

Бюджетний департамент Міністерства фінансів з вересня по грудень розглядає матеріали, що надійшли, порівнює ці запити з передбачуваними доходами і на їх основі розробляє проект бюджету. Проект направляється для узгодження в Управління економічного планування, а потім — на розгляд Кабінету міністрів.

Після схвалення Кабінетом міністрів уряд вносить виправлення, у січні представляє проект бюджету на затвердження в Парламент і намагається забезпечити його прийняття до початку нового фінансового року. Після обговорення в Бюджетній комісії Парламент затверджує бюджет у вигляді закону.

Відповідно до Конституції Японії Парламенту належить виключне право розпоряджатися державними фінансами.

Виконання бюджету здійснюється Міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами. Касове обслуговування бюджету здійснює Японський банк і його відділення. Міністерства і відомства в межах встановлених їм видатків представляють у Міністерство фінансів свої платіжні кошториси, які міністерством розглядаються і затверджуються. Далі копії кошторисів направляються в Японський банк і останній здійснює відповідні операції.

Контролъ за витрачанням затверджених асигнувань проводиться поквартально у формі звітів міністерств і відомств. Контролери Міністерства фінансів вивчають отримані звіти, перевіряють дані і складають загальний звіт про виконання бюджету з доходів та видатків. Загальний звіт представляється уряду, що, у свою чергу, відправляє його на розгляд Ревізійного бюро.

При чисельності населення Японії в 127 млн чоловік штатний склад Нацюналъного податкового управління (ННУ) складає 56466 службовців. В організаційному плані ННУ складається з центрального апарата (651 чіл. — 1,2 %), 11 регіональних податкових бюро, регіональної податкової інспекції о. Окінава і 524 податкових інспекцій, де працює 54 974 співробітника (97,4 % від усього штатного складу), а також Податкового коледжу — 363 чіл. (0,6 %) і Національного податкового трибуналу — 478 чіл. (0,8 %) з його філіями, де відбувається оскарження правильності нарахування податків.

Керівництво практичною роботою в сфері виявлення та припинення податкових порушень на підставі «Закону про контроль за порушеннями в сфері загальнодержавних податків» покладено на директора Департаменту перевірок і кримталъного розслідування, у структуру якого входить Відділ аудита, Відділ кримінального розслідування і Відділ по міжнародному співробітництву в галузі розслідувань. Регіональні податкові бюро мають аналогічну побудову, і, крім того, вони мають у своєму штаті спеціальних слідчих, в обов’язок яким ставиться збір інформації й ідентифікація потенційних випадків для кримінального розслідування.

Податкові інспекції на місцях наділені лише правом виявлення порушень, маючи у своєму штатному складі групи аудита фізичних осіб, корпоративного сектора й у деяких випадках групи, що займаються оподатковуванням сфери виробництва алкогольних напоїв.

У 2001 р. по всій Японії було розслідувано 212 справ по ухилянню від сплати податків, з яких 151, чи 71,2 %, було передано в прокуратуру, що як має судову перспективу. Для порівняння в 1985 р. розглянуто 259 справ, з яких 201 справа, чи 77,6 %, було передано в прокуратуру.

Вищенаведені статистичні дані свідчать про ефективну роботу податкових органів, що спираються як на історично сформовані традиції впровадженого в масову свідомість законослухняності як природної для більшості японців форми соціального поведінки, так і на детально розроблену законодавчу базу. Разом з тим, не можна не відзначити, що податкове законодавство Японії досить об’ємно, багато актів відрізняються великим числом статей, складністю норм і термінології. Розібратися в цих документах у багатьох випадках під силу лише службовцем податкових органів та фахівцям з податкових проблем.

З 1951 р. діє інститут уповноважених податкових консультантів, чисельністю близько 70 тис. чоловік, що мають відповідні ліцензії. Організаційно вони об’єднані в професійні асоціації, що тісно співробітничають із ННУ, і на комерційній основі виконують усю практичного роботу з нарахування податків та подачі документів як юридичних, так і фізичних осіб в умовах діючого порядку самодекларування податків після підрахунку річного доходу платників податків.

6.6.