Матриця Бостонської групи

Будується за принципом поділення продуктів банку як портфелю, сукупності так званих стратегічних виробничих одиниць, які незалежно розміщуються у клітинах наведеної нижче матриці.

Стратегічні виробничі одиниці (СВО) - незалежні одна від однієї сфери діяльності банку, які характеризуються своїм, пов’язаним із клієнтами, ринковим завданням, які чітко відрізняються від інших СВО групами продуктів, а також однозначно визначеним колом клієнтів

темпи зростання галузі відносна частка на ринку НИЗЬКА ВИСОКА
ЗІРКА ВИСОКІ		ВАЖКЕ ДИТЯ
ДОЙНА КОРОВА СОБАКА НИЗЬКІ

“ЗІРКА” - наступальна стратегія

“ДОЙНА КОРОВА” - підтримка, стратегія консолідації

“ВАЖКЕ ДИТЯ” - наступальна/ деінвестиційна

“СОБАКА” - деінвестиційна стратегія

Переваги методу:

- можливість уявного структурування та наочного представлення стратегічних проблем банку

- придатність у якості моделі для генерування стратегій

- простота використання

Недоліки методу:

- оцінка СВО лише по 2-м критеріям, залишаючи без уваги якість, витрати на маркетинг, інтенсивність

- важко аналізувати проміжну позицію конкретної СВО

Розвитком моделі Бостонської групи є матриця Дженерал Електрик.

М.Потрер (США) у 1975-1980рр.

1) конкуренти всередині галузі - ВНУТРІГАЛУЗЕВА

2) потенційно нові конкуренти - ПОГРОЗА З БОКУ НОВИХ КОНКУРЕНТІВ

3) покупці - СИЛЬНА ПОЗИЦІЯ ПОКУПЦІВ

4) постачальники - СИЛЬНА ПОЗИЦІЯ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ

5) продукти-замінники - ПОГРОЗА З БОКУ ПРОДУКТІВ-ЗАМІННИКІВ

За Портером, зв’язок між часткою ринку та рентабельністю

Матриця Портера:

Неповторність продукту з точки зору покупця Перевага в собівартості (низькі витрати) Цільовий ринок збуту Стратегічна перевага
Лідерство в галузі витрат Диференціація Уся галузь
Фокусування (концентрація на сегменті) Один сегмент ринку