1. Звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів.

Бюджетна звітність відноситься до елементів методу бухгалтерського обліку, являє собою заключний етап бухгалтерського узагальнення інформації.

Бюджетна звітність — це звітність головних розпорядників коштів, розпорядників коштів II і III ступенів та відповідних фінансових органів за одержані і використані кошти із бюджету, а також кошти, які надійшли до бюджету.

Бюджетна звітність буває: . а) за своїм призначенням — зовнішня і внутрішня;

б) за обсягом показників — первинна і зведена;

в) за термінами складання і подання — періодична (місячна, квартальна)і річна.

З моменту утворення органів Державного казначейства в Україні право розробки і затвердження нормативних і інструктивних документів з питання звітності про виконання бюджетів всіх рівнів закріплено за Державним казначейством України.

1. Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного чи місцевого бюджетів, готують і подають відповідним органам місячну, квартальну і річну звітність. Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного бюджету, подають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня і органам казначейства. Розпорядники коштів, які фінансуються із місцевого бюджету, подають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня і фінансовому управлінню чи відділу.

а) Місячна звітність. Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного та/або місцевих бюджетів, щомісяця складають форму № 2 мдб «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)», в якій вказані: коди відомчої, функціональної і економічної класифікації; асигнування на звітний період; лімітовані асигнування звітного періоду; залишок бюджетних коштів на початок року; надійшло асигнувань за звітний період; касові видатки; залишок бюджетних коштів на кінець звітного періоду.

Установи, що отримують асигнування із загального фонду бюджету в іноземній валюті, щомісяця складають форму № 2-валюта «Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України».

Установи і організації, що утримуються за рахунок Державного та/або місцевого бюджетів, щомісяця складають звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду за загальною формою, але окремо за кожним видом коштів спеціального фонду:

ф. № 4-1 «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;

ф. № 4-2 «Звіт про надходження і використання сум за дорученнями»;

ф. № 4-3 «Звіт про депозитні суми»;

ф. № 4-4 «Звіт про рух інших власних надходжень»;

ф. № 4-5 «Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів»;

ф. № 4-6 «Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)».

У зазначених формах вказуються: затверджено кошторисом; залишок коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок коштів на кінець звітного періоду.

Установи та організації, що утримуються за рахунок Державного ха/або місцевого бюджету, щомісяця складають звіт по формі № 7м «Звіт про кредиторську заборгованість бюджетних установ». Кредиторську заборгованість показують у розрізі кодів економічної класифікації видатків на початок року і кінець звітного періоду, у т. ч. прострочену заборгованість. Простроченою вважається заборгованість, яка залишилась на обліку після строку, встановленого для оплати. У випадках, коли строк оплати не встановлено, заборгованість вважається простроченою після ЗО днів з дня виписки рахунка.

Місячні звіти підписуються керівником і головним бухгалтером міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо. Головні розпорядники коштів подають місячні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам до 8 числа місяця, наступного за звітним. Терміни подання звітності розпорядниками коштів II і III ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

б) Квартальна звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного та/або місцевих бюджетів. До форм квартальної звітності розпорядників коштів відносять:

ф.№ 1 «Баланс»;

ф.

ф. № 2-валюта «Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України»;

ф. № 3 «Звіт про виконання плану по штатах та контингентах»;

ф. № 4-1 «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;

ф. № 4-2 «Звіт про надходження і використання сум за дорученнями»;

ф. № 4-3 «Звіт про депозитні суми»;

ф. № 4-4 «Звіт про рух інших власних надходжень»;

ф. № 4-5 «Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів»;

ф. № 4-6 «Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)»;

ф. № 4-1 — зведена «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;

ф. № 4-4 — зведена «Звіт про рух інших власних надходжень»;

ф. № 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ».

Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо.

Головні розпорядники коштів подають квартальні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам з 20 до ЗО числа першого місяця за звітним кварталом. Терміни подання звітності розпорядниками коштів II і III ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

в) Річна звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів. До форм річної звітності розпорядників коштів відносять форми №№ 1, 2, 3, 4, квартальної звітності і до них додаються:

ф. № 5 «Звіт про рух основних засобів»;

ф. № 6 «Звіт про рух матеріальних цінностей»;

ф. № 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

ф. № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах».

Річний звіт підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо.

Головні розпорядники коштів, які фінансуються із Державного бюджету, подають річні звіти ДКУ з 20 лютого по 1 березня року, наступного за звітним. Головні розпорядники коштів, які фінансуються із місцевих бюджетів, подають річні звіти фінансовим управлінням і відділам до 10 лютого року, наступного за звітним. Терміни подання звітності розпорядниками коштів II і III ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.