ВИДИ ПОЗАБАЛАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Хоча протягом останніх років управління активами і пасивами тра­диційно вважалось основною турботою банків, у більш конкурентному середовищі банки почали наполегливо шукати прибутків через про­ведення позабалансової діяльності.

Банки, що здійснюють міжнародні банківські операції, здійснюють також операції на зовнішньому валютному ринку. Всі операції на таких ринках є позабалансовою діяльністю, оскільки не мають безпо­середнього впливу на баланс банку. Хоча діяльність банку на цих ринках, як правило, спрямована на зменшення ризику або сприяння іншим діловим операціям банку, банки інколи намагаються перехитрити ринки і включитися в спекулятивну діяльність. Така спекуляція може бути дуже ризиковим заняттям і навіть призвести до неплатоспро-

Вставка 9.3

Використання обміну процентних ставок з метою усунення процентного ризику

З метою усунення процентного ри­зику банки застосовують вирівню­вання чутливості до процентної ст­авки власних активів і пасивів. Пер­ший національний банк може, по суті, перетворити ЗО млн. дол. акти­вів з незмінною процентною став­кою у ЗО млн. дол. чутливих до процентних ставок активів. При­пустімо, що інший фінансовий по­середник, скажімо, «Дружня фінан­сова компанія», має ЗО млн. дол. пасивів з незмінною процентною ст­авкою і ЗО млн. дол. чутливих до процентних ставок активів. Цей фі­нансовий посередник хотів би усу­нути процентний ризик, перетво­рюючи ЗО млн. дол. чутливих до процентних ставок активів на ак­тиви з незмінною ставкою процен­та.

банк виплатить «Дружній фінансо­вій компанії» проценти, отримані на ЗО млн. дол. активів з незмін­ною процентною ставкою, в той час як «Дружня фінансова компанія», в свою чергу, виплатить Першому національному банку проценти, отри­мані на ЗО млн. дол. чутливих до процентних ставок активів. Обмін процентними ставками призвів би до повного усунення процентного ри­зику обох сторін. Перший національ­ний банк мав би чутливий до про­центних ставок доход на 50 млн. дол. активів, які точно дорівнювали б виплатам на 50 млн. дол. чутливих до процентних ставок пасивів, і «Дружня фінансова компанія» мала б доход на ЗО млн. дол. активів з незмінною процентною ставкою, який буде повністю співпадати з виплатами на ЗО млн. дол. пасивів з незмінною процентною ставкою.

можності банку. У цьому зв’язку найдраматичнішим було банкрутство «Franklin National Bank» у 1974 p., який збанкрутував через збитки від операцій на зовнішньому валютному ринку.

Другий вид позабалансової діяльності, значення якого зросло в останні роки, дає доход, що забезпечується продажем позик. Продаж наданої позички, що також називають вторинною участю в позичці, передбачає угоду, за якою продається вся позика або частина потоку грошей, що надходять від окремої позики, і, отже, позика усувається з балансу банку. Банк заробляє прибутки, продаючи надані позички за суми, що трохи перевищують суму початкової позички. Покупці позики, отже, заробляють трохи нижчу процентну ставку по цій позичці, звичайно у межах 0,15 процентних пунктів.

Третім видом позабалансової діяльності є одержання доходу з ви­нагороди, яку банки отримують за надання спеціалізованих послуг своїм клієнтам, таких, як: 1) проведення торгів на зовнішньому ва­лютному ринку від імені клієнта; 2) обслуговування цінних паперів, забезпечених заставою, шляхом стягнення платежів по основній сумі боргу та сплати процентів, а далі виплати їх; 3) гарантування боргових цінних паперів, таких, як банківські акцепти (тобто банк обіцяє здій­снювати сплату процентів та основної суми боргу, якщо емітент цінного паперу не може їх сплачувати); 4) забезпечення резервних кредитних ліній.

Позабалансова діяльність, що забезпечує гарантії цінних паперів і резервні кредитні лінії, збільшує ризик, з яким стикається банк. Навіть коли гарантований цінний папір не відображається у балансі банку, він все ж підставляє банк під ризик невиконання зобов’язань. Якщо емітент цінного паперу припиняє платежі по ньому, то банк, що гарантував цінний папір, повинен сплачувати платежі власнику цінного паперу. Резервні кредитні лінії також піддають банк ризикові, бо банк змушений забезпечувати позиками, навіть коли його ліквідність не­достатня або коли позичальник характеризується високим кредитним ризиком.

Оскільки банки стикаються зі зрослим ризиком унаслідок їхньої позабалансової діяльності, то багато з них старанно розробляють ме­тодики оцінки свого ризику і використовують найновіші комп’ютер­ні технології для їх перевірки. Як побачимо у наступному розділі, керуючі банків також стали турбуватися про зростаючий ризик від позабалансової діяльності банків. Банківництво більше не є спокійною професією. З цього приводу один банкір заявив: «Незважаючи на чорні костюми керівників банків, банківництво є дуже динамічною галуззю»^[XLIII].