Тема 11 Соціальна політика

Програмна анотація

1. Сутність і мета соціальної політики.

2. Державне регулювання ринку праці.

3. Державне регулювання доходів та споживання.

*Сутність і мета соціальної політики

Соціальна політика – це система управлінських, організаційних, регулятивних, саморегулятивних заходів, дій, принципів і засад, спрямованих на забезпечення оптимального соціального рівня та якості життя, соціального захисту малозабезпечених верств населення, їх соціальної безпеки в суспільстві.

У загальному вигляді соціальну політику можна визначити як одну із складових загальнодержавної політики, утілену в соціальні програми і соціальну практику із задоволення соціальних потреб, як сукупність різноманітних заходів, що відображають інтереси людини і суспільства і є життєво необхідними для їх нормальної соціальної діяльності.

Основними напрямками соціальної політики в Україні являються:

- підвищення добробуту за рахунок особистого трудового внеску, підприємництва та ділової активності;

- надання допомоги по безробіттю, фахова перепідготовка осіб, що втратили роботу;

- проведення пенсійної реформи, що передбачала б систему пенсійних виплат з урахуванням трудового вкладу;

- сприяння захисту та використанню інтелектуального потенціалу суспільства;

- забезпечення стабільного фінансування та державної підтримки розвитку духовної сфери, освіти, науки і культури;

- широка підтримка сім’ї, материнства та дитинства;

- проведення активної екологічної політики.

Соціальна політика держави реалізується через систему соціального захисту і соціальних гарантій. Соціальний захист – це система державних заходів щодо забезпечення необхідного рівня матеріального і соціального становища громадян. Соціальні гарантії – це система обов’язків держави перед своїми громадянами стосовно задоволення їхніх соціальних потреб.

Соціальний захист економічно активного населення здійснюється за такими напрямками:

- кваліфікаційна підготовка до трудової діяльності;

- реалізація здібностей кожного в процесі трудової та творчої діяльності;

- створення робочих місць і підтримка працівників, які втратили роботу.

Основними елементами системи соціальних гарантій являються:

- визнання обов’язковості загальнодоступної і безоплатної освіти;

- недопущення примусової праці;

- гарантування мінімізації втрат в зв’язку із закінченням трудової діяльності.

Суттєвими факторами оцінки стану і напрямків розвитку народного добробуту являється:

· рівень та структура доходів, витрат на споживання населенням матеріальних благ і послуг;

· стан ринку праці і зайнятості;

· стан споживчого ринку;

· стан соціальних гарантій малозабезпеченим верствам населення.

*Державне регулювання ринку праці

Державне регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці передбачає:

- законодавче регулювання умов праці залежно від її видів, місця виконання, особи працівника; включає час праці і відпочинку, оплату праці, техніку безпеки, вимоги до кваліфікації, взаємовідносини між власниками засобів виробництва і найманими робітниками, профспілками і спілками підприємців тощо;

- створення державної системи дослідження і прогнозування стану загальнонаціональних і регіональних ринків праці;

- створення мережі центрів служби зайнятості для реєстрації безробітних і фінансової допомоги на підприємствах;

- створення фондів сприяння зайнятості;

- розробка програм державної допомоги в підготовці кадрів;

- розробка програм державної допомоги у створенні нових робочих місць;

- створення системи матеріальної допомоги у зв’язку з тимчасовим безробіттям.

Регулювання оплати праці буває двох видів:

1) державне регулювання;

2) договірне регулювання.

Методи прямого регулювання:

- визначення мінімальної заробітної плати;

- визначення міжгалузевих співвідношень, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях і установах;

- визначення розмірів посадових окладів керівників державних підприємств;

Методи непрямого регулювання:

- регулювання фонду споживання;

- оподаткування підприємств і доходів працівників.

Мінімальна заробітна плата – це визначений державою розмір заробітної плати, нижче якого не можна проводити оплату за фактично виконану найманим працівником повну місячну (денну або годинну) норму праці (робочого часу).

Фактори, що визначають мінімальну заробітну плату :

· рівень економічного розвитку;

· продуктивність праці;

· середня заробітна плата;

· вартісна величина мінімального споживчого бюджету.

Середня заробітна плата – це розмір заробітної плати працівників, визначений за деякий період часу.

*Державне регулювання доходів та споживання

Мета державного регулювання доходів та споживання – соціальний захист населення від зростання цін і товарного дефіциту.

Заходи щодо державного регулювання доходів та споживання.

- визначення мінімальних споживчих бюджетів, прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати;

- створення пенсійних фондів і фондів соціальної допомоги;

- запровадження системи індексації зарплати, доходів і збережень населення у зв’язку з інфляцією;

- розробка загальнодержавних і регіональних програм допомоги окремим верствам населення;

- реалізація заходів щодо захисту внутрішнього споживчого ринку;

- формування державних страхових фондів продовольства і промислових товарів.

Показники рівня життя населення:

- рівень та структура доходів;

- споживання населенням матеріальних благ і послуг;

- соціальні гарантії малозабезпеченим верствам населення;

Реальні доходи – узагальнювальний показник рівня життя населення, що відображає частку національного доходу, яку безпосередньо використовують на споживання і нагромадження, тобто усі грошові, натуральні доходи, а також безплатні послуги з суспільних фондів споживання.

Номінальні доходи – це сума грошових, натуральних доходів і доходів від безплатного споживання суспільних благ. Кінцеві доходи менші від реальних на величину приросту заощаджень населення і внесків до державних і громадських організацій та фондів.

Показники соціальних гарантій населенню:

- мінімальний споживчий бюджет;

- межа малозабезпеченості;

- мінімальні рівні оплати праці, пенсій, стипендій, допомог та ін.

Мінімальний споживчий бюджет – це головний соціальний критерій, який визначає межу бідності і реальний рівень життя населення, можливість отримання послуг установ охорони здоров’я, освіти, житлово-комунальних, тощо.

Визначаються як загальна структура мінімального споживчого бюджету, так і в розрахунку на дитину, на дорослого, на людину пенсійного віку.

Структура мінімального споживчого бюджету (МСБ):

1. Продукти харчування.

2. Непродовольчі товари.

у тому числі

а) одяг, білизна, взуття;

б) предмети гігієни, санітарії, ліки;

в) предмети культурно-побутового призначення та господарського вжитку

з них

іграшки, спорттовари, шкільне приладдя, товари тривалого вжитку, господарські товари, меблі тощо.

3. Послуги.

а) житлово-комунальні;

б) побутові;

в) транспортні;

г) зв’язку;

д) дитячих установ;

е) культури, освіти, відпочинку.

4. Податки, внески, платежі.

5. Алкогольні напої, тютюн.

Контрольні питання

1. Сутність соціальної політики і її основні напрямки в Україні.

2. Що являє собою соціальний захист населення?

3. Що являє собою система соціальних гарантій?

4. Визначте методи прямого державного регулювання оплати праці.

5. Які основні показники рівня життя населення і соціальних гарантій?

6. Що включає в себе мінімальний споживчий бюджет?

7. Продумайте пропозиції щодо удосконалення соціальної політики в Україні.

Література

1. Указ Президента України “Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року” //Урядовий кур’єр від 31 травня 2000 р.

2. Михасюк І, Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – К.: Атіка, Ельга – Н, 2000. – С. 444-473.

3. Державне регулювання економіки : Навч. Посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 255-288.

4. Стігліц Дж.Е. Економіка державного сектора / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – С. 124-153.

5. Лебедева В.К. Выйти из круга традиций: экономическое эссе грядущей эпохи. – Х.: Бизнес Информ, 2001. – С. 42-70. http://zaf.by.ru/lvk/

6. Ковальчук А.К., Лебедева В.К. Телеработа сетевой экономики: глобальный конспект. – В сб.: Социально-экономические аспекты промышленной политики. Рынок труда и занятость: Сборник науч. тр.б – Т. 3 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Амоша А.И. (отв.ред.) и др. – Донецк, 2003. – С. 369-375.

7. Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України : проблеми становлення : Монографія / О.Т Осауленко, О.О. Новікова, О.І. Амоша, Н.С. Власенко та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк; Київ, 2003.