Стадії бюджетного процесу

Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяль­ність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему.

Стадіями бюджетного процесу в Україні є: складання проектів бюджетів; розгляд і прийняття закону про державний бюджету, рішень про місцеві бюджети; виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності, внесення змін до закону про державний бюджет, рішення про місцеві бюджети; підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. На всіх стадіях здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінювання ефективності використання бюджетних коштів

1. Складання проекту державного бюджету. Проект закону про державний бюджет розробляє КМ України. Не пізніше 1 чер­вня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань Верховної Ради у парламенті відбуваються слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. За їх результатами ВР України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. У проекті Основних напрямів бюджетної політики, розробленому на основі прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку, містяться пропозиції Кабінету Міністрів України щодо: граничного розміру бюджетного дефіциту (профіциту); частки ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет; граничного обсягу та структури державного боргу; питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів і капітальних вкладень у видатках бюджету; взаємовідносин держав­ного і місцевих бюджетів; змін законодавства, прийняття яких необхідне для реалізації бюджетної політики; переліку головних розпорядників коштів бюджету; захище­них статей видатків тощо.

Для підготовки пропозицій проекту державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Бюджетний запит — це документ, підготов­лений розпорядником бюджетних коштів, який містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. На основі аналізу бюджетних запитів Мінфін готує проект бюджету, який подається КМ України для розгляду.

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні приймає постанову щодо схвалення проекту закону про державний бюджет та подає його разом із відповідними матеріалами Верховній Раді України. Проект закону має бути поданий до ВР України до 15 ве­ресня.

До проекту закону про державний бюджет додаються такі матеріали:

O пояснювальна записка;

O прогнозні показники зведеного бюджету та зведений баланс фінансових ресурсів;

O перелік пільг по податках, зборах (інших обов’язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

O показники видатків бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, які враховані в проекті бюджету, за умови реалізації цих програм протягом більш як одного бюджетного періоду;

O зведення та структура фінансових зобов’язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджет­ний періоди до повного погашення боргових зобов’язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

O перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період;

O доповідь про хід виконання бюджету в поточному періоді;

O проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів;

O пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту;

O інші матеріали.

2. Розгляд і прийняття державного бюджету здійснюються в порядку, передбаченому Бюджетним кодексом та Регламентом ВР України. Проект закону про державний бюджет представляє на засіданні парламенту Міністр фінансів.

Процедура розгляду державного бюджету передбачає прий­няття проекту закону у трьох читаннях. Згідно з Бюджетним кодексом Закон про державний бюджет України приймається ВР України до 1 грудня року, що передує плановому.

Законом України про державний бюджет визначаються:

O загальна сума доходів і загальна сума видатків;

O граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) бюджету в наступному бюджетному періоді і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій, а також обсягу цих гарантій;

O бюджетні призначення головним розпорядникам коштів бюджету за бюджетною класифікацією;

O доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

O бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

O додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Якщо до початку нового бюджетного періоду закон не набрав чинності, КМ України має право здійснювати бюджетні витрати з певними обмеженнями.

3. Виконання державного бюджету забезпечує Кабінет Міністрів України. На Міністерство фінансів України покладено функ­ції організації та управління виконанням бюджету, а також координації діяльності учасників бюджетного процесу.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету. Згідно з Бюджетним кодексом і відповідним положенням Державне казначейство України здійснює: операції з коштами бюджету; розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань і проведенні платежів; бухгалтерський облік і складання звітності про виконання державного бюджету.

Державний бюджет виконується за розписом, який затверджує Міністр фінансів відповідно до бюджетних призначень. Бюджет­ний розпис — це документ, в якому встановлюється розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.

Виконання бюджету включає його виконання за доходами та видатками. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок держав­ного бюджету. Стадіями виконання державного бюджету за видатками є: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов’язань; отримання товарів (робіт, послуг); здійснення платежів; використання товарів (робіт, послуг) на виконання бюджетних програм.

У разі відхилення фактичних надходжень до бюджету від запланованих до закону про державний бюджет можуть вноситися зміни. Вони встановлюються законом про внесення змін до закону про державний бюджет України. Підставами для внесення змін є перевиконання дохідної частини бюджету та недоотримання доходів. Перевиконання дохідної частини бюджету визнається за результатами висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників доходів, урахованих у розписі бюджету, більш як на 15 %. Недоотримання доходів визнається, якщо за результатами квартального звіту має місце недоотримання доходів загального фонду бюджету більше як на 15 % від суми, передбаченої розписом бюджету.

Брак доходів бюджету змушує вирішувати проблему пріоритет­ності напрямів витрачання бюджетних коштів. У цих випадках стає неминучим секвестр витрат, тобто їх пропорційне зменшення (крім спеціально захищених). Захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті, обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень. Передовсім фінансуються поточні видатки. Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» визначено перелік захищених статей видатків бюджету. Цей перелік за економічною структурою видатків включає: оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів і перев’язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, виплата процентів за державним боргом, трансферти населенню та місцевим бюджетам, будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. В Україні застосовується оперативна, місячна, квартальна та річна звітність про виконання бюджету. Оперативна, місячна та квартальна звітність розробляється переважно для аналітичних цілей та прийняття оперативних заходів щодо мінімізації відхилень від параметрів затвердженого бюджету. За результатами річного звіту ВР України приймає відповідне рішення.

Основними напрямами вдосконалення бюджетної політики в Україні у найближчі роки є такі:

O реформування податкової системи, посилення податкової дисципліни;

O удосконалення бюджетного процесу через підвищення наукової обґрунтованості прогнозів показників бюджету, запровадження системи середньо- та довгострокового бюджетного планування, скорочення переліку головних розпорядників коштів державного бюджету, забезпечення прозорості бюджетного процесу, оптимізації обсягів державного боргу;

O зміцнення системи управління державним боргом (утримання КМ України від надання урядових гарантій за кредити підприємств, збільшення частки середньо- та довгострокових запозичень тощо);

O законодавча заборона здійснення бартерних операцій в економіці;

O запровадження реалістичної політики державних витрат;

O структурна перебудова економіки;

O удосконалення політики у сфері приватизації державного майна і т. д.