2 Анулювання зобов’язань

Підприємство списує зобов’язання (або його частину) з Балансу тільки коли воно анульоване (тобто виконане, відмінене чи термін його дії минув) чи коли первісна відповідальність за виконання зобов’язання (або його частини) передана іншій стороні.

Основним і нормальним способом припинення зобов’язання є його виконання, за допомогою чого досягається мета, заради якої і встановлюється зобов’язання. Підставою припинення зобов’язання визнається лише належне з дотриманням вимог, його виконання. На сторону, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові зобов’язання - відшкодування збитків кредитору, сплата неустойки.

Погашаючи зобов’язання, підприємство, як правило, віддає ресурси, що втілюють в собі економічні вигоди, з метою задоволення вимог іншої сторони. Погашення існуючого зобов’язання може здійснюватися:

- сплатою грошових коштів;

- передачею інших активів;

- наданням послуг;

- заміною одного зобов’язання на інше;

- перетворенням зобов’язання на капітал.

Останній варіант можливий при анулюванні боргу, коли боржник офіційно на законній підставі або за волевиявленням кредитора звільняється від прийнятих ним на себе зобов’язань. Анулювання боргу не призводить до зменшення ресурсів боржника, але збільшує обліковий прибуток підприємства.

Різниця між балансовою вартістю анульованого або переданого іншій стороні зобов’язання (або частини зобов’язання) і сумою, виплаченою за нього, відноситься на чистий прибуток або збиток звітного періоду.

Зобов’язання виникають і діють між конкретними особами. Під час їх виконання може виникнути потреба замінити кредитора чи боржника іншими особами. Оскільки попередні учасники зобов’язання вибувають, то їхні права й обов’язки переходять до суб’єктів, які заступили їх. Заміна в зобов’язаннях кредитора чи боржника у встановленому законом порядку буває двох видів:

поступки вимоги і переведення боргу.

Передача кредитором своїх за зобов’язанням іншій особі називається поступкою вимоги, або цесією. Поступка вимоги відбувається за згодою між первісним і новим кредитором, про що має бути попереджений боржник.

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора. З переведенням боргу припиняються порука і встановлена

третьою особою застава. Вони зберігають силу лише за умови, якщо поручник або заставодавець виявлять згоду відповідати за нового боржника.

У випадках, коли кредитор звільняє боржника від існуючого зобов’язання з виплат, але боржник бере на себе зобов’язання внаслідок того, що сторона, яка прийняла на себе первісну відповідальність, не виконала свої зобов’язання, тоді дебітор:

1) визнає нове зобов’язання за його справедливою вартістю по гарантії, а також

2) визнає прибуток або збиток, який дорівнює різниці між сумою будь-яких надходжень і балансовою вартістю первісного зобов’язання за вирахуванням справедливою вартості нового зобов’язання.

Зобов’язання відображаються у відповідному розділі пасиву Балансу:

- розділ ІІ “Забезпечення наступних витрат і платежів”

- розділ ІІІ “Довгострокові зобов’язання”

- розділ JV “Поточні зобов’язання”

- розділ V “Доходи майбутніх періодів”Класифікація зобов’язань:

1) за складністю:

- прості - погашаються одним платежем

- складні - включає первинне зобов’язання та набір вторинних зобов’язань;

2) за визначеністю у часі:

- обмежені у часі - строк виконання зобов’язання визначений у часі;

- безстрокові - строк виконання зобов’язання не визначений у часі

3) за забезпеченістю виконання зобов’язання:

- забезпечені - виконання яких забезпечено заставою;

- незабезпечені - виконання яких не забезпечено

4) залежно від підстави виникнення зобов’язання:

- договірні - постають з угоди, домовленості сторін;

- позадоговірні - виникають незалежно від волі учасників;

5) за способом погашення:

- монетарні - відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам;

- немонетарні - зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості

6) за часом виникнення:

- теперішні - виникають в результаті операцій та інших подій у минулому періоді

- придбання товарів або користування послугами призводить до утворення кредиторської заборгованості, а одержання банківського кредиту спричиняє зобов’язання повернути його;

- майбутні - визначаються рішенням керівництва придбати активи в майбутньому та не є причиною для утворення справжнього зобов’язання.

придбання активів у майбутньому не призводить до виникнення поточних зобов’язань, вони виникають лише тоді, коли актив доставлено або коли укладено договір, який не підлягає скасуванню, на його придбання. Однак якщо зобов’язання базуються на щорічних закупках або носять постійний характер. Підприємство може визнати в якості заборгованості майбутні виплати.

7) за терміном погашення :

- довгострокові - включають отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов’язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року з дня їх відображення у бухгалтерському обліку;

- короткострокові - зобов’язання, що задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов’язань (заборгованість із розрахунків з бюджетом за податками та іншими платежами, кредиторська заборгованість постачальникам, з оплати праці, зі страхування, короткострокові кредити банку тощо).

3