1 . Визнання, оцінка та класифікація зобов’язань

Зобов’язання виникають внаслідок здійснення підприємством господарських операцій, пов’язаних з отриманням кредитів, а також товарів і послуг з відстроченням платежу. Майнові відносини між суб’єктами господарювання, що виникають в результаті таких операцій, набувають характеру цивільно-правових зобов’язань.

В будь-якому зобов’язанні розрізняються:

- суб’єкти;

- об’єкти;

- зміст зобов’язання.

Суб’єктами зобов’язання можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.. Це:

- кредитор - особа, якій належить право вимоги;

- боржник - особа, яка несе обов’язок, що відповідає праву вимоги кредитора.

Кожний із суб’єктів зобов’язання має права й обов’язки, юридично однакове положення і не підпорядкований іншому.

У деяких зобов’язаннях один і з суб’єктів виступає виключно як кредитор, інший - виключно, як боржник. Однак здебільшого кожен з учасників зобов’язання є водночас і кредитором і боржником, оскільки обидві сторони можуть мати права й обов’язки одна перед іншою.

Об’єктом зобов’язання є те, на що спрямовані права і обов’язки суб’єктів. Так, кредитор має право вимагати від боржника, а боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші.. Отже, об’єктами зобов’язань є дії. Наприклад. У договорі купівлі-продажу продавець зобов’язаний передати майно, а покупець - оплатити його.

Зміст зобов’язання становлять права, вимоги кредитора й обов’язки боржника. За змістом виділяють зобов’язання спрямовані на:

1) передачу майна:

- у власність на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, позики, довічного утримання;

- у тимчасове користування на підставі договорів майнового найму, найм житлового приміщення, безоплатного користування майном;

2) виконання робіт на підставі замовлення чи договорів про спільну діяльність або підряду;

3) надання послуг на підставі договорів перевезення, страхування, доручення, комісії;

4) сплату грошей на підставі договорів позики, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунка;

5) відшкодування втрат, заподіяних у результаті протиправних дій;

6) повернення безпідставно придбаного майна.

Переважна більшість зобов’язань виникає з договорів. Договір - це згода двох і більше осіб, спрямована на виникнення, зміну або припинення взаємних прав і обов’язків.

Здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку неминуче пов’язану із встановленням взаємозв’язків між суб’єктами господарювання на договірних засадах. В умовах ринкової економіки значно зростає роль договорів, розширюються права підприємств щодо визначення умов договору і формування господарських зв’язків.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та розкриття її у фінансовій звітності визначають П(С)БО 11 “Зобов’язання”. Норми цього положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, крім бюджетних установ.

Зобов’язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання містять у собі ймовірність майбутнього вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийняття у минулому обов’язків. Водночас підприємство може мати обов’язок діяти певним чином, але це не обов’язково призводить до відображення у його бухгалтерському обліку і фінансовій звітності певного зобов’язання.

Обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання, якщо вони:

1) існують на даний момент і є наслідком минулих господарських операцій (наприклад, придбання товарів чи послуг) або подій (понесені чи передбачувані збитки, за які підприємство несе відповідальність).

2) пов’язані з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв’язків підприємства або зі здійсненням нормальної підприємницької діяльності;

3) мають бути виконані неминуче. Економічні наслідки невиконання зобов’язання, наприклад у зв’язку зі штрафними санкціями, не дадуть підприємству уникнути вибуття ресурсів на користь іншої сторони;

4) мають визначений термін виконання, хоча точна дата може бути невідомою;

5) прийняті відносно суб’єктів (юридичних чи фізичних осіб чи їх групи), які можуть бути ідентифіковані, якщо не в момент його виконання.

Зобов’язання визнається і відображається у бухгалтерському обліку за умови, що:

- його оцінка може бути достовірно визначена;

- існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Непередбачені зобов’язання - це:

1) зобов’язання, що можуть виникнути внаслідок минулих подій та очікування яких може бути підтверджене лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

або

2) теперішні зобов’язання, що виникають внаслідок минулих подій, але не визнаються, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язань потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Такі потенційні непередбачені зобов’язання виникають при узгодженні минулих господарських операцій. Вони стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться у майбутньому одна чи кілька невизначених подій, які можуть призвести до витрачання ресурсів; але повної впевненості щодо таких зобов’язань не існує. Непередбачені зобов’язання характеризуються:

- наявною обставиною;

- невизначеністю кінцевого результату цієї обставини;

- вирішенням невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій. Непередбачені зобов’язання відображаються на за балансових рахунках

підприємства за обліковою оцінкою.

Наприклад. Підприємство “Корт” подало позов до суду на підприємство “Альт” з приводу необгрунтовано повернених товарів, відвантажених відповідно до підписаного договору на суму 75 тис. грн.. Підприємство “Альт” не лише відмовилося сплачувати рахунок, але й вимагає відшкодування збитків. Загальна сума претензій складає 8 тис. грн.. Судові витрати дорівнюють 4 тис. грн.. і відшкодовуються винною стороною.

Оскільки справа в суді ще не розглядалась і повної впевненості щодо її вирішення немає, розглянуте зобов’язання можна характеризувати як непередбачене. Воно має бути відображене на відповідному за балансовому рахунку і розкрите у Примітках до фінансової звітності.

Згідно з П(С)БО 11 “Зобов’язання” по кожному виду непередбачених зобов’язань у Примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

- короткий опис зобов’язання і його сума;

- невизначеність стосовно суми чи терміну погашення.

Непередбачені зобов’язання, які стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться певна подія в майбутньому (рішення суду, міжнародні санкції, виконання зобов’язань щодо наданих гарантій тощо), обліковуються на за балансовому рахунку 042 “Непередбачені зобов’язання”.